Справа № 1-35 2007 рік
ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.03. 2007 року Ємільчинський районний суд Житомирської області
в складі: головуючої - судді Прищепи Т.П.
при секретарі Денисюк О.В.
з участю прокурора Сьомко Л.І.
потерпілої ОСОБА_1.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт Ємільчине справу по обвинуваченню
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та жителя с. Кривотин, Ємільчинського району Житомирської області, громадянина України, поляка, раніше не судимого, розлученого, освіта середня, не працюючого, військовозобов'язаного -
за ч. 1 ст. 164 КК України, -
встановив:
Підсудний ОСОБА_2. згідно виконавчого листа №2-207 від 13.04.2005, Ємільчинського районного суду повинен сплачувати аліментну плату на користь ОСОБА_1, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше неоподаткованого мінімуму доходів громадян на кожну дитину до повноліття сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, а затим в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) до повноліття сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, починаючи стягнення з 07.04.2005 року.
ОСОБА_2. навмисно, злісно ухилився від сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей і за період з 30.11.2005 року по 01.02.2007 року допустив заборгованість по аліментній платі в розмірі 3922,22 гривень. В даний час ніде не працює, на попередження державного виконавця, про погашення заборгованості не реагує, матеріальної допомоги на утримання дітей не надає.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2, свою вину визнав повністю і показав суду, що з 1993 року перебував у шлюбі з ОСОБА_1., під час спільного життя в них народилося двоє дітей, які на даний час є неповнолітніми. В 2005 році вони розлучилися, і згідно рішення Ємільчинського районного суду, він зобов'язаний сплачувати кошти на утримання неповнолітніх дітей. Починаючи з 30.11.2005 року по 23.02.2006 року та продовжуючи до 01.02.2007 року, аліментів він не платив і ніякої допомоги дружині та дітям не надав, тому що не працював. ОСОБА_2. відомо, що потрібно сплачувати аліменти, він неодноразово попереджувався про настання кримінальної відповідальністі за ухилення від сплати аліментів. На письмові попередження державного виконавця не реагував, аліменти відмовлявся сплачувати, хоч заробляв кошти на випадкових підробітках.
Крім повного визнання вини підсудним, його вина у вчиненому злочині підтверджується показами потерпілої, свідків.
Потерпіла ОСОБА_1, показала суду, що підсудний зобов'язаний сплачувати на її користь аліменти для утримання синів, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відповідно до рішення Ємільчинського районного суду. Починаючи з 30.11.2005 року по 23.02.2006 року ОСОБА_2. на утримання неповнолітніх дітей аліменти не сплачував, матеріальної допомоги не надавав, заборгованість по виплаті аліментів становить 922,22 грн., умовами життя та вихованням дітей не цікавиться.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснив що, ОСОБА_2 ніякої матеріальної допомоги не надавав, за період після розлучення дітей не відвідував, хоча працював на тимчасових підробітках.
Свідок ОСОБА_6 суду показала, що дочка після розлучення їздила в Київ на заробітки, неповнолітні діти були в неї на вихованні, батько дітей жодного разу до них не прийшов, і ніякої матеріальної допомоги не надавав. З вересня 2006 року ОСОБА_1. переїхала з дітьми в Володарськ-Волинський район Житомирської області, і зі слів дочки, ОСОБА_2. , до дітей не приїзджав, матеріальної допомоги не надавав, вихованням дітей не цікавився.
Також вина підсудного ОСОБА_7. у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, підтверджується матеріалами кримінальної справи:
· виконавчим листом № 2-207, від 13.04.2005 року Ємільчинського районного суду Житомирської області, відповідно до якого, ОСОБА_2. повинен сплачувати на користь ОСОБА_1. для утримання неповнолітніх дітей, аліментну плату в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше неоподаткованого мінімуму доходів громадян, щомісячно до досягнення дітьми повноліття (а.с. 7);
· розрахунком заборгованості по аліментах, згідно якого, заборгованість по виплаті аліментів станом на 01.02.2007 року становить - 3922,22 гривень. (а.с. 12);
· довідкою районного центру зайнятості, згідно якої ОСОБА_2. станом на 13.02.2007 року не зареєстрований в службі зайнятості як безробітний (а. с. 28).
Суд, аналізуючи зібрані по справі докази, вину підсудного ОСОБА_2. вважає доведеною повністю, його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 164 КК України, які виразилися в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей.
При обранні міри покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
За місцем проживання підсудний характеризується посередньо, проживає разом з матір'ю, ніде не працює.
Відповідно до ст. ст. 66, 67 КК України, пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин підсудного, судом не встановлено.
З урахуванням всіх обставин справи, особи підсудного, що вчинив злочин невеликої тяжкості, суд прийшов до висновку про необхідність призначення покарання підсудному у виді громадських робіт.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Судових витрат по справі не має.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323-324 КПК України суд, -
засудив:
ОСОБА_2 визнати винним за ч.1 ст. 164 КК України і призначити йому покарання у виді 100 (сто) годин громадських робіт.
Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу обрати - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Ємільчинський районний суд протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.