ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2010 р.                                                            Справа № 61/139-10

вх. № 5516/4-61

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача -  не з"явився;

відповідача - не з"явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Харківської області справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків

до  Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків    

         про стягнення 9647,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - РВФДМ України по Харківській області, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача до Державного бюджету України заборгованості в сумі 9647,29грн., з яких : 5009,62грн. - заборгованість з орендної плати за лютий  - вересень 2009р.; 4637,67грн. - пені за несвоєчасне внесення орендних платежів до державного бюджету.

В судове засідання 21.07.2010р. представник позивача не з"явився, документів , витребуваних судом, не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач в судове засідання 21.07.2010р., не з"явився, свого повноважного представника не направив, документів , витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 22.06.2010р. , направлена на адресу відповідача , зазначену в позовній заяві (61002, АДРЕСА_1), повернулись на адресу господарського суду з довідкою поштового відділення зв"язку "повернуто у зв"язку із закінченням терміну зберігання". З наявної в матеріалах справи довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцем проживання ФОП ОСОБА_1 є: 61002, АДРЕСА_1.

Оскільки Господарським процесуальним кодексом України на господарський суд не покладено обов’язок з’ясування адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі та надсилання  сторонам копій процесуальних документів за цими адресами, суд вважає, що відповідач – ФОП ОСОБА_1, належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Присутній в судовому засіданні 21.07.2010 року представник позивача вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі  відповідача.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 07.07.2010 року сторони було повідомлено , що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі відповідача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви,  заслухавши пояснення представника позивача , повно та всебічно дослідивши  обставини справи та докази на їх підтвердження,  суд встановив наступне.

28.04.2006 року між РВФДМУ по Харківській області (позивач по справі) та  ФОП ОСОБА_1 (відповідач по справі) було укладено договір оренди №2626 - Н (далі - договір) , у відповідності до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування індивідуально визначене майно - Кіоск №16 у переході №2, що знаходиться на балансі ДП "Харківський метрополітен"  (далі - балансоутримувач), загальною площею 7,90кв.м.  розміщене за адресою: м.Харків, ст.м. "Студентська".

Факт передачі майна  в оренду  підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі, підписаним сторонами договору 28.04.2006р.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що орендна плата на протязі дії цього договору перераховується орендарем , безпосередньо до Державного бюджету на рахунки , визначені фінансовими органами у розмірі 70%; на рахунок, визначений балансоутримувачем у розмірі 30%. Крім того, відповідач оплачує витрати на утримання майна та послуги , які надаються балансоутримувачем згідно окремих договорів.

Згідно п.3.5 договору оплата за цим договором здійснюється передплатою і повинна надходити від орендаря поквартально на розрахунковий рахунок Державного бюджету і балансоутримувача не пізніше останнього числа місяця, попереднього наступному кварталу.

Відповідно до п.3.6 договору орендна плата перерахована несвоєчасно та не в повному обсязі , стягується до Державного бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення , включаючи день оплати.

Пунктом 5.2 договору відповідач зобов"язався своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату за цим договором.

Згідно п.10.1 договору цей договір діє з 28.04.2006р., припиняє дію та підлягає переукладанню з 28.03.2007р. включно.

Додатковою угодою №2 від 20.11.2007р. строк дії договору продовжено на 2 роки 11 місяців , тобто до 27.02.2010р.

Відповідач свої зобов’язання щодо своєчасного внесення орендної плати, виконував не своєчасно та не в повному обсязі,  внаслідок чого у нього виникла заборгованість з орендної плати перед позивачем , за лютий - вересень 2009р.  у сумі  5009,62 грн.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

          Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов’язку в натурі (присудження до виконання обов’язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.          

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті  284  Господарського  кодексу  України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 5009,62 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

          Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов’язання з оплати орендної плати за договором оренди №2626-Н від 28.04.2006р.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі  його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону,  а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором оренди №2626-Н від 28.04.2006р. у сумі 5009,62грн., документів, що спростовували викладене у позові,  суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 8009,62грн.  заборгованості з орендної плати, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь 4637,67 грн. пені за несвоєчасний розрахунок до Державного бюджету України.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні  санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.3.6 договору орендна плата перерахована несвоєчасно та не в повному обсязі , стягується до Державного бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення , включаючи день оплати.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

          Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пеня, нарахована позивачем за несвоєчасне внесення відповідачем платежів, передбачених Договором виходячи з подвійної облікової ставки НБУ , складає 4637,67 грн. за період з 30.01.2008р. по 30.09.2009р.

Проте, відповідно до приписів статті 232 Господарського кодексу України  нарахування штрафних санкцій  за прострочення  виконання  зобов’язання , якщо інше  не встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання  мало  бути виконано.

За таких підстав, з урахуванням приписів ст. 232 ГК України, суд дійшов висновку, що пеня , нарахована позивачем підлягає частковому стягненню лише за період 6 місяців, що складає 2672,96 грн.

Враховуючи те, що відповідач не виконав взяте на себе зобов"язання  щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів, позовні вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 2672,96 грн. обгрунтованими документально доведеними матеріали справи, а тому вони підлягають задоволенню.

В частині нарахованої позивачем пені в сумі 1964,71 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України,  витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11,15, 16, 258, 509, 525, 526, 530, 546, 548, 549, 598, 610, 611, 612, 629, 764 Цивільного кодексу України, статтями 20, 173, 174, 179, 193, 198, 232, 283, 284, 285, 286, 343 Господарського кодексу України,  статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,суд -   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Державного бюджету України (р/р 31119094700004, УДК у Київському районі 24134573, код бюджетної класифікації 22080300; Управління державного казначейства в Харківській області , МФО 851011) заборгованості з орендної плати в розмірі 5009,62грн., пені в сумі 2672,96грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 81,23 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)          на користь державного бюджету України (одержувач коштів  -  УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 187,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                 

Повний текст рішення підписано 23.07.2010р.

Справа №61/139-10.