№2-187/2010
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2010 року Ульяновський районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Бондаренка А.А.,
при секретарі Седлецькій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ульяновка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ульяновської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій відповідача, стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач 06.05.2010 року звернуся до суду з названим позовом та вказав, що є учасником бойових дій. Управлінням праці і соціального захисту населення Ульяновської РДА протягом 2006 2010 років йому була призначена та виплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня як учаснику бойових дій. Однак, всупереч вимог ст. 12 Закону України „Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту", п.З ст.22 Конституції України, Рішень Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 20-рп/2004 та від 09.07.2007 № 6-рл/2007 вказана допомога була нарахована не у повному обсязі (п'ять мінімальних пенсій за віком), а виплачувалась у розмірах, передбачених законами України про Державний бюджет України на відповідні роки. Також позивач просить суд стягнути з відповідача 5000 грн. у якості відшкодування моральної шкоди. Моральну шкоду обґрунтовує душевними стражданнями, приниженням честі, гідності, яких зазнав у зв'язку з неправомірними діями відповідача.
Позивач просить поновити йому строк позовної давності.
Відповідач надіслав до суду заперечення проти позову. Проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що рішеннями Конституційного суду з вказаних питань не визначено порядку і строків їх виконання, посилається на відсутність коштів на їх виконання. Також відповідач просить суд відмовити позивачеві в поновленні строку на звернення до суду та відмовити у його задоволенні.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі наявні по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Позивачем подано позов з вимогою про захист свого цивільного права на отримання коштів державної допомоги за період з 2006 по 2010
роки. Статтею 257 ЦК України на вказані вимоги встановлена загальна позовна давність у три роки. Позивачем не наведено причин пропуску строку звернення до суду в частині вимог за 2006 рік. Відповідачем заявлено про застосування позовної давності. Тому відповідно до ч.ч. З та 4 ст. 267 ЦК України у задоволенні позовних вимог за 2006 рік позивачеві повинно бути відмовлено у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Судом встановлені такі фактичні обставини по справі та відповідні їм правовідносини: Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_1.
Управлінням праці і соціального захисту населення Ульяновської РДА йому була нарахована і виплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня як учаснику бойових дій: у 2007 році - 280 грн., у 2008 році - 310 грн., у 2009 році -- 340 грн., у 2010 році 380 грн., що підтверджується довідкою УПСЗН Ульяновської РДА від 30.06.10 р. № 857/05-02.
Згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'ять мінімальних пенсій за віком.
Згідно ч. 1 ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-12 від 22.10.1993 року, щорічна разова грошова допомога до 5 травня виплачується органами соціального захисту населення. Тому місцеві управління праці та соціального захисту населення є належним відповідачем у цій частині вимог.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію норм Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" допомоги зупинено на 2007 рік. Статтею 29 цього Закону установлено нові розміри виплат такої допомоги, які для учасників бойових дій становить 280 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 N 6-рп/2007 положення статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано таким, що не відповідає Конституції.
Тому дії відповідача щодо нарахування позивачеві вказаної допомоги у 2007 році у розмірі, меншому ніж п'ять мінімальних пенсій за віком є направомірними.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якими визначено, що розмір разової грошової допомоги, що виплачується особам, на яких поширюється дія цих законів, щорічно до 5 травня, визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, установлених законом про Державний бюджет України.
Розміри виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2008 році встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 N 183 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2008 році відповідно до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 зміни, внесені до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнано такими, що не відповідають Конституції.
Тому дії відповідача щодо нарахування позивачу вказаної допомоги за 2008 рік у розмірі, меншому ніж п'ять мінімальних пенсій за віком є направомірними.
Що стосується позовних вимог за 2009 - 2010 роки, то суд прийшов до висновку про необхідність відмови у їх задоволенні з таких підстав.
У 2009 році відповідачем було здійснено виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня позивачеві на підставі статті 1 постанови Кабінету Міністрів України № 211 «Про розмір разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертв нацистських переслідувань», якою встановлено, що у 2009 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 340 грн.
У 2010 році відповідачем було здійснено виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня позивачу на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.04.2010 року № 299 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2010 році відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою встановлено, що у 2010 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 380 грн.
Після визнання рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 20-рп/2008 таким, що не відповідають Конституції України положення п. 20 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» стосовно виплати щорічної разової допомоги, зокрема учасникам бойових дій, зміни до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у 2009, 2010 роках не вносилися, дія даної статті зупинена не була.
З огляду на це, дії відповідача по нарахуванню та виплаті вказаної допомоги у 2009 та 2010 роках є правомірними.
Крім того, вимоги позивача про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Ульяновської районної державної адміністрації недоотриманих сум одноразової щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у конкретно визначеній грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування недоотриманих сум щорічної грошової допомоги до 5 травня замість органу, якому надані такі повноваження.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача коштів моральної шкоди задоволенню не підлягають з таких причин:
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи
бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності
її вини, крім випадків, встановлених частиною другою статті.
Відповідачем доведено, що вказане ненарахування та невиплата коштів позивачеві була проведена ними на виконання законів України про Державний бюджет на відповідні роки, які згодом були визнані неконституційними. При цьому кошти на їх виплату із державного бюджету не виділялись, механізм здійснення перерахунку та виплат не визначений. Тому вини відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Ульяновської районної державної адміністрації у порушенні прав позивача немає.
Керуючись ст.ст.10,11,60, 88, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, ст.ст. 8, 19, 22, Конституції України, ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», рішеннями Конституційного суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Ульяновської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги ОСОБА_1 до 5 травня як учаснику бойових дій за 2007 та 2008 роки у розмірі меншому, ніж п'ять мінімальних пенсій за віком протиправними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ульяновської районної державної адміністрації здійснити перерахунок ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2007 та 2008 роки у розмірі п'ять мінімальних пенсій за віком за відповідні роки та здійснити їх виплату з урахуванням отриманих ним коштів.
Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 37 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя А.Бондаренко