СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
4 серпня 2009 року Справа № 5020-9/068
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився (Севастопольська міська рада);
відповідача - не з'явився (фізична особа-підприємець ОСОБА_1);
третьої особи - не з'явився (Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів);
третьої особи - не з'явився (Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель в місті Севастополі);
прокурор - не з'явився (прокурор Гагарінського району міста Севастополя);
розглянувши апеляційне подання прокурора Гагарінського району міста Севастополя на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Рибіна С.А.) від 11 червня 2009 року у справі № 5020-9/068
за позовом прокурора Гагарінського району міста Севастополя
(вулиця Корчагіна, 16, місто Севастополь, 99014)
в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради
(вулиця Леніна, 3, місто Севастополь, 99011)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1, 99011)
за участю третіх осіб: Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів
(вулиця Леніна, 2, місто Севастополь, 99011)
Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в місті Севастополі
(вулиця Д. Ульянова, 16, місто Севастополь, 99045)
за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про надання відстрочки виконання рішення суду від 2 квітня 2009 року по справі № 5020-9/068.
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2009 року прокурор Гагарінського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку загальною площею 0,0014 га, що розташована на відстані 6м2 від АДРЕСА_2 та 18 метрів від проїжджої частини та повернути її Севастопольській міській раді шляхом демонтажу торгівельного павільйону.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між Севастопольською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0014 га по АДРЕСА_2, строк дії якого закінчився 22 жовтня 2007 року.
Але, після строку його дії, відповідач продовжує користуватися спірною земельною ділянкою.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 2 квітня 2009 року позовні вимоги задоволено.
Зобов'язано відповідача повернути Севастопольській міській раді земельну ділянку загальною площею 0,0014 га, яка розташована в Гагарінському районі міста Севастополя на відстані 6м2 від АДРЕСА_2 та 18 метрів від проїжджої частини протягом 30 днів з моменту набрання рішення законної сили в стані, придатному для подальшого використання.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 11 червня 2009 року заяву відповідача про надання відстрочки виконання рішення задоволено. Виконання рішення суду від 2 квітня 2009 року відстрочено на три місяця - до 11 вересня 2009 року.
Не погодившись з ухвалою суду прокурор Гагарінського району міста Севастополя звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просить ухвалу суду скасувати, у задоволені заяви про надання відстрочки виконання рішення відмовити.
Прокурор вважає, що ухвала винесена з порушенням норм процесуального права.
Розпорядженням керівництва суду від 4 серпня 2009 року у зв'язку з хворобою судді Котлярової О.Л. було здійснено її заміну на суддю Остапову К.А.
У судове засідання, призначене на 4 серпня 2009 року представники сторін, третіх осіб та прокурор не з'явились.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 липня 2009 року відправлена також 22 липня 2009 року рекомендованим листом).
Частина 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальним правами.
Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін.
Розглянувши справу, в порядку статті 106 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Стосовно посилання прокурора на необґрунтовану відстрочку, судова колегія зазначає, що статтею 121 Господарського процесуального кодексу України не передбачена можливість відмови в прийнятті відповідної заяви або повернення її без розгляду.
Крім того, оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішення законної сили до його фактичного повного виконання. Згідно з пунктом 2 роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12 вересня 1996 року „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” підставою для відстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач звернувся до господарського суду з заявою про відстрочку виконання рішення, мотивуючи тим, що в даний момент вирішує питання про надання спірної земельної ділянки в оренду.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що ухвала суду першої прийнята з дотриманням норм процесуального права, та роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12 вересня 1996 року „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України”.
Керуючись статтями 46, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційне подання прокурора Гагарінського району міста Севастополя залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 11 червня 2009 року у справі № 5020-9/068 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді