донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
22.08.2006 р. справа №04-05-6/4-62
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Кондратьєвої С.І. |
суддів | Акулової Н.В., Старовойтової Г.Я., |
д при секретарі | Судова колегія змінена Розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2006р. Черторижських К.І. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Калитвянський О.І. - по Дов. 3824/кв від 20.02.06р. (посвідчення №000732 від 23.02.04р.), |
від відповідача: | не з"явився, |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Управління Міністерства внтрішніх справ України в Донецькій області м.Донецьк |
на ухвалу господарського суду | Донецької області |
від | 03.07.2006 року |
по справі | №04-05-6/4-62 (суддя Подколзіна Л.Д.) |
за позовом | Управління Міністрества внутрішніх справ України в Донецькій області м.Донецьк |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю Експертно-оціночна фірма "Афіна-експерт" м.Маріуполь |
про | про визнання недійсним висновку про вартість та звіту про оцінку рушниці двоствольної "Браунінг", 12 калібру, номер стволу ФСН-3574, номер замку 117 |
В С Т А Н О В И В:
У червні 2006 року Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Еспертно-оціночна фірма “Афіна-Експерт” м.Маріуполь про визнання недійсними висновку про вартість та звіту про оцінку рушниці двоствольної “Браунінг”, 12 калібру, номер стволу ФСН-3574, номер замку 117.
В обґрунтування позову послався на те, що звіт про оцінку вартості рушниці, що виконаний Товариством не відповідає вимогам ст.ст.13, 33 Закону України “ Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” №2658-Ш від 12.07.2001р. (далі –Закон України №2658-Ш від 12.07.2001р.), є неякісним і не може бути використаний за призначенням.
Відповідач позов не визнав, заперечуючи проти наведених вимог, послався на їх незаконність та невідповідність фактичним обставинам справи.
Оскаржуваною ухвалою господарського суду Донецької області від 03.07.06р. по справі №04-05-6/4-62 ( суддя Подколзіна Л.Д.) відмовлено Управлінню МВС України в прийнятті позовної заяви до провадження господарського суду з підстав п.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України. Судовий акт вмотивовано тим, що позивач звернувся до суду за таким видом судового захисту, що не передбачений статтею 12 Господарського процесуального кодексу України.
До Донецького апеляційного господарського суду через канцелярію господарського суду Донецької області 17.07.2006р. за реєстровим вхідним №02-39/2135 на вказаний судовий акт подана апеляційна скарга Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області.
27.07.06р. Донецьким апеляційним господарським судом порушено провадження за апеляційною скаргою Управління МВС України, в якій ставиться питання про скасування ухвали господарського суду Донецької області від 03.07.06р. у справі №04-05-6/4-62 та скерегування справи до господарського суду для розгляду заявлених вимог по суті.
В обґрунтування апеляційної скарги зроблено посилання на порушення матеріального та процесуального права, зокрема, ст.33 Закону України №2658-Ш від 12.07.2001р., відповідно до якої спори з оцінкою майна вирішуються у судовому порядку, ст.13 –рецензування звіту про оцінку майна, акту оцінки майна та ст.ст. 1, 12 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні повноважний представник скаржника висловився на підтримку своїх доводів викладених у апеляційній скарзі.
Відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом щодо участі свого представника у судовому засіданні, про час та місце слухання справи був повідомлений відповідно до ст..98 Господарського процесуального кодексу України належним чином у встановленому законом порядку. На ухвалу суду письмових заперечень на апеляційну скаргу не надавав, з посиленням на неотримання апеляційної скарги, тому просив перенести слуханням справу.
Враховуючи, що порядок та форма звернення з апеляційною скаргою до суду скаржником не порушено, до апеляційної скарги додано корінець поштового відділення про відправлення відповідачу копії апеляційної скарги та повідомлення про її отримання уповноваженою особою 14.07.2006р., ніяких додаткових документів від відповідача не надходило.
Ухвалою суду 15.08.2006р. слухання справи було перенесено, тому суд вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за наявними в справі документами, неявка представника відповідача та ненадання ним заперечень на апеляційну скаргу не є перешкодою для подовження розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а прийнята по справі ухвала скасуванню.
Процедура прийняття господарським судом до провадження позовної заяви регулюється розділом ІХ Господарського процесуального кодексу України.
Правила підвідомчості та підсудності справ діють на момент подачі позову до суду. Їх дотримання, адресоване як суду, так і суб”єкту звернення, перевіряється судом при порушенні провадження у справі. Позивач звернувся до господарського суду за правилами Господарського процесуального кодексу України. Підвідомчість справ господарському суду визначено ст..12 Господарського процесуального кодексу України.
В частині 1 п.1 вказаної статті цього Кодексу зазначено, що господарському суду, зокрема, підвідомчі справи у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві. Сторонами в процесі –позивачем і відповідачем –можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст.1 ГПК України.
Підставою звернення з позовом до суду Управління МВС України є, як на думку позивача, те, що 17.12.2004р. ухвалою Ворошиловського районного суду м.Донецька було призначено судово-товарознавчу експертизу рушниці двоствольної “Браунінг”, яку було доручено провести товариству з обмеженою відповідальністю “Експертно-оціночній фірмі “Афіна-Експерт”. За висновком Центральної Експертної ради Українського товариства оцінювачів від 01.07.2005р. №89-ЕР звіт про оцінку вартості рушниці, що виконаний Дейнегою Л.Г., не відповідає вимогам нормативно правових актів з оцінки майна, є неякісним і не може бути використаний. Вказаний документ правомочного органу судами повністю проігноровано.
Поданий 20.01.2006р. адміністративний позов УМВС України до оцінювача про оскарження зазначеного висновку Жовтневим районним судом м.Маріуполя Донецької області до провадження не прийнятий у зв”язку з тим, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Тобто, між сторонами виник спір, пов”язаний з оцінкою висновку експертів, а не щодо конкретного права, яке порушено та потребує захисту.
З апеляційної скарги вбачається, що з 4 грудня 2003 року по 8 липня 2005 року у провадженні Ворошиловського районного суду м.Донецька знаходилась цивільна справа №2-25/2005 за позовною заявою гр. Шопіна Єлізара Руслановича до УМВС України в Донецькій області про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної працівниками міліції у результаті вилучення рушниці двоствольної “Браунінг”. 8 липня 2005 року Ворошиловським районним судом м.Донецька було постановлено рішення : “позов Шопіна Єлізара Руслановича до УМВС України в Донецькій області про стягнення матеріальної шкоди задовольнити частково. Стягнути з УМВС України в Донецькій області на користь Шопіна Є.Р. вартість рушниці 12278грн.60коп., держмито в сумі 108грн., всього 12386грн.60коп. з врахуванням висновку судово-товарознавчої експертизи, призначеною ухвалою суду 17.12.2004р.
Аналіз положень ст.ст.1, 12 ГПК України свідчить, що справа про визначення недійсним акту буде підвідомча господарському суду в тому випадку, коли суб”єктивний склад учасників відповідає ст.1 ГПК України, а правовідносини, які породжують , змінюють або припиняють оспорюваний акт, носять господарський характер.
Таку позицію викладено у листі Верховного Суду України від 16.05.2005р. №3.11.-2005. Визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб”єктами господарювання, а також між цими суб”єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, Господарський процесуальний кодекс України, які визначені у частинах 4-7 ст.3 цього Кодексу.
Правовідносини щодо яких прийнято акти, що оспорюються за даним позовом УМВС України виникають не в зв”язку з господарською діяльністю і не є відносинами господарського характеру.
Отже, за характером правовідносин, що покладені в основу оспорюваних актів, спір не підвідомчий господарському суду.
До цього ж, при розгляді поданих до суду документів господарський суд з”ясував, що відповідно до ч.1 п.1 ст.12 ГПК України та у розумінні наведеної норми мова йдеться про офіційний письмовий акт, який породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов”язковий характер до певного кола суб”єктів та їх відносин. Наведені висновки спеціалістів з приводу оцінки майна таким ознакам не відповідають. Вони повинні оцінюватись судом як доказ у порівнянні з іншими, на підставі яких суд відповідної компетенції вирішує спор та відновлює порушене право.
З матеріалів справи вбачається, що суд загальної юрисдикції на підставі цих актів прийняв рішення, законність та обґрунтованість якого перевіряється у порядку, визначеному законом.
За цих же підстав судовою колегією не розглядаються та не приймаються до уваги твердження скаржника, щодо правомірності чи ні висновку судів щодо поданого ним адміністративного позову до Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області, так як це питання не входить у компетенцію апеляційного господарського суду.
Судовою колегією враховано, що відповідно до ст..33 Закону України № 2658-Ш від 12.07.2001р. дійсно майнові спори, пов”язані з оцінкою майна, вирішуються в судовому порядку, але це не спростовує висновку суду відносно додержання правил підвідомчості та підсудності спорів. Скаржник невірно тлумачить положення наведеної норми ним Закону.
З врахуванням викладеного судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав за поданою апеляційною скаргою для скасування оспорюваної ухвали господарського суду.
За таких обставин, керуючись ст.ст.99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області м.Донецьк на ухвалу господарського суду Донецької області від 03.07.2006 року у справі №04-05-6/4-62 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 03.07.2006 року у справі №04-05-6/4-62 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.
За згодою присутнього повноважного представника позивача у судовому засіданні 22.08.06р. були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови колегії суддів Донецького апеляційного господарського суду.
Головуючий Кондратьєва С.І.
Судді: Акулова Н.В.
Старовойтова Г.Я.
Надруковано 6екз.: позивачу-1екз., відповідачу-1екз., в справу-1екз, ДАГС-2екз., ГСДО- 1екз., Черторижських К.І.