Справа № 1-93/2010  року.

В  И  Р  О  К

ім’ям    України

27 липня 2010 року                           Шаргородський районний суд Вінницької області      

в складі: головуючого                      судді  Славінської Н.Л.

при секретарі                                                Бородавка В.П.

з участю прокурора                                  Мазура О.І.

та адвоката                                                    ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шаргороді справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Новосілка Мурованокуриловецького району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1, з вищою освітою, одруженого,  працюючого фахівцем з безпеки ТОВ ТК «Ельдорадо» м. Вінниці, не військовозобов’язаного, раніше не судимого,      -  у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286  КК України,

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що підсудний ОСОБА_2 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Злочин вчинено за наступних обставин.

Підсудний ОСОБА_2 3.02.2010 року біля 9 години 30 хвилин, в порушення п.12.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого під час вибору в установлених межах  безпечної швидкості руху  водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також стан транспортного засобу, щоб мати змогу контролювати його рух та безпечно керувати ним,  керуючи на підставі запису про право керування в реєстраційному свідоцтві автомобілем «GEELY» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3, рухаючись по автодорозі Бар-Шаргород-Чапаєве в напрямку м. Шаргород поблизу с. Роля Шаргородського району Вінницької області, перевозячи в салоні автомобіля пасажира ОСОБА_4, їдучи по вкритій шаром вкатаного снігу автодорозі, що проходила через ділянку лісу, не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого втратив керування автомобілем, допустивши неодноразові повертання автомобіля  проти годинникової стрілки, в результаті чого сталося зіткнення його автомобіля з автомобілем ВАЗ 210994-20 з державним номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5, що рухався йому назустріч, і в якому крім водія, знаходилося двоє пасажирів.  Внаслідок  дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «GEELY» ОСОБА_4, водій автомобіля ВАЗ 210994-20 ОСОБА_5 та пасажир цього ж автомобіля ОСОБА_6 були госпіталізовані в Шаргородську ЦРЛ.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4, пасажир автомобіля під керуванням підсудного ОСОБА_2, відповідно до висновку експерта №148/56 від 28-29.04.2010 року, отримала тілесні ушкодження у виді перелому ІУ ребра справа зі зміщенням кісткових уламків та перелом правої ключиці у середній третині зі зміщенням кісткових уламків, які виникли від дії тупого (тупих) предмета (предметів), можливо 3.04.2010 року при дорожньо-транспортній пригоді та належать кожні окремо до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, так як викликали тривалий розлад здоров’я, більше 21-ої доби.

Крім того, в результаті ДТП, водій автомобіля ВАЗ 210994-20 з державним номерним знаком НОМЕР_2, ОСОБА_5, відповідно до висновку експерта №147/55 від 28.04.-6.05.2010 року, отримав тілесні ушкодження у виді: забитої рани лівої скронево-тім’яної ділянки голови, закритої черепно-мозкової травми у виді забою головного мозку легкого ступеню, які виникли від дії тупого (тупих) предмета (предметів), можливо 3.04.2010 року при дорожньо-транспортній пригоді та належать до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, так як викликали тривалий розлад здоров’я, більше 21-ої доби.  

Між тим, що потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали вказані тілесні ушкодження, та порушенням ОСОБА_7 п.12.1. Правил дорожнього руху, є прямий причинний зв'язок.  

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винуватим себе у вчиненні злочину визнав повністю, не заперечував факту вчинення злочину при вище наведених обставинах, розкаявся у скоєному, просив його суворо не карати, врахувати, що злочин він вчинив не умисно, а з необережності, через погані погодні умови та стан дороги,  має на утриманні двох неповнолітніх дітей, до кримінальної відповідальності притягується вперше.

Відповідно до вимог ст.299 КПК України суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясував, чи правильно підсудний ОСОБА_2 та потерпілі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 розуміють зміст цих обставин. Сумнівів у добровільності та істинності позиції підсудного та потерпілих у суду немає. Суд також роз’яснив підсудному ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що при таких обставинах вони позбавляються права  оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що підсудний ОСОБА_2 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, винуватість його доведена, дії органами досудового слідства кваліфіковані вірно і він повинен нести відповідальність  за вчинений злочин за ч.1 ст.286  КК України.            

При призначенні  покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Підсудний ОСОБА_2 щиро розкаявся у скоєному, до кримінальної відповідальності притягується вперше (а.с.115), позитивно характеризується за місцем постійного проживання (а.с.129) та за місцем роботи (а.с.128), має на утриманні двоє неповнолітніх дітей (а.с.130-131). Ці обставини суд враховує як пом’якшуючі покарання підсудного  ОСОБА_2

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2, судом не встановлено.

З урахуванням цих обставин, того, що ОСОБА_2 вчинив злочин невеликої тяжкості, з необережності,  а також з врахуванням думки потерпілої ОСОБА_4, котра просить підсудного суворо не карати, так як не має до нього матеріальних та моральних претензій, та потерпілого ОСОБА_5, котрий просить ОСОБА_2 призначити покарання у виді штрафу,  суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення  підсудного ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів є покарання у виді  штрафу в межах санкції частини першої статті 286 КК України, без позбавлення права керувати транспортними засобами, передбаченого санкцією ч.1 ст.286 КК України, оскільки підсудний щиро розкаявся у скоєному, вперше притягується до кримінальної відповідальності,   вчинив злочин невеликої тяжкості, з необережності.

Речові докази по справі: автомобіль «GEELY» типу легковий седан-В, 2007 року випуску, синього кольору, з реєстраційним НОМЕР_3, слід повернути власнику – ОСОБА_3, автомобіль ВАЗ 210994-20, 2008 року випуску, червоного кольору,  з реєстраційним номером НОМЕР_2, слід повернути власнику – ОСОБА_6.

Підлягають задоволенню позови прокурора Шаргородського району Вінницької області в інтересах КП «Шаргородська ЦРЛ» про стягнення з підсудного ОСОБА_2 витрати на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в КП «Шаргородська ЦРЛ»,  в сумі відповідно 122,82 грн. та 1448,31 грн. (а.с.147-148), згідно довідок про термін та вартість лікування потерпілої ОСОБА_4 в травматологічному відділенні Шаргородської ЦРЛ, а потерпілого ОСОБА_5 – в неврологічному відділенні Шаргородської ЦРЛ (а.с.124,125).

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд

З  А  С  У  Д  И  В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого  ч.1 ст.286 КК України і засудити його за цією статтею до покарання у виді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 4250 (чотири тисячі двісті п’ятдесят) гривень без позбавлення права керувати транспортними засобами.                        

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну чинність залишити попередній – підписку про невиїзд.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь КП «Шаргородська ЦРЛ» витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_4 в сумі 122,82 грн. та витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5 в сумі 1448,31 грн.

Речові докази: автомобіль «GEELY» типу легковий седан-В, 2007 року випуску, синього кольору, з реєстраційним номером НОМЕР_1 – повернути власнику – ОСОБА_3, автомобіль ВАЗ 210994-20, 2008 року випуску, червоного кольору,  з реєстраційним номером НОМЕР_2 – повернути власнику – ОСОБА_6.

                     На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

СУДДЯ: