справа №2-1422\2010 року
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 серпня 2010 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:
головуючого – судді Семенова О.А.,
при секретарі Кравченко М.А.,
за участю:
представника позивача – Теліцина О.В.,,
представника відповідачів – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Іллічівську Одеської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитом, та зустрічному позову ОСОБА_5 про розірвання договору поруки -
В С Т А Н О В И В :
Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення кредитної заборгованості.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11 травня 2005 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» (далі-Банк) та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №014/0077/74/214, за умовами якого відповідачка ОСОБА_4 отримала кредитні кошти в сумі 41750,00 доларів США, терміном по 11 травня 2015 року, зі сплатою 15 % річних. Також в забезпечення належного виконання зобов’язань відповідачем ОСОБА_4, Банком та відповідачем ОСОБА_5, 11 травня 2005 року було укладено договір поруки по якому відповідач ОСОБА_5, прийняв на себе зобов’язання відповідати в повному обсязі за своєчасне і повне виконання зобов’язань ОСОБА_4 за кредитним договором №014/0077/74/214. Відповідачі не виконують обов’язки за договором. Позивач просить суд стягнути в солідарному порядку на їх користь з відповідачів 326183,75 грн., а також судові витрати по справі у сумі 1820,00 грн.
Відповідач ОСОБА_5 подав до суду зустрічну позовну заяву в який просить розірвати договір поруки, посилаючись на порушення його прав споживача встановлених Законом України «Про захист прав споживачів», які на його погляд мали місце при укладанні договору поруки, також посилається на те, що Банком при укладанні договору поруки з фізичною особою порушені приписи чинного законодавства України, зокрема, Цивільному Кодексу України, Закон України «Про банки та банківську діяльність», Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, зустрічний позов не визнав.
Представник відповідачів в судовому засіданні вимоги Банку не визнала. Просить розірвати договір поруки, з підстав ч.1 ст.625 ЦК України, у зв’язку з істотною зміною обставин, а саме, фінансовою кризою в країні.
Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов Банку до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитом підлягає задоволенню в повному обсязі, а позов ОСОБА_5 про розірвання договору поруки не підлягає задоволенню за наступних підстав.
11 травня 2005 року між Банком та ОСОБА_4 – прізвище змінено, згідно свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 від 14.07.2007 року), був укладений кредитний договір №014/0077/74/214, за якими вона отримала 41750,00 доларів США(а.с.13,15-16).
Згідно п.п.5.2,5.3,6.6 кредитного договору позичальник зобов’язаний щомісячно до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно п.1.3 договору та остаточне погашення отриманого кредиту до 11 травня 2015 року. У випадку невиконання відповідачем умов договору кредитор має право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, нарахованих відсотків за користування кредитом.
11 травня 2005 року між Банком та ОСОБА_5, було укладено договір поруки по якому він прийняв на себе зобов’язання відповідати в повному обсязі за своєчасне і повне виконання зобов’язань ОСОБА_4 за кредитним договором №014/0077/74/214(а.с.24).
Згідно п.п.2.1.,3.1 договору поруки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобов’язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання вимоги, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків.
Відповідачі належним чином свої обов'язки не виконують, у зв'язку з чим станом на 09 грудня 2009 року виникла заборгованість, яка становить за кредитом 232098,00 грн., за відсотками 5595,78 грн., за простроченими відсотками 61310,98 грн., пені 27179,00 грн., а всього на загальну суму 326183,75 грн.
Згідно ч.1 ст.628 та ч. 1 ст.610 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч.1 ст.611 ЦК України у разі невиконання зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За таких обставин позов Банку підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати підлягають стягнення з відповідачів на підставі ст.88 ЦПК України в розмірі 1820,00 грн.(1700,00 + 120,00).
Відмовляючи в задоволенні зустрічної позовної заяви суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що, перед укладанням договору поруки ОСОБА_5 належним чином ознайомили з умовами даного договору та його відповідальністю про що свідчить його підпис та гарантійне зобов’язання(а.с.25).
Посилання представника ОСОБА_5 на порушення його прав споживача встановлених Законом України «Про захист прав споживачів», які на її погляд мали місце при укладанні договору поруки від 11 травня 2005 року, зокрема, щодо порушення принципів рівності сторін договору, не обґрунтовані. Так, в ст. 18 Законом України «Про захист прав споживачів» встановлено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживачу.
Згідно ч.1 ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно п.1 ч.2 ст.652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, якщо в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане.
Судом враховується, що не надано доказів того, що сторони проводили певні договори, щодо досягнення згоди на розірвання договору, про що свідчать твердження представника відповідачів, що Банком не приймалися заходи щодо запропонування проведення реструктуризації боргів.
Крім того, відповідачам не надано доказів того, що під час укладення договору сторони виходили з того, що не відбудеться зміна обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору, зокрема, що, у даному випадку обидві сторони виходили з того, що не відбудуться зміни у фінансовій обстановці в країні.
Суд критично оцінює твердження відповідачів, щодо впевненості у фінансовій стабільності, враховуючи, що кредит на вимогу ОСОБА_4 надавався у доларах США, при тому, що дохід відповідачі, зі слів представника, мають у гривнях.
Враховуючи, що курс гривні рахується саме по відношенню до долару США, якій на протязі останніх п’ятнадцяти років поступово тільки збільшувався, приблизно у п’ять разів, суд приходить до висновку, що відповідачі укладаючи договори, добровільно приймали на себе ризик зміни фінансових становищ в країні.
За таких обставин суд вважає, що зустрічна позовна заява ОСОБА_5 про розірвання договору поруки, задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214, 215, 218, 292, 294 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитом – задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором за №014/0077/74/214 від 11 травня 2005 року у сумі 326183,75 грн., та судові витрати по справі у сумі 1820,00 грн.
Зустрічний позов ОСОБА_5 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про розірвання договору поруки, залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя