Справа № 1-114/2007р.

ВИРОК

Іменем України

20 березня 2007р. Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючий суддя                                                Овсюхно М.Є.

при секретарі                                   Радченко Н.В.

з участю прокурора                        Кривошея С.В., Мойсієнко О.В.

розглянувши  у   відкритому   судовому  засіданні   в   м.   Борисполі   кримінальну   справу   по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, військовозобов'язаного, раніше не судимого

в скоєні злочину, передбаченого ст. 186 ч.1 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вранці 10.10.2006 року, прибули на залізничний вокзал ст. Кучаково, розташованого у с Кірово Бориспільського району Київської області. Так, за приміщенням вокзалу, вони розпили спиртні напої. Відразу після цього приблизно о 9-й годин цього ж числа, ОСОБА_1 запитав у ОСОБА_2, чи є в нього ще гроші для придбання горілки. ОСОБА_2 відповів, що не має. Тоді ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи намір на відкрите викрадення чужого майна (грабіж) підійшов до ОСОБА_2, дістав з лівої кишені його куртки гроші в сумі 430 грн., які належали останньому і який розгубившись ніяк не відреагував на це з викраденим майном з місця події зник, а потім викрадене витратив на продукти харчування.

Підсудний скоєне визнав і суду показав, що 10 жовтня 2006 року, приблизно о 07 годині він пішов на залізничну платформу, що в.с.Кірово Бориспільського району Київської області, щоб поїхати в м. Київ в пошуках роботи. Неподалік від залізничного вокзалу „Кучоково" він зустрів свого знайомого ОСОБА_3, який проживає в с Кірово.

В цей час повз них проходив з платформи „Кучаково" незнайомий хлопець, як потім стало відомо, це був ОСОБА_2.

Він запитав у ОСОБА_2, чи не хоче він вжити горілки, а той відповів, що не проти і в нього є гроші. Після цього він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 пішли та придбали в знайомих пляшку горілки за 6 гривень, які дав ОСОБА_2. Взявши пляшку горілки вони в трьох зайшли до двору знайомого йому чоловіка, якого звати ОСОБА_6 і там випили придбаний ними спиртний напій, а потім разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_2, пішли в сторону з.п. „Кучаково". По дорозі ОСОБА_2 зайшов в магазин та придбав пива, яке вони випили. Далі ОСОБА_3 пішов додому, а він з ОСОБА_2 пішов до з.п. „Кучаково". В приміщення вокзалу, ОСОБА_2 придбав пляшку горілки та закуску, яку вони випили за приміщенням вокзалу разом з ОСОБА_4, який підійшов до них. Близько 9-ї години, він запитав у ОСОБА_4, и не має у нього грошей, щоб ще придбати горілки. Той відповів, що він має гроші лише на дорогу і поспішає на роботу в м. Київ. Відійшовши в сторону ОСОБА_4 закурив. Тоді він запитав в ОСОБА_2, чи є в нього ще гроші на спиртне і той відповів що не має. При купівлі в магазині спиртного в ОСОБА_2 лишилися гроші і ці гроші потерпілий поклав собі до кишені своєї куртки. Знаючи це він вирішив забрати їх в ОСОБА_2 Підійшовши до нього, він витягнув у нього з кишені гроші та не рахуючи їх поклав в кишеню своєї куртки. При цьому ОСОБА_2 він нічого не говорив, не погрожував і не застосовував ніякого насилля.

ОСОБА_4 в цей час стояв неподалік та курив. Забравши у ОСОБА_2 гроші, він пішов додому, ОСОБА_4 на автобусну зупинку, а ОСОБА_2 залишився біля приміщення вокзалу. Яку кількість грошей він забрав у потерпілого він точно сказати не може, але більше як 100 гривень. Збитки відшкодував ,в розмірі 430 гривень.

Потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що 09.10.2006 року він перебував в гостях у свого товариша ОСОБА_5, що мешкає в с Кірово Бориспільського району Київської області, а 10.10.2006 року вирішив повернутися додому і тому приблизно о 7-й годині пішов на з.п. „Кучаково". По дорозі до залізничного вокзалу він зустрів двох чоловіків, що сиділи на лавці біля Дору. Один із них був ОСОБА_1 Підсудний запропонував йому випити горілки і він

погодився. Потім він, підсудний та інший чоловік, який був з ним пішли до будинку приватної особи, де купили за 6 грн., за його гроші пляшку горілки.

Випивши горілку вони з підсудним пішли на зупинку електрички ст. „Кучаково", а

чоловік з яким вони розпивали спиртне пішов в іншу сторону. По дорозі він зайшов в магазин і

.   за свої гроші купив пива, яке випили. Потім в приміщенні вокзалу він купив ще пляшку горілки,

яку   почали розпивати за приміщенням вокзалу. В цей час до них підійшов ОСОБА_4

якого він раніше не знав і якому підсудний запропонував випити спиртне.

Коли ОСОБА_4 випив спиртне, то підсудній запитав у нього чи має він гроші на горілку, а той відповів що має гроші лише на дорогу до Києва. Коли підсудний запитав про гроші в нього, то він відповів йому що немає. Потім до нього підійшов підсудний, засунув свою руку до його кишені звідки витягнув 430 грн. і пішов геть.

Цивільного позову він заявляти не буде, оскільки матеріальні збитки підсудний йому відшкодував.

Свідок ОСОБА_4 на досудовому слідстві показав, що 10.10.200 року зранку, він пішов до з.п. „Кучаково" щоб поїхати в м. Київ на роботу. Коли він йшов від платформи, то за приміщенням вокзалу побачив свого знайомого ОСОБА_1 та незнайомого хлопця. ОСОБА_1 покликав його і запропонував випити з ним 100 грамів горілки. Підійшовши до них він помітив, що ОСОБА_1 та хлопець, що з ним вже були випивши. Він випив з ними приблизно 50 гр. горілки. Потім ОСОБА_1 запитував його чи він має гроші на горілку і він йому відповів, що має гроші лише на дорогу і поспішає на роботу в м. Київ. Далі він відійшов в сторону і закурив цигарку. При цьому він помітив, як ОСОБА_1 підійшов до хлопця що був з ним і витягнув щось з кишені його куртки та поклав собі в куртку. Потім він (ОСОБА_4) пішов на автобусну зупинку (а.с.29).

протоколом усної заяви про злочин підтверджується, що в потерпілого викрадено 430 грн. (а.с.9);

протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання підтверджується, що відкрите заволодіння майном потерпілого здійснив підсудний ОСОБА_1 (а.с.20-19);

заявою потерпілого встановлено, що збитки в сумі 430 грн. підсудний відшкодував в повному обсязі (а.с.21);

протоколом очної ставки між підсудним та потерпілим підтверджується, що викрадено в посліднього дійсно гроші в сумі 430 грн. (а.с.31). Із приєднаного до справи акта амбулаторної судово-психіатричної експертизи вбачається, що ОСОБА_1 під час, коли були скоєні інкриміновані йому дії, хронічним психічним захворюванням не страждав і не страждає у даний час. Під час, коли були скоєні інкриміновані йому дії він у тимчасовому розладі психічної діяльності не знаходився, тоді в нього був стан звичайного алкогольного сп'яніння . Під час, коли були скоєні інкриміновані йому дії і тепер він може усвідомлювати свої дії і керувати ними. За своїм психічним станом він примусових заходів медичного характеру не потребує, може стати перед слідством та судом (а.с.86-87).

Оцінюючи докази по справі в їх сукупності суд прийшов до висновку, що вина підсудного в інкримінованому йому злочині доведена в повному обсязі, а його дії за ч.1 ст. 186 КК України органами досудового слідства кваліфіковані вірно, так як він 10.10.2006 року на залізничному вокзалі ст. „Кучаково" Бориспільського району Київської області відкрито викрав в потерпілого ОСОБА_2 430 грн., тобто скоїв грабіж.

Призначаючи  покарання  суд  враховує  ступінь  тяжкості  вчиненого  злочину,  особу підсудного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

До кримінальної відповідальності підсудний притягується вперше (а.с.46). За місцем свого помешкання характеризується позитивно (а.с.48).

Вину  визнав   і   щиро   кається   в   скоєному.   Ці   обставини   суд  визнає  такими,   що пом'якшують покарання.

Скоєння злочину в нетверезому стані суд визнає обставиною яка обтяжує покарання    підсудного.

При таких обставинах суд прийшов до висновку, що покарання підсудному слід обрати у вигляді позбавлення волі.

Враховуючи тяжкість злочину, особу підсудного, що тяжких наслідків від скоєного ним злочину не наступило, відшкодування ним потерпілому збитків суд дійшов до висновку про

можливість виправлення засудженого без відбування покарання, а тому приймає рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ч.1 ст. 186 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у вигляді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від призначеного за цим вироком покарання з випробуванням встановивши при цьому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на засудженого такі обов'язки:

не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу

кримінально-виконавчої системи;

періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Контроль за поведінкою засудженого покласти на органи виконання покарань за місцем його проживання.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу обрати підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області на протязі 15 діб з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Бориспільський міськрайонний суд.