СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
16 липня 2009 року Справа № 2-5/13348-2007
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивач: не з'явився, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1;
відповідач: не з'явився, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2;
розглянувши апеляційні скарги суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 та суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (колегія суддів Гаврилюк М.П., Колосова Г.Г., Осоченко І.К.) від 15 травня 2009 року у справі № 2-5/13348-2007
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 95015)
до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_3 95001)
про усунення перешкод в користуванні майном,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (колегія суддів Гаврилюк М.П., Колосова Г.Г., Осоченко І.К.) від 15 травня 2009 року у справі № 2-5/13348-2007 задоволено частково позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном, а саме: зобов'язано суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_2 відновити крівлю над квартирою №4, по АДРЕСА_1 яка належить суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 зі сторони двору загального користування у відповідності з проектною документацією, а саме наростити зрізані частини стропил; відновити обграти; замінити нижній ряд азбестоцементних хвилястих листів, які були спиляні; відновити водостокові жолоби до водоприймальної воронки та водостокові труби, які знаходяться зі сторони зовнішнього сусіднього домоволодіння № 48. Стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 державне мито у сумі 42,50 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 59,00 грн та витрати за проведення судової експертизи у сумі 1500, 00 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, в позові відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, а також неповним з'ясуванням обставин справи.
Так, заявник апеляційної скарги зазначає, що суд у своєму рішенні зобов’язав відновити крівлю над квартирою № 4 по АДРЕСА_1, яка належить суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 у відповідності з проектною документацією, яка відсутня у матеріалах справи.
Також заявник скарги звертає увагу на те, що ним були надані докази того, що реконструкція квартири № 4, яка належить позивачці, проводилась на підставі сфальсифікованої проектної документації. Вказаними доказами є лист РП "Кримська КАРМ "Укрпроектреставрація", яка нібито розробляла дану проектну документацію, в якому вказано, що остання є підпробною і немає юридичної сили.
Крім того, за твердженнями відповідача, суд першої інстанції помилково стягнув з нього вартість експертизи, яка вже була ним сплачена.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09 червня 2009 року апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17 червня 2009 року, а ухвалою від 17 червня 2009 року розгляд справи було відкладено на 08 липня 2009 року.
19 червня 2009 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, в якій вона також не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог, та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги позивачки, з посиланням на статті 382, 383 Цивільного кодексу України, мотивовані порушенням діями відповідача її прав спільної сумісної власності опорних конструкцій будинку, механічного, електричного, сантехнічного та іншого обладнання за межами і всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири.
За розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 липня 2009 року у складі судової колегії була проведена заміна судді Плута В.М. на суддю Голика В.С.
Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, 22 серпня 2000 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири, який посвідчений державним нотаріусом Першої Сімферопольської державної нотаріальної контори Автономної Республіки Крим ОСОБА_4
Відповідно до пункту 1 вказаного договору ОСОБА_1 купила квартиру під № 4 в літ."Б" АДРЕСА_1, що складається з двох жилих будинків, зазначених на плані під літ. "А" - жилою площею 29,3 кв.м., літ. "Б" - жилою площею 150,0 кв.м., до якого примикають виробничі приміщення "Г", "Д", "Е", майстерні "Ж", "З", прохідна "Н", сараї "Р", "М", "Л", "И", вбиральня "У", замощення, загорожа, яка розташована у жилому літері "Б" та складається з чотирьох жилих кімнат, загальною площею 61,6 кв.м., передпокою № 1, загальною корисною площею 72, 2 кв.м.
Рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 779 від 24 травня 2002 року ОСОБА_1 дозволено реконструкцію квартири №4 жилого будинку по АДРЕСА_1 для влаштування магазину ритуальних послуг з організацією додаткового входу.
Згідно акту державної технічної комісії від 12 березня 2004 року про приймання закінченого будівництвом об'єкту забудовника ОСОБА_1, реконструкція квартири АДРЕСА_1 прийнята до експлуатації для влаштування магазину з організацією додаткового входу.
Вищевказаний акт державної технічної комісії затверджено Інспекцією ДАБК м. Сімферополя, про що складений протокол № 238 від 18 березня 2004 року, ОСОБА_1 зобов'язано переоформити технічний паспорт у Сімферопольському МБРТІ.
16 лютого 2004 року на ім'я ОСОБА_1 виданий новий технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1
За даними технічного паспорту загальна площа квартири станом на 16 лютого 2004 року складала 81,5 кв.м.
ОСОБА_2 є власником квартири № 5 по АДРЕСА_4 згідно договору дарування від 12 березня 2001 року.
За даними технічного паспорту БТІ квартира № 5 складається з двох частин, які розташовані по торцях жилого будинку літер "Б", загальна площа якої складає 116, 1 кв.м., у тому числі жила площа - 89,2 кв.м. Згідно з технічним паспортом ОСОБА_2 належить 1/2 частина сараю літер "Р", розміром 4,4x2,8 м.
Рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №1899 від 26 жовтня 2001 року ОСОБА_2 надано дозвіл на облаштування додаткового входу в квартиру АДРЕСА_4
Рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №338 від 22 лютого 2002 року квартира АДРЕСА_4 визнана непридатною для постійного проживання.
Рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 975 від 28 травня 2004 року ОСОБА_2 дозволено виконати протягом одного року реконструкцію квартири АДРЕСА_4 для розміщення магазину, зобов'язано розробити проект реконструкції з включенням в нього об'ємів робіт з ремонту фасаду будівлі по АДРЕСА_1. Проект необхідно було узгодити у встановленому порядку, зареєструвати об'єкт в інспекції ДАБК та після закінчення будівельних робіт здати до експлуатації у встановленому порядку, будівельні роботи вести відповідно до погодженої проектної документації.
Згідно листа № 211 від 27 жовтня 2005 року інспектором Самостійної державної пожежної частини № 14 м. Сімферополя при проведенні перевірки встановлено, що ОСОБА_2 веде реконструкцію будівлі по АДРЕСА_4 без розробки проектної документації, яка пройшла попередню експертизу на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки.
Відповідно до листа №Д-1/1327/2 від 15 листопада 2005 року Виконавчого комітету Центральної районної ради м. Сімферополя, направленого на адресу Інспекції ДАБК, при проведенні перевірки будівництва по АДРЕСА_4, встановлена відсутність у забудовника ОСОБА_2 правовстановлюючих документів.
Інспекція ДАБК м. Сімферополя листом від 25 листопада 2005 року за №1217/08-12 повідомила про факт самовільного будівництва по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_2, у зв'язку з чим, постановою інспекції ДАБК №143 від 21 листопада 2005 року, відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Вважаючи, що самовільна реконструкція відповідачем квартири № 5 порушує права та інтереси позивача як власника сусідньої будови - квартири № 4, останній звернувся до господарського суду з цим позовом.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції частковому скасуванню, а апеляційна скарга суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 –залишенню без задоволення у зв’язку з наступним.
Як встановлено судом, позивач - ОСОБА_1 є власником квартири № 4, яка є сусідньою квартирою № 5, що належить відповідачу - ОСОБА_2
Рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 975 від 28 травня 2004 року ОСОБА_2 дозволено виконати протягом одного року реконструкцію квартири АДРЕСА_4 для розміщення магазину.
Також даним рішенням відповідача зобов'язано розробити проект землеустрою додаткового входу з розміщенням ступенів всередині будівлі, зареєструвати об'єкт у інспекції ДАБК міської ради та, по закінченню робіт, здати до експлуатації, будівельні роботи вести у відповідності з узгодженою проектною документацією.
Згідно вищевказаних листів від 25 листопада 2005 року за №1217/08-12 Інспекції ДАБК м. Сімферополя, № 211 від 27 жовтня 2005 року інспектора Самостійної державної пожежної частини № 14 м. Сімферополя, будівельні роботи були початі відповідачем самовільно, без погодженого проекту.
За правилами статті 5 Закону України "Про основи містобудування" при здійсненні містобудівної діяльності повинне бути забезпечене урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва.
Згідно з статтею 23 Закону України "Про планування і забудову територій" планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків і споруд власниками або користувачами здійснюються з урахуванням законних інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків і споруд.
Під час розгляду справи судом першої інстанції призначалася судова будівельна технічна експертиза.
Відповідно до висновку експерта № 437 від 06 жовтня 2008 року, експертом на день огляду об'єкту встановлено, що частина квартири № 5 з бутового каменя була знесена повністю. На місті частини жилого будинку літер "Б" та частини сараю літер "Р" збудовано нову будову. При будівництві не вирішене питання місця примикання двох частин крівель дахів над квартирою № 4 та частиною квартири № 5, в результаті чого атмосферні осадки стікають по схилу з даху квартири № 4 в місце примикання даху над квартирою № 5, водовідвідний жолоб виконаний з окремих кусків оцинкованого заліза та не виконує своєї функції з відводу води зі скату даху квартири № 4, у зв'язку з чим у час атмосферних осадків вода проникає всередину приміщення квартири № 4. Конструкція даху виконана без дотримання ДБН.
Також згідно висновку експерта, для того, щоб відновити крівлю над квартирою №4, що належить ОСОБА_1, зі сторони двору загального користування у відповідності з проектною документацією необхідно, зокрема, наростити зрізані частини стропил, відновити обграти, замінити нижній ряд азбестоцементних хвилястих листів, які були спиляні; відновити водостокові жолоби до водоприймальної воронки і водостокові труби, що знаходяться з боку сусіднього домоволодіння №48.
У відповідності з частиною 2 статті 383 Цивільного кодексу України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Згідно з пунктом 1.4.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 р., власник жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.
Оскільки відповідачем при здійсненні реконструкції своєї квартири №5, порушені права власника сусідньої квартири № 4, а саме зрізані частини стропил, в результаті неграмотного встановлення крівлі, водостокових жолобів, пошкоджена крівля позивача та інше, судова колегія підтримує позицію суду першої інстанції стосовно того, що ці пошкодження повинні бути відновлені.
Твердження заявника апеляційної скарги –суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про відсутність у матеріалах справи проектної документації, згідно з якою його було зобов’язано відновити крівлю над квартирою № 4, по АДРЕСА_1 що належить суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1, з боку двору загального користування не відповідає дійсності (т. 1, арк. с. 38, 40, 121).
Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 не було надано належних та допустимих доказів (вирок суду, який вступив у закону силу або експертний висновок) того, що реконструкція квартири № 4, яка належить позивачці, проводилась на підставі сфальсифікованої проектної документації, тому відповідні твердження заявника апеляційної скарги відхиляються апеляційною інстанцією, адже лист директора РП "Кримська КАРМ "Укрпроектреставрація" таким доказом не є. В будь-якому випадку, у разі підтвердження такого факту в установленому законом порядку, відповідач не буде позбавлений права звернутися до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в порядку статей 112-114 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача відновити крівлю над квартирою № 4, по АДРЕСА_1 що належить суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1, з боку двору загального користування відповідно до проектної документації, зокрема наростити зрізані частини стропил; відновити обграти; замінити нижній ряд азбестоцементних хвилястих листів, які були спиляні; відновити водостокові жолоби до водоприймальної воронки і водостокові труби, що знаходяться з боку сусіднього домоволодіння № 48, задоволені місцевим господарським судом правомірно.
Одночасно, судова колегія не може погодитися з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача привести основні приміщення і господарські споруди квартири АДРЕСА_4 в м. Сімферополі, по своїх параметрах (у межах і по рівню висоти) у відповідність з даними технічного паспорта БТІ і правовстановлюючих документів на квартиру, зокрема: знести самовільні будови, які збільшили загальну корисну площу квартири №5 до 129,4 кв.м, що на 13,3 кв.м. більше, ніж за даними БТІ; зменшити зовнішню висоту квартири АДРЕСА_4 в м. Сімферополі, з висоти 3,34м-3,1м до висоти 2,4 м; зобов'язати відповідача відкрити доступ до розподільника електропостачання, який раніше знаходився між приміщеннями квартири №5 і сараєм літер "Р" квартири №5, а саме зобов'язати провести роботи з демонтажу частини сараю літер "Р" орієнтованою площею 2 кв.м., а також про зобов'язання демонтувати конструкції даху і крівлі над частиною квартири №5, що виходить у двір загального користування, після чого привести у відповідність з даними технічного паспорта БТІ і правовстановлюючих документів на квартиру, в зв’язку з наступним.
Згідно з частиною 2 статті 382 Цивільного кодексу України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
У Рішенні від 02 березня 2004 року № 4-рп/2004 "У справі за конституційним зверненням ОСОБА_5 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків)" Конституційний Суд України звернув увагу, зокрема, на наступне: відповідно до Конституції України всі суб'єкти права власності рівні перед законом. У багатоквартирних будинках, де не всі квартири приватизовані чи приватизовані повністю, власник (власники) неприватизованих квартир (їх правонаступники) і власники приватизованих квартир багатоквартирного будинку є рівноправними співвласниками допоміжних приміщень. Вони є рівними у праві володіти, користуватися і розпоряджатися допоміжними приміщеннями. Ніхто з власників квартир не має пріоритетного права користуватися та розпоряджатися цими приміщеннями, в тому числі і з питань улаштування мансард, надбудови поверхів і т. ін.
Аналізуючи порушені у конституційному зверненні і конституційному поданні питання щодо права власників приватизованих і неприватизованих квартир багатоквартирних будинків та органів місцевого самоврядування і місцевих державних адміністрацій розпоряджатися допоміжними приміщеннями, а також конструктивними елементами таких будинків (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, сходові марші і т. ін.), Конституційний Суд України виходить з правової характеристики спільного майна власників квартир, конкретизованої у Законі України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Правовий режим майна, що перебуває у спільній власності власників квартир, має визначатися, відповідно до Конституції України (пункт 7 частини першої статті 92), виключно законами України.
Згідно зі статтею 19 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" спільне майно власників квартир складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у їх спільній сумісній власності і не підлягає відчуженню, загальне майно - у спільній частковій власності. Відповідно до цього Закону співвласники допоміжних приміщень мають право розпоряджатися ними в межах, встановлених зазначеним Законом та цивільним законодавством.
Таким чином, питання щодо згоди власників квартир - співвласників допоміжних приміщень багатоквартирного будинку - на надбудову поверхів, улаштування мансард і т. ін. з використанням при цьому конструктивних елементів будинку, як і на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо), має вирішуватися відповідно до законів про власність та інших законів України, передусім Цивільного кодексу України.
Так, згідно зі статтею 369 Цивільного кодексу України розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.
Зі змісту наведеної статті вбачається, що усі учасники мають одержати реальну можливість володіти та користуватися спільним майном у натурі. Інше правило може бути встановлено за домовленістю між ними. Отже, без існування такої домовленості, враховуючи те, що право спільної сумісної власності поширюється на усе майно, навіть без приблизного, ідеального визначення часток у праві на нього, кожен із співвласників може вимагати доступу до володіння та користування усім спільним майном.
Таким чином, здійснення повноважень володіння та користування одним з учасників щодо усього спільного майна не може не порушувати аналогічних речових прав інших співвласників (частина 2 статті 13 Цивільного кодексу України).
До того ж, згідно з статтею 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, а також належні до них прибудинкові території комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
У разі приватизації громадянами багатоквартирного житлового будинку відповідна земельна ділянка може передаватися у власність або надаватися у користування об'єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання майном.
За таких обставин, вимоги заявника апеляційної скарги - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 щодо задоволення її позовних вимог у повному обсязі є обґрунтованими.
Згідно з статтею 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи при задоволенні позову покладаються на відповідача. Враховуючи, що відповідачем було сплачено вартість експертизи в розмірі 1501,44 грн, згідно платіжного доручення № 44 від 20 березня 2008 року, а загальна вартість експертизи складає 3000,00 грн, з відповідача підлягає стягненню решта цієї вартості у розмірі 1498, 56 грн.
Керуючись статтями 49, 101, 103 (пункт 2), 104 (частина 1, пункти 1, 3, 4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 задовольнити.
3. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 травня 2009 року у справі № 2-5/13348-2007 в частині відмови у задоволенні вимог про зобов'язання відповідача привести основні приміщення і господарські споруди квартири АДРЕСА_4 в м. Сімферополі, по своїх параметрах (у межах і по рівню висоти) у відповідність з даними технічного паспорта БТІ і правовстановлюючих документів на квартиру, зокрема: знести самовільні будови, які збільшили загальну корисну площу квартири №5 до 129,4 кв.м, що на 13,3 кв.м. більше, ніж за даними БТІ; зменшити зовнішню висоту квартири АДРЕСА_4 в м. Сімферополі, з висоти 3,34м-3,1м до висоти 2,4 м; зобов'язати відповідача відкрити доступ до розподільника електропостачання, який раніше знаходився між приміщеннями квартири №5 і сараєм літер "Р" квартири №5, а саме зобов'язати провести роботи по демонтажу частини сараю літер "Р" орієнтованою площею 2кв.м., а також про зобов'язання демонтувати конструкції даху і крівлі над частиною квартири №5, що виходить у двір загального користування, після чого привести у відповідність з даними технічного паспорта БТІ і правовстановлюючих документів на квартиру, скасувати .
4. Прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.
5. Зобов’язати суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, Ідентифікаційний код НОМЕР_1) привести основні приміщення і господарські споруди квартири АДРЕСА_4 в м. Сімферополі, по своїх параметрах (у межах і по рівню висоти) у відповідність з даними технічного паспорта БТІ і правовстановлюючих документів на квартиру, зокрема: знести самовільні будови, які збільшили загальну корисну площу квартири №5 до 129,4 кв.м, що на 13,3 кв.м. більше, ніж за даними БТІ; зменшити зовнішню висоту квартири АДРЕСА_4 в м. Сімферополі, з висоти 3,34м-3,1м до висоти 2,4 м; зобов'язати відповідача відкрити доступ до розподільника електропостачання, який раніше знаходився між приміщеннями квартири №5 і сараєм літер "Р" квартири №5, а саме зобов'язати провести роботи з демонтажу частини сараю літер "Р" орієнтованою площею 2 кв.м., а також зобов'язати демонтувати конструкції даху і крівлі над частиною квартири №5, що виходить у двір загального користування, після чого привести їх у відповідність з даними технічного паспорта БТІ і правовстановлюючих документів на квартиру.
6. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, Ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 Ідентифікаційний код НОМЕР_1) державне мито у сумі 42,50 грн, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у сумі 59,00 грн та витрати за проведення судової експертизи у сумі 1498, 56 грн.
7. В інший частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
8. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.
Головуючий суддя
Судді