ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.08.2010 року Справа № 41/241-09(14/230-09)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)
суддів: Кузнецової І.Л., Верхогляд Т.А.
секретар судового засідання Врона С.В.
представники сторін:
від позивача: Вербинська М.О., довіреність №б/н від 10.01.10, представник;
представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2010р. у справі №41/241-09(14/230-09)
за позовом приватного підприємства “Науково-виробнича фірма “Синтез, планування і технології”, м. Луганськ
до відкритого акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 14 167 грн. 76 коп.
В С Т А Н О В И В:
У червні 2009 року приватне підприємство “Науково-виробнича фірма “Синтез, планування і технології” (далі ПП “НВФ “Синтез, планування і технології”) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (далі ВАТ “Інгулецький ГЗК”) про стягнення суми заборгованості 14 167, 76 грн. та судових витрат по справі.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2009р. (суддя Панна С.П.) провадження по справі №14/230-09 припинено на підставі п.5 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з укладенням сторонами угоди про передачу спору на вирішення третейського суду.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.10.2009р. по справі №14/230-09 апеляційну скаргу ПП “НВФ “Синтез, планування і технології” задоволено, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2009р. скасовано, справу передано до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду по суті.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2009р. справу прийнято до свого провадження та присвоєно №41/241-09(14/230-09).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2009р. провадження у справі №41/241-09(14/230-09) зупинено до розгляду касаційної скарги ВАТ “Інгулецький ГЗК” на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.10.2009р. у справі №14/230-09 Вищим господарським судом України.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.02.2010р. по справі №14/230-09 касаційну скаргу ВАТ “Інгулецький ГЗК” залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.10.2009р. у справі №14/230-09 - без змін.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2010р. поновлено провадження у справі №41/241-09(14/230-09).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2010р. у справі №41/241-09(14/230-09) (суддя Коваленко О.О.) позов задоволено: стягнуто з ВАТ “Інгулецький ГЗК” на користь ПП “НВФ “Синтез, планування і технології” 14167, 76 грн. заборгованості, 141, 67 грн. витрат по сплаті держмита та 312, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду мотивоване тим, що фактичні дії сторін підпадають під норми ст. ст. 11, 202, 509, 655 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173-175 Господарського кодексу України і свідчать про існування між сторонами відносин купівлі-продажу, в результаті чого у відповідача виникли зобов’язання з оплати продукції; докази погашення заборгованості, що є предметом позову у справі, сторонами на момент вирішення спору не подані, в матеріалах справи відсутні.
Не погоджуючись з рішенням суду, ВАТ “Інгулецький ГЗК” звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 18.05.2010р. та припинити провадження у справі №41/241-09(14/230-09) на підставі п.1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на п. 10.2 договору №2589-09 від 12.05.2008р., яким сторони узгодили, що всі неврегульовані шляхом переговорів спори, розбіжності, вимоги та претензії, які виникають з даного договору чи у зв’язку з ним, у тому числі, відносно його укладення, виконання, порушення його умов, припинення чи визнання його недійсним, підлягають розгляду в Постійно діючому Регіональному третейському суді України при Асоціації “Регіональна правова група” у відповідності з Регламентом вказаного суду. На думку ВАТ “Інгулецький ГЗК”, у п. 10.2. договору між позивачем та відповідачем була укладена третейська угода у вигляді третейського застереження, тому дана справа з огляду на п. 10.2. договору та відповідно до ч.2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України підлягає розгляду в третейському суді.
ПП “НВФ “Синтез, планування і технології” в відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що виводи суду відповідають обставинам справи та діючому законодавству України, рішення господарського суду є цілком законним та обґрунтованим, а доводи скаржника щодо розгляду спору в третейському суді вже розглядалися господарськими судами всіх інстанцій, які встановили, що спір по справі підлягає розгляду в господарському суді.
В судове засідання Дніпропетровського апеляційного господарського суду 03.08.2010р. представник відповідача не з’явився, про час та місце проведення судового засідання ВАТ “Інгулецький ГЗК” було повідомлено належним чином (т. 2, а.с.23). Будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи від скаржника не надходило.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
12 травня 2008р. між ПП “НВФ “Синтез, планування і технології” (постачальник) та ВАТ “Інгулецький ГЗК” (покупець) було укладено договір поставки №2589-09, за умовами якого постачальник прийняв на себе зобов’язання передати у власність покупця товар згідно специфікацій до договору, а покупець зобов’язався прийняти цей товар та оплатити його на умовах, передбачених договором (п.1.1 договору).
На виконання умов договору №2589-09 ПП “НВФ “Синтез, планування і технології” було поставлено ВАТ “Інгулецький ГЗК” 17.07.2008р. пластину технічну 2Н-1ТМКЩ (М) 4 мм 4 192, 1 кг. на суму 24 146, 50 грн. та 18.09.2008р. –пароніт в асортименті на суму 4 474, 40 грн., смугу тормозну в асортименті на суму 10 104, 19 грн.
Одержання товару відповідачем підтверджується видатковими накладними №РН-00652 від 17.07.08р., №РН-00897 від 18.09.08р., №РН-00899 від 18.09.08р., №РН-00900 від 18.09.08р. та довіреностями до них серії ЯПА №238553 від 15.07.08р., серії ЯПА №239262/8 від 17.09.08р. на одержання товару. Для здійснення оплати товару відповідачу надано рахунки: №СФ-00402 від 17.07.2008р. та №СФ-00540, №СФ-00541, №СФ-00542 від 18.09.2008р.
Відповідно до п. 5.1 договору №2589-09 та додатків №3, №5, №6, №7 до нього, оплата товару повинна бути здійснена покупцем протягом тридцяти календарних днів з моменту поставки товару.
Відповідачем здійснена лише часткова оплата за рахунком №СФ-00402 в розмірі 24 014, 02 грн. За рахунком №СФ-00540 було повернуто товар на суму 543, 31 грн. Сума заборгованості становить 14 167, 76 грн. (38 725, 09 грн. –24 014, 02 грн. –543, 31 грн.).
04.03.2009р. відповідачу надіслано претензію №177 про оплату заборгованості за договором №2589-09. Листом №09/3836 від 24.03.2009р. ВАТ “Інгулецький ГЗК” визнав суму боргу.
Докази погашення заборгованості в сумі 14 167, 76 грн. ВАТ “Інгулецький ГЗК” суду не надані, в матеріалах справи відсутні.
Згідно ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Господарським судом Дніпропетровської області цілком обґрунтовано та вірно задоволено позовні вимоги ПП “НВФ “Синтез, планування і технології”.
Стосовно доводів скаржника щодо припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України слід зазначити наступне.
За приписами ст. 5 Закону України “Про третейські суди”, юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
За вказаних обставин на розгляд третейського суду спір може бути переданий лише на підставі вільного волевиявлення сторін такого спору.
Після виникнення спору, для вирішення якого позивач звернувся в господарський суд з даним позовом, сторони не укладали угоди про передачу його на розгляд третейського суду, відсутнє вільне волевиявлення сторін спору щодо його розгляду третейським судом, як це передбачено приписами ст. 5 Закону України “Про третейські суди”.
Перелік категорій справ, які підвідомчі господарським судам, наведено у ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, частиною першою якої визначено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав (п. 1).
Згідно з частиною 1 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 цього Кодексу.
Таким чином, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.
Враховуючи, що сторонами у даній справі є суб'єкти, які можуть бути стороною в господарському процесі, а позов про стягнення заборгованості підвідомчий господарським судам, спір підлягає вирішенню у господарських судах України.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2010р. у справі №41/241-09(14/230-09) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя І.А. Сизько
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя Т.А. Верхогляд