Судове рішення #10489755

                                                   

                                                      ПОСТАНОВА                              2а- 816/10

                                          Іменем  України

          26 липня 2010 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого   судді                               -                              Колдіної О.О.

при секретарі                                          -                              Плющ Я.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до до інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ Голосіївського району м.Києва Кривецького Євгена Олексійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення і закриття провадження у справі,-

                                                          в с т а н о в и в:

      позивач звернувся  до суду з позовом про визнання дій відповідача протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АА 068705.

    Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що інспектором ДПС Кривецьким Є.О. 10.03.2010 р. була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КпАП України, однак вона є неправомірною і не відповідає обставинам справи.

     Позивач зазначає, що 10.03.2010 р. близько 09.00 години, він, керуючи автомобілем Хюндай д.н. НОМЕР_1, рухався по вул.Боженка до перехрестя із вул.Федорова. На регульованому перехресті на дозволяючий сигнал світлофора здійснив поворот праворуч в напрямку вул.Протасів Яр. Через 50 метрів він був зупинений інспектором ДАІ, який повідомив, що ним були порушені Правила дорожнього руху, а саме він не пропустив пішохода, який переходив перехрестя назустріч, після чого був складений протокол у справі про адміністративне правопорушення та винесена постанова.

     Зазначені дії інспектора він вважає неправомірними, оскільки, пішоход перебував на смузі для руху у протилежному напрямку, при цьому йому не доводилося зупинитись, змінювати швидкість рууху, і робити будь-який маневр, а тому порушення п.16.2 Правил дорожнього руху відсутні.

      Допущені порушення є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

      В судовому засіданні  позивач підтримав позовні вимоги і просив суд позов задовольнити з обставин, викладених в позовній заяві.

      Відповідач в судове засідання не з»явився, причини неявки суду не повідомив, з заявами про відкладення розгляду справи не звертався.

        В зв»язку з чим, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність відповідача, який повідомлений про місце, день і час розгляду справи належним чином, однак з заявами про відкладення розгляду справи не звертався, причини неявки суду не повідомив.

        Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

      Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС   України).

      Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності: відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові І службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, шо передбачені Конституцією та законами України.

        Як встановлено судом, 10.03.2010 р. інспектором ДПС Кривецьким Є.О. була винесена постанова  відносно позивача,  в якій зазначено, що 10.03.2010 р. о 08.50 год., ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Хюндай» д.н. НОМЕР_1, при повороті праворуч не надав дорогу пішоходу, який переходив перехрестя назустріч, чим порушив п.16.2 Правил дорожнього руху України.

      Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, який був складений відносно ОСОБА_1, водій при вирішенні питання щодо притягнення його до адміністративної відповідальності не визнав факт вчинення ним правопорушення.

       Аналогічні пояснення були надані позивачем в судовому засіданні.

      Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 251 КУпАП). Ці дані встановлюються поясненням особи, що притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, а також показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при здійсненні нагляду за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки  дорожнього руху.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення с своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст.   252 КУпАП орган (посадова особа), що   розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, та висловлених останнім доводів.

Частиною ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність водіїв за порушення водіями транспортних засобів правл проїзду перехресть.

 Відповідно до п.16.2 Правил дорожнього руху, на регульованому і нерегульованому перехресті водій, повертаючи вправо або вліво, повинен надати дорогу пішоходам, які переходять проїздну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, що рухаються прямо в попутньому напрямку.

Як зазначає позивач у своєму позові і це відображено в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності, пішохід переходив перехрестя назустрів.

Однак, за даними обставинами не можливо встановити, що пішоход переходив проїздну частину, на яку повертав автомобіль під керуванням ОСОБА_1

Відповідно до ст. 71 КАСУ, яка регламентує питання доказування у адміністративному процесі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владній повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Суду на неодноразові запити не надано з боку відповідача будь-яких матеріалів, які могли бути використані в якості доказу у даній справі і, які б спростовували ті обставини, на які посилається позивач.

Відповідач не довів правомірність своїх дій при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

         Враховуючи викладене, аналізуючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим, а тому підлягає  задоволенню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

       Керуючись ст.ст. 153-163 КАС України , суд

п о  с т а н о в и в:

       Позов   ОСОБА_1 до до інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ Голосіївського району м.Києва Кривецького Євгена Олексійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення і закриття провадження у справі задовольнити.

       Постанову у справі про адміністративне правопорушення від 10.03.2010 р.  АА 068705 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення  і накладення адміністративного стягнення у виді штрафу  – скасувати.

       Провадження  у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 – закрити.

        Постанова суду може бути оскаржено до Київського Апеляційного адміністративного  суду  через Голосіївський районний суд м. Києва в наступному порядку.

      Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано до Голосіївського районного суду м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

      Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація