АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-653/2006 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія із трудових Коваленко В.І.
правовідносин Доповідач в апеляційній інстанції
Ювшин В.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" березня 2007 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшина В.І.
Суддів Качан О.В., Корнієнко Н.В.
при секретарі Ковтун Л.Б.
з участю предст.
відповідача Медведенко В.Г.
позивача ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 01 лютого 2007 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «Косарський спиртовий завод» про стягнення невиплаченої заробітної плати, моральної шкоди та середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку, -
встановила:
ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до ДП «Косарський спиртовий завод» про стягнення розрахунку при звільненні, моральної шкоди та середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку, посилаючись на те, що вона працювала на посаді заступника директора з фінансових питань ДП «Косарський спиртовий завод» з 20.03.2006 року і наказом № 343 від 16 жовтня 2006 року вона звільнена з роботи за власним бажанням, але при звільненні їй не виплатили заробітну плату за вересень-жовтень 2006 року та компенсацію за невикористану відпустку. Вказаними діями їй спричинено і моральну шкоду. Просила суд стягнути з ДП «Косарський спиртовий завод» на її користь невиплачену заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку в сумі 4000 гривень, середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку в сумі 2000 гривень, моральну шкоду в сумі 2000 гривень.
Рішенням Кам'янського районного суду від 01 лютого 2007 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення Кам'янського районного суду від 01 лютого 2007 року скасувати, вважаючи, що висновки суду гне відповідають фактичним обставинам справи та постановити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
ОСОБА_1. працювала на посаді заступника директора з фінансових питань на державному підприємстві «Косарський спиртовий завод» і звільнена з роботи 16 жовтня 2006 року за власним бажанням згідно поданої нею заяви від 16 жовтня 2006 року. Отримавши 16 жовтня 2006 року біля 12 годин трудову книжку, ОСОБА_1., не допрацювавши до кінця робочий день, залишила підприємство і за розрахунком до каси підприємства не зверталась. Згідно наказу № 343-к від 16 жовтня 2006 року п. 2 та З зазначено, що у ОСОБА_1. мається невикористана відпустка та необхідність бухгалтерії підприємства провести з нею повний розрахунок. На підставі даного наказу бухгалтерія ДП «Косарський спиртовий завод» провела відповідні нарахування та передала платіжне доручення в касу на отримання касиром коштів, так як ліміт каси не дозволяв мати в касі таку суму коштів, які повинні бути виплачені позивачці. 17 жовтня 2006 року на наступний день ОСОБА_1. також не з'явилось за отриманням розрахунку, а сама переїхала на нове місце проживання і роботи в м. Винницю. Адміністрацією ДП «Косарський спиртовий завод» вживалися заходи по розшуку ОСОБА_1. та виплати їй розрахунку при звільненні, але провести своєчасно таку виплату вони не могли по незалежних від них причинах, так як сама ОСОБА_1. після отримання трудової книжки за розрахунком не з'являлась та перемінила своє місце проживання, не повідомивши про це відповідача. При таких обставинах вина власника в виплаті розрахунку з порушенням строків, визначених ст. 116 КЗпП України, відсутня і відповідач не повинен проводити виплату середньомісячної заробітної плати за час затримки розрахунку та моральної шкоди.
Сума розрахунку при звільненні позивачкою не оспорюється і виплачена їй відповідачем шляхом перерахування на особистий рахунок ОСОБА_1.
Тому, вірно встановивши факти і відповідні їм правовідносини, не встановивши наявності порушених трудових прав, за захистом яких спрямоване звернення ОСОБА_1. до суду, постановивши судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, суд першої інстанції постановив правильне рішення, яким відмовив ОСОБА_1. в позові. Висновки суду відповідають наданим сторонами доказам та обставинам справи, а доводи апеляційної скарги мають суб'єктивний характер.
Керуючись ст.ст. 303, 307-308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кам'янського районного суду від 01 лютого 2007 року, - відхилити, а рішення Кам'янського районного суду від 01 лютого 2007 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двох місяців, починаючи з дня її проголошення.