ПОСТАНОВА 2а- 256/10
Іменем України
20 липня 2010 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.
при секретарі - Плющ Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДАІ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м.Києві, інспектора дорожньо-патрульної служби Стецюка Сергія Васильовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення і закриття провадження у справі,-
в с т а н о в и в:
позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АА 111718, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що інспектором ДПС Стецюком С.В. 19.12.2009 р. була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КпАП України, однак вона є неправомірною і не відповідає обставинам справи.
Позивач зазначає, що 19.12.2009 р. о 10.20 год., керуючи автомобілем «Шевроле» д.н. НОМЕР_1, він рухався по пр-ту 40-річчя Жовтня і був зупинений інспектором ДАІ, який повідомив, що він порушив Правила дорожнього руху і пересік суцільну лінію розмітки, про що в подальшому склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.
В протоколі інспектором ДАІ суть правопорушення визначена, як порушення вимог дорожньої розмітки з посиланням на п.1.3 Правил дорожнього руху. Однак, зазначений пункт правил містить лише визначення видів дорожньої розмітки, а не включає в себе зміст правопорушення.
Крім того, позивач у своїй позовній заяві зазначає, що при винесенні інспектором ДАІ постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності була виявлена особиста упередженість, оскільки, не були досліджені всі обставини справи, йому не надали час для зібрання доказів, він був позбавлений можливості звернутися за правовою допомогою, чим порушені його права. Також, інспектор ДАІ знаходився в службовому автомобілі за 500 метрів до місця, де нібито вчинено правопорушення, і не міг об»активно оцінити дорожню обстановку та визначити місце розташування його автомобіля.
Допущені порушення є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення із закриттям провадження.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просив суд позов задовольнити з обставин, викладених в позовній заяві.
Представник ВДАІ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м.Києві та інспектор Стецюк С.В. в судове засідання не з»явились, причини неявки суду не повідомили, з заявами про відкладення розгляду справи не звертались.
В зв»язку з чим, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність відповідачів, які повім лені про місце, день і час розгляду справи належним чином, однак з заявами про відкладення розгляду справи не звертались.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності: відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові І службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, шо передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено судом, 19.12.2009 р. інспектором ДПС Стецюком С.В. була винесена постанова відносно ОСОБА_1, в якій зазначено, що 19.12.2009 р. о 10.20 год., останній, керуючи автомобілем «Шевроле» д.н. НОМЕР_1, рухався по пр-ту 40-річчя Жовтня і здійснив розворот у зворотньому напряму та пересік суцільну лінію горизонтальної розмітки, чим порушив вмоги п.1.3 додатку № 2 Правил дорожнього руху.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, який був складений відносно ОСОБА_1, водій при вирішенні питання щодо притягнення його до адміністративної відповідальності не визнав факт вчинення ним правопорушення.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 251 КУпАП). Ці дані встановлюються поясненням особи, що притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, а також показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при здійсненні нагляду за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення с своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, та висловлених останнім доводів.
Частиною ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність водіїв за порушення вимог доржніх знаків та розмітки проїзної частини.
Як зазначає позивач у своєму позові і це підтверджується поясненнями представника позивача, наданими в судовому засіданні, будь-яких порушень Правил дорожнього руху він не вчиняв і рухався із дотриманням Правил.
Як вбачається з протоколу у справі про адміністративне правопорушення, будь-які свідки даної події були відсутні.
Відповідно до ст. 71 КАСУ, яка регламентує питання доказування у адміністративному процесі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владній повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Суду на неодноразові запити не надано з боку відповідача будь-яких матеріалів, які могли бути використані в якості доказу у даній справі і, які б спростовували ті обставини, на які посилається позивач.
Відповідач не довів правомірність своїх дій при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
Враховуючи викладене, аналізуючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов ОСОБА_1 в частині скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 153-163 КАС України , суд
п о с т а н о в и в:
Позов ОСОБА_1 до ВДАІ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м.Києві, інспектора дорожньо-патрульної служби Стецюка Сергія Васильовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення і закриття провадження у справі задовольнити.
Визнати дії інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ Голосіївського району м.Києва Стецюка Сергія Васильовича протиправними.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення від 19.12.2009 р. АА 111718 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладення адміністративного стягнення у виді штрафу – скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 – закрити.
Постанова суду може бути оскаржено до Київського Апеляційного адміністративного суду через Голосіївський районний суд м. Києва в наступному порядку.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано до Голосіївського районного суду м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя :