Справа № 1-97/2010  року.

В  И  Р  О  К

ім’ям  України

28 липня  2010 року                        Шаргородський районний суд Вінницької області

в складі:  головуючого                     судді Славінської Н.Л.

при секретарі                                            Базиляк  Н.М.

з участю прокурора                                  Мазура О.І.

                розглянувши у відкритому судовому засіданні в  місті Шаргороді  в залі суду справу про обвинувачення  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Жмеринка Вінницької області,  жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою,   не одруженого, не працюючого, раніше судимого 9.07.1999 року Шаргородським районним судом Вінницької області  за ст.140 ч.2 КК України (в ред. 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки умовно, з іспитовим строком на 2 роки; 5.12.2001 року Шаргородським районним судом Вінницької області  за ст.185 ч.3 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки і 6 місяців; 14.06.2005 року Шаргородським районним судом Вінницької області за ч.2 ст.307 КК України на п’ять років і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; звільненого 23.10.2009 року від відбування покарання у виді позбавлення волі умовно-достроково із Стрижавської ВК №81 Вінницької області за постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 15.10.2009 року на один рік 1 місяць і 25 днів,

    - у вчиненні злочину, передбаченого ст. 395 КК України,

В С Т А Н О В И В:

                            Суд визнав доведеним, що підсудний ОСОБА_1 вчинив самовільне залишення місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.

                       Злочин вчинено за наступних обставин.

                       Підсудний  ОСОБА_1, знаючи, що йому 15.10.2009 року Вінницьким  районним судом Вінницької області встановлено адміністративний нагляд терміном на один рік з обмеженнями у вигляді заборони виходити з дому з 23 години до 6 години наступного дня (крім годин роботи), заборони виїздити   за межі Шаргородського району без дозволу Шаргородського РВ ГУМВС України у Вінницькій області, заборони відвідувати торгові точки, де дозволено продаж спиртних напоїв, зобов’язано з’являтися для  реєстрації в органи внутрішніх справ чотири рази на місяць, порушуючи вказані обмеження, з 4.06.2010 року по 6.06.2010 року, з метою ухилення від адміністративного нагляду, був відсутній вдома в нічний час, а перебував у цей час в нежилому будинку, що знаходиться в с. Мурафа, на вул. Садовій, де переховувався від працівників міліції. 6.06.2010 року, з метою ухилення від адміністративного нагляду, без дозволу керівництва Шаргородського РВ ГУМВС України у Вінницькій області, самовільно залишив постійне місце проживання в с. Мурафа Шаргородського району Вінницької області та виїхав на громадському транспорті до залізничної станції Ярошенка, що знаходиться в с. Пеньківка Шаргородського району Вінницької області, звідки на електропотязі поїхав в м. Жмеринка Вінницької області, де перебував  до 12.06.2010 року. Витративши всі свої гроші, підсудний ОСОБА_1 приїхав в с. Мурафа, але, продовжуючи ухилятися від адміністративного нагляду, не пішов до свого постійного місця проживання, де він зобов’язаний перебувати щоденно з 22 години до 6 години наступного дня, а перебував біля річки в с. Мурафа, де о 2 годині був затриманий працівниками Шаргородського РВ ГУМВС України у Вінницькій області.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винуватим себе  у вчиненні злочину при наведених вище обставинах визнав повністю, не заперечував факту самовільного залишення місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду при вище наведених обставинах,  щиро розкаявся у скоєному, просив його суворо не карати.

Крім признання підсудного, його вина у вчиненні злочину підтверджується наступними доказами:

                    - показаннями свідка ОСОБА_2, яка суду пояснила, що вона проживає по-сусідству з підсудним ОСОБА_1, якого після звільнення з місць позбавлення волі в 2009 році постійно за місцем проживання перевіряли працівники міліції, так як останньому було встановлено адміністративний нагляд. З 6.06.2010 року ОСОБА_1 вдома був відсутній, але де він перебував, їй не відомо.

         - аналогічними показаннями свідка ОСОБА_3, оголошеними в судовому засіданні (а.с.24);  

                   - постановою Вінницького районного суду від 15.10.2009 року про встановлення адміністративного нагляду ОСОБА_1 (а.с.5);

                   - листком контролю за дотриманням встановлених обмежень (а.с.6);

                   - реєстраційним листком на піднаглядного ОСОБА_1 (а.с.7);

                   - копіями протоколів та постанов про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень (а.с.12-18);

                   - довідкою з Шаргородської КВІ  (а.с.48).  

Аналіз перевірених і оцінених в судовому засіданні доказів переконують суд, що підсудний ОСОБА_1  вчинив   самовільне залишення місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, винуватість його доведена, дії органами досудового слідства кваліфіковані вірно і він повинен нести відповідальність  за скоєне за  ст. 395   КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1, негативно охарактеризованому за місцем проживання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

                      ОСОБА_1 щиро розкаявся у скоєному. Цю обставину суд враховує, як пом’якшуючу покарання підсудного ОСОБА_1

                    Обставин, що обтяжують покарання підсудного  ОСОБА_1 суд не вбачає.

                    З урахуванням цих обставин та того, що ОСОБА_1 вчинив злочин невеликої тяжкості в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі за постановою Вінницького районного суду від 15.10.2009 року, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та відбував покарання у виді позбавлення волі за вчинення умисних злочинів,  суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_1 можливе в умовах   ізоляції його від суспільства та призначення покарання у виді арешту, з врахуванням вимог ст.ст. 71,72 КК України щодо призначення покарання за сукупністю вироків та правил складання покарань за сукупністю вироків, відповідно до яких одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту.                            

                   Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд

З  А  С  У  Д  И  В:  

                    ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого   ст.395 КК України і засудити його за цією статтею до покарання у виді  арешту строком на два  місяці.

              На підставі ст.71 КК України приєднати частково до призначеного за цим вироком покарання невідбуту частину покарання за вироком Шаргородського районного суду від 14 червня 2005 року – чотири місяці позбавлення волі і остаточно до відбування призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків у виді арешту строком на шість місяців.

                    Запобіжний захід до  вступу вироку в законну силу залишити засудженому ОСОБА_1  попередній – підписку про невиїзд.

                    Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1    вираховувати з дня звернення вироку до виконання.                                          

                    На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

СУДДЯ :