Справа № 2-а-185/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

27 липня 2010 року                                                                              смт. Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі

головуючого судді Гапончука В.В.,

за участю

секретаря судового засідання Літвинчук І.М.,

позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до інспектора ДПС ВДАІ м.Ківерці  старшого сержанта міліції Смокталя Олександра Васильовича та управління ДАІ УМВС України у Волинській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся в Любешівський районний суд з позовною заявою до інспектора ДПС ВДАІ м.Ківерці  старшого сержанта міліції Смокталя Олександра Васильовича та управління ДАІ УМВС України у Волинській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якій вказує, що відповідно до  постанови від 30.06.2010 року по справі про адміністративне  правопорушення на нього було накладено адміністративне стягнення в розмірі 500 гривень за вчинення адміністративного правопорушення  передбаченого ч.2 ст.122 КпАП України, а саме за те, що він 30.06.2010  року о 20 год.02 хв. в с.Жабка Ківерцівського району керував автомобілем Фольксваген ЛТ-35  д.н.з.  НОМЕР_1,  здійснив обгін  безпосередньо на перехресті, чим порушив п.14.6 ПДР.

З даною постановою позивач не згідний, оскільки зазначеного правопорушення не вчиняв, просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АС № 123165 від 30.06.2010 року.

    Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що 30.06.2010 року  в с.Жабка Ківерцівського району  він керував автомобілем Фольксваген ЛТ-35  д.н.з.  НОМЕР_1. Перед автомобілем позивача рухався автомобіль, який здійснював буксирування транспортного засобу. Коли зазначений автомобіль почав здійснювати  маневр зупинки та рухався із швидкістю приблизно 20км/год, позивач здійснив його обгін не порушивши Правил дорожнього руху України. Перед тим, як було зафіксоване вищевказане правопорушення, позивач виконав, вказаний в постанові маневр до початку зони перехрестя  та постійно спостерігав переривчасту лінію розмітки автодороги. Після того, як маневр було завершено, і автомобіль, який обігнав ОСОБА_3, опинився позаду автомобіля Позивача, не відразу після нібито скоєного ним  правопорушення, а через деякий час, до ОСОБА_3 під’їхав автомобіль ДАІ.  Позивач пояснив інспектору ДАІ, вищезазначені обставини, а саме те, що  він здійснив обгін перед перехрестям і не перетинав суцільної лінії розмітки. Інспектор проігнорував усні пояснення ОСОБА_3 та повідомив йому, що він здійснив обгін на перехресті, внаслідок чого буде притягнутий до адміністративної відповідальності.

Крім того ОСОБА_3 вказав, що автомобіль, в якому знаходився інспектор ДАІ , знаходився набагато попереду його автомобіля в момент завершення маневру і спостерігати початок суцільної смуги дорожньої розмітки інспектор не міг, оскільки йому перешкоджали автомобілі, що рухалися попереду автомобіля позивача.

    Відповідач Смокталь О.В. та представник відповідача управління ДАІ УМВС України у Волинській області в судове засідання не з’явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового розгляду. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб”єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних доказів. Крім того, не дивлячись на запит суду щодо витребування матеріалів адміністративної справи та інших доказів, дана вимога суду відповідачами виконана не була.

    Заслухавши учасників судового розгляду, свідка та дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.   

          Відповідно до диспозиції ч.2 ст. 122 КпАП України адміністративна відповідальність за цією нормою настає у випадку порушення правил проїзду перехресть та обгону.

Судом встановлено, що 30.06.2010 року відповідачем Смокталем О.В. відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення та відповідно до нього винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої, ОСОБА_3 30.06.2010  року о 20 год. 02 хв. в с.Жабка Ківерцівського району керував автомобілем Фольксваген ЛТ-35  д.н.з.  НОМЕР_1,  здійснив обгін  безпосередньо на перехресті, чим порушив п.14.6 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КпАП України. Згідно вказаної постанови на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 грн.  

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 вказав, що 30.06.2010 року перебував в автомобілі Позивача, коли останній в с.Жабка Ківерцівського району керував автомобілем Фольксваген ЛТ-35  д.н.з.  НОМЕР_1. Перед тим, як було зафіксоване вищевказане правопорушення, позивач виконав, вказаний в постанові маневр до початку зони перехрестя, після чого  постійно спостерігалась переривчаста лінія розмітки автодороги. Після того, як маневр було завершено, і автомобіль, який обігнав ОСОБА_3, опинився позаду автомобіля позивача, через деякий час, до них під’їхав автомобіль ДАІ.  Позивач пояснив інспектору ДАІ, вищезазначені обставини, а саме те, що  здійснив обгін перед перехрестям і не перетинав суцільної лінії розмітки. Інспектор проігнорував усні пояснення ОСОБА_3 та повідомив йому, що він здійснив обгін на перехресті, внаслідок чого буде притягнутий до адміністративної відповідальності.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283 і 284 КУпАП. У постанові зокрема потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення  особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення  інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

З позовної заяви вбачається, що позивачем були надані пояснення, згідно яких він не згідний з тим, що керував автомобілем та порушив правила обгону.

Незважаючи на те, що згідно ст.251 КУпАП, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у постанові, винесеній відповідачем Смоктальом О.В., не наведено будь-якої оцінки вказаного доказу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно ч.4 даної статті суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази в справі. В ч.6 ст.71 КАС України зазначено, що якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідачі належних доказів щодо законності своїх дій в суд не надали, а також не були надані  матеріали справи та всі документи і докази, на підставі яких була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення від 06.01.2010 року щодо визнання ОСОБА_3 винним у вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 122 КпАП України.

Отже, в результаті дослідження доказів в судовому засіданні було встановлено, що позивач не вчиняв даного порушення і постанова по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 122 КпАП України відносно ОСОБА_3  підлягає скасуванню, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

 На підставі вище викладеного та керуючись п.2 ч.1 ст.18, ст.ст. 71, 122, 159-163, 167 КАС України, ст.ст. 121, 283, 284, 288, 289 КпАП України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_3 до інспектора ДПС ВДАІ м.Ківерці  старшого сержанта міліції Смокталя Олександра Васильовича та управління ДАІ УМВС України у Волинській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.

Скасувати постанову інспектора ДПС ВДАІ м.Ківерці  старшого сержанта міліції Смокталя Олександра Васильовича від 30.06.2010 року, щодо визнання винним ОСОБА_3 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КпАП України з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 500 гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20 денний строк, встановлений Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

            На постанову може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Любешівський районний суд Волинської області. Апеляційна скарга на дану постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду. Крім цього, апеляційна скарга на дану постанову може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий:  /підпис/ В.В.Гапончук

З оригіналом згідно.

Суддя

Любешівського районного суду                                              В.В.Гапончук