Судове рішення #10489756

                                                   

                                                      ПОСТАНОВА                              2а- 998/10

                                          Іменем  України

                         

          05 серпня 2010 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого   судді                               -                              Колдіної О.О.

при секретарі                                          -                              Плющ Я.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ з обслуговування  Голосіївського району Формалюка Віктора Миколайовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення і закриття провадження у справі,-

                                                        в с т а н о в и в:

     позивач звернувся в суд з позовом до інспектора ВДАІ з обслуговування  Голосіївського району Формалюка Віктора Миколайовича про визнання дій відповідача протиправними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за № АА 252887 від 21.05.2010 р і закриття провадження у справі.

      Свої вимоги позивач обгрунтував тим, що 21.05.2010 р. відносно нього була винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КпАП Укрїни та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

      Дії інспектора ДАІ він вважає протиправними, оскільки відповідач здійснив зупинку автомобіля з грубими порушеннями відповідних норм і правил, а саме з другої смуги руху на під»їзді до шляхопроводу.

       Після зупинки автомобіля, інспектор пояснив, що причиною є перевищення ним швидкості руху, в зв»язку з чим за даним правопорушенням буде складено протокол. Швидкість руху фіксувалась приладом «Беркут» і будь-яких доказів вчинення ним правопорушення надано не було, хоча встановити належність і автентичність даної швидкості саме його автомобілю встановити не можливо за даним приладом.

       Інспектор попросив пред»явити посвідчення водія і документи на автомобіль. Також, інспектору було надано поліс обов»язкового страхування, однак він був оформлений на ім»я ОСОБА_3, його батька, оскільки автомобіль знаходився в його користуванні, а він лише перший день керував ним і їхав оформляти поліс страхування.

     Після чого, інспектором за даним порушенням був складений протокол і винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення без врахування всіх обставин справи.

     Дану постанову позивач вважає протиправною в зв»язку з чим вона підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі закриттю.

      В ході розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі і просив суд позов задовольннити з обставин, викладених в позовній заяві.

      Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що автомобіль позивача був зупинений правомірно в зв»язку з перевищенням швидкості руху. Водій повинен сам обрати безпечне місце для зупинки відповідно до вимог Правил дорожнього руху, тому посилання позивача в частині неправомірності дій є безпідставними. При здійсненні перевірки документів, які повинен мати водій під час керування транспортним засобом, було встановлено, що у ОСОБА_1 відсутній поліс обов»язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів в зв»язку з чим за даним фактом була винесена оскаржувана постанова.

     Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

      Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС   України).

      Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності: відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові І службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, шо передбачені Конституцією та законами України.

        Як встановлено судом, 21.05.2010 р. інспектором ДПС Формалюком В.М. була винесена постанова  відносно ОСОБА_1,  в якій зазначено, що 21.05.2010 р.  о 10.45 год., останній, керуючи автомобілем «Шевроле» д.н. НОМЕР_1 , рухався по вул.Саперно-Слобідська зі швидкістю 86 кмгод, чим перевищив встановлену швидкість в населеному пункті на 26 кмгод. Швидкість вимірювалась приладом «Беркут». При цьому водій не мав при собі чинного договору обов»язкового страхування цивільної відповідальності.

        Водій був притягнений до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КпАП України і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 833 гривні.

      Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення та письмових пояснень позивача, ОСОБА_1 під час складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення та винесення постановити не визнав факт вчинення ним адміністративного правопорушення, а саме керування автомобілем з перевищенням швидкості руху та керування автомобіля без наявності полісу про обов»язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, посилаючиь на те, що прилад «Беркут» не є належним засобом для фіксації швидкості руху автомобіля, а відсутність полісу страхування обумовлена тим, що він саме їхав в страхову компанію для оформлення зазначеного договору страхування.

      Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 251 КУпАП). Ці дані встановлюються поясненням особи, що притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, а також показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при здійсненні нагляду за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки  дорожнього руху.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення с своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст.   252 КУпАП орган (посадова особа), що   розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, та висловлених останнім доводів.          

Відповідно до ч.1 ст.126 КупАП керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред»явили чи не передали для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, талона до нього, реєстраційних та інших документів, що підтверджують право користування чи розпорядження транспортним засобом, а у випадках, передбачених законодавством, належно оформленого дорожнього (маршрутного) листа або документів на вантаж, що  перевозиться., ліцензійної картки на транспортний засіб, а тако само поліса (договору) обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власникі наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п»яти до п»ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п.2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1806 від 10.10.2001 р., водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний договір обов»язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу у разі укладення такого договору.

Відповідно до п.2.4 Правил дорожнього руху, на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитись з дотриманням вимог цих Правил, а також передати для перевірки документи, зазначені в п.2.1 Правил дорожнього руху.

Будь-яких доказів на підтвердження неправомірності дій відповідача в частині складання протоколу про адміністративне правопорушення за керування автомобілем з перевищенням встановленого обмеження швидкості та неправомірності дій інспектора щодо застосування приладу «Беркут» для виявлення і фіксації адміністративного правопорушення, суду не надано.

Згідно з ст.36 КупАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладється в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

        Враховуючи викладене, аналізуючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки викладені позивачем обставини, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

       Керуючись ст.ст. 153-163 КАС України ,-    

     

                                                      п о с т а н о в и в:

     У задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ з обслуговування  Голосіївського району Формалюка Віктора Миколайовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення і закриття провадження у справі – відмовти.

      Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з моменту отримання копії повного тексту постанови до Київського апеляційного адміністративного суду через Голосіївський районний суд м.Києва.

Суддя

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація