Справа № 22ц-3244/10 Головуючий у 1 інстанції – Гамула Б.С.
Категорія - 45 Доповідач –Матвійчук Л.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________________
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
16 серпня 2010 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Киці С.І.,
суддів - Данилюк В.А., Матвійчук Л.В.,
при секретарі - Гнепі П.М.,
з участю позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Камінь-Каширської міської Ради Волинської області про визнання частково недійсними рішення міської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Камінь-Каширського районного суду від 22 червня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Камінь-Каширського районного суду від 22 червня 2010 року,
в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати це рішення і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, незаконність та необґрунтованість рішення суду.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 26 січня 1977 року набув право власності на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1, придбавши його у ОСОБА_4
Відповідач ОСОБА_3 правомірно, на підставі рішення компетентного органу з дотриманням вимог статей 81,116,118, 126 Земельного кодексу України набула права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,0901 га. Даний факт підтверджується рішеннями Камінь-Каширської міської ради від 23 грудня 2005 року № 38/20, від 3 жовтня 2008 року № 28/13, технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 485970 від 3 листопада 2008року, а також актом погодження в натурі меж земельної ділянки від 3 вересня 2008 року, який позивач власноручно підписав.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що згідно договору купівлі - продажу від 26 січня 1977 року він придбав у ОСОБА_4 житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1, який розміщений на земельній ділянці площею 600 кв. м. Дане будинковолодіння ОСОБА_4 у свою чергу придбав у ОСОБА_5, якому відповідно до рішення Камінь-Каширської міської ради від 22 липня 1970 року дана земельна ділянка виділена для будівництва житлового будинку. При переході права власності на будинковолодіння до набувача будинковолодіння переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій розміщені будівлі та частина яка необхідна для їх обслуговування.
Однак ці доводи позивача посвідчують право користування земельною ділянкою ОСОБА_5, а відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 26 січня 1977 року земельна ділянка не була предметом договору.
Відповідно до ст. 90 Земельного кодексу Української РСР ( в редакції 1970 року), який діяв на час переходу права власності на житловий будинок, на землях міст при переході права власності на будівлю переходить також і право користування земельною ділянкою або її частиною.
Однак, як ст. 20 Земельного кодексу Української РСР ( в редакції 1970 року) так і відповідно до ст. ст. 40, 81, 116,126 Земельного кодексу (далі – ЗК) України, чинного на даний час, громадянам України за рішенням органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель. Підставою набуття права власності на земельні ділянки є їх безоплатна передача із земель державної і комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.
На підставі наведених правових норм у власність ОСОБА_3 перейшла земельна ділянка для обслуговування належного їй жилого будинку та господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 площею 0,0901 га.
Оспорювані позивачем рішення від 3 жовтня 2008 року про погодження технічної документації із землеустрою щодо складання і видачі державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 площею 0,0901 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(а. с. 14-18) та державний акт на право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку від 3 листопада 2008 року (а. с. 13) були видані Камінь-Каширською міською радою у відповідності з вимогами ст. ст. 116, 118, 121, 126 ЗК України. Крім того, ОСОБА_1 погодив межі земельної ділянки ОСОБА_3 відповідно до акту від 3 вересня 2008 року ( а.с.39).
Цим рішенням і актом права та охоронювані законом інтереси ОСОБА_1 ніяким чином не порушені. Встановлені законом підстави для визнання їх недійсними відсутні.
Виходячи з викладеного, повно та об’єктивно дослідивши всі обставини справи і наявні у ній докази, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити, а рішення Камінь-Каширського районного суду від 22 червня 2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді :