Справа № 2-308
2010 рік
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
5 серпня 2010 року Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
у складі: головуючого-судді Васильковського В. М.
секретаря Олексюк Г. І.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коломия справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Коломийський заводу КРП» про стягнення заборгованості та компенсації по заробітній платі, –
в с т а н о в и в :
У грудні 2009 року ОСОБА_1 звернувся з даним позовом, мотивуючи його тим, що з 28 грудня 2005 року згідно наказу № 77-П він працює на ВАТ «Коломийський завод КРП» начальником відділу матеріально-технічного постачання і зовнішньої кооперації. Під час роботи він неодноразово звертався до керівника з проханням виплатити йому заробітну плату, але йому відмовляли, посилаючись на відсутність коштів. На порушення вимог ст.49 КЗпП України йому не видано довідки про заборгованість по заробітній платі. З серпня 2008 року по даний час відповідачем грубо порушуються норми ст.115 КЗпП України щодо своєчасної виплати належної заробітної плати. Згідно наказу № 19 від 12.05.2008 р. його тарифна ставка становила 2140 грн. на місяць, а згідно наказу № 9-А від 20.01.2009 р. «Про встановлення тарифних ставок і посадових окладів» його тарифна ставка становить 1135 грн. З 2008 року він працює по скороченому робочому графіку. За період з серпня 2008 року по листопад 2009 року відповідач не виплатив йому заробітну плату на загальну суму 9256,42 грн. Бухгалтерією підприємства не нараховувалась йому компенсація у зв’язку з порушенням термінів виплати заробітної плати, сума компенсації з березня 2006 року по серпень 2008 року становить 4627,32 грн.
У травні 2010 року ОСОБА_1 збільшив позовні вимоги, мотивуючи це тим, що заробітна плата з березня 2006 року по жовтень 2008 року була видана йому в період з лютого 2009 року по лютий 2010 року, компенсація бухгалтерією заводу не була нарахована. Нарахована згідно постанови КМ України від 21.02.2001 р. № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати становить 6062,99 грн. З вересня 2008 року по грудень 2008 року відповідач на порушення норм ст.115 КЗпП України заборгував йому заробітну плату в сумі 4057,68 грн. За період з січня 2009 року по лютий 2010 року згідно наказу № 9-А від 20.01.2009 р. «Про встановлення тарифних ставок і посадових окладів» його тарифна ставка становить 1135 грн. У 2009 році завод фактично не працював. Тому згідно ст.113 КЗпП України його заробітна плата, а саме 2/3 тарифної ставки за період з січня 2009 року по лютий 2010 року включно становить: (1135 грн./тарифна ставка/ х 2/3 = 756,67 грн. х 14 міс.) = 10593,38 грн. Йому виплачено у 2009 році 1744,94 грн. Таким чином, сума невиплаченої заробітної плати за вказаний період становить 8848,44 грн. За наказом № 14 від 22.02.2010 р. він звільнений по скороченню штатів. Згідно вимог ст.117 КЗпП України відповідач не виплатив належні йому при звільненні суми в день звільнення, тому порушуючи положення ст.ст.47, 116 КЗпП України відповідач повинен сплатити йому розрахункову суму за 2 місяці 2270 грн. До компенсаційних виплат при звільненні належать вихідна допомога та середня заробітна плата на період працевлаштування. При звільненні з підстав, передбачених ст.40 п.1 КЗпП України згідно ст.44 КЗпП України йому повинна була виплачена вихідна допомога у розмірі середньомісячного заробітку, що становить 1135 грн. За 2009 рік ним не була використана відпустка. Він звільнився з підприємства 29.04.2010 року. Сума компенсації за невикористану відпустку становитиме 1074,08 грн. Тому просить стягнути з відповідача: компенсацію втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати за період з березня 2006 року по березень 2010 року в сумі 6062,99 грн.; заборгованість по заробітній платі за період з вересня 2008 року по грудень 2008 року, яка становить 4057,68 грн.; заробітну плату за час простою за період з січня 2009 року по лютий 2010 року в розмірі 2/3 частини тарифної ставки, що становить 8848,44 грн.; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 2270 грн.; вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку, що становить 1135 грн.; компенсацію за невикористану відпустку в сумі 1074,08 грн., всього на загальну суму 23 448,19 грн.
В письмовому запереченні представник ВАТ «Коломийський завод КРП» позов визнав частково, посилаючись на те, що станом на 1 березня 2010 року згідно бухгалтерської документації заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 становить 1954,29 грн., що стверджується довідкою № 12 від 17.02.2010 р. про стан депонованої заробітної плати. 09.02.2010 р. ОСОБА_1 було виплачено 1500 грн. в рахунок сплати заборгованості по заробітній платі та 400 грн. перераховано на картковий рахунок. Позивач не надав доказів на підтвердження своїх вимог. Згідно наказу № 57 від 10.10.2009 р. всіх працівників підприємства з 19 жовтня 2009 року було переведено на роботу в умовах неповного робочого тижня із відпрацюванням по одній годині в день з 9 до 10 години кожного вівторка терміном на 6 місяців по 21 квітня 2010 року. Тому на визначення розміру заробітку не поширюються норми ст.113 КЗпП України. Просив у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 7050,98 грн. відмовити. Позов у частині стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 1954,29 грн. визнав.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, просить стягнути з ВАТ «Коломийський завод КРП» вказані суми заборгованості.
Представник відповідача, належним чином повідомлений, в судове засідання не з’явився. Повідомлені ним причини неявки визнані судом неповажними. Тому суд розглядає справу на підставі наявних доказів у заочному провадженні, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що позов слід задовольнити з таких підстав.
Відповідно до положень ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць, через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Згідно вимог ст.34 Закону України “Про оплату праці” компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв”язку з порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому законодавством.
Однак, цих вимог закону адміністрація ВАТ «Коломийський завод КРП» не дотрималась.
Встановлено, що ОСОБА_1 працював з 1979 року на ВАТ «Коломийський завод КРП», згідно наказу № 77-П від 28.12.2005 року – начальником відділу матеріально-технічного постачання і зовнішньої кооперації. Наказом № 14 від 22.02.2010 р. звільнений з роботи на підставі ст.40 п.1 КЗпП України за скороченням штату. Трудову книжку отримав 29 квітня 2010 року. Наказом № 19 від 12.05.2008 р. ОСОБА_1 встановлено посадовий оклад 2140 грн. Наказом № 9-а від 20.01.2009 р. ОСОБА_1 з 01.05.2008 року встановлено посадовий оклад 1030 грн., з 01.10.2008 року – 1080 грн., з 01.12.2008 року – 1135 грн.
Згідно довідки № 12 ВАТ «Коломийського заводу КРП» залишок депонованої заробітної плати ОСОБА_1 станом на 01.02.2010 р. становить: за 2008 рік – 996,35 грн., за 2009 рік – 2428,21 грн. Всього 3424,56 грн. Як видно із витягу від 13.03.2010 р. стану депонованої заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.01.2009 р. по 31.01.2010 р. нарахована йому з березня 2006 року заробітна плата виплачувалась несвоєчасно. Так, за березень 2006 року – грудень 2007 року заробітна плата виплачена 1 лютого 2009 року, за січень - лютий 2008 року – 1 лютого 2009 року, за березень 2008 року-червень 2008 року – 1 березня 2009 року, за липень 2008 року - серпень 2008 року заробітна плата виплачувалась 01.03.2009 р., 01.04.2009 р., 01.05.2009 р., 01.07.2009 р., 01.10.2009 р., 01.01. 2010 року. Компенсація бухгалтерією підприємства не нараховувалась. За таких обставин згідно ст.34 Закону України “Про оплату праці” ОСОБА_1 має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв”язку з порушенням строків її виплати. Розмір компенсації за період з березня 2006 року по березень 2010 року згідно розрахунку становить 6 062,99 грн.
З вересня 2008 року по грудень 2008 року ВАТ «Коломийський завод КРП» на порушення норм ст.115 КЗпП України не виплатив ОСОБА_1 заробітну плату в сумі 4057,68 грн.
Як вбачається з листа прокурора м.Коломия від 25.01.2010 р. № 271/09 у 2009 році ВАТ «Коломийський завод КРП» фактично не працював. Відповідно до вимог ст.113 ч.1 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Наказом № 9-а від 20.01.2009 р. ОСОБА_1 з 01.12.2008 року встановлено посадовий оклад 1135 грн. на місяць. 2/3 частини тарифної ставки за період з січня 2009 року по лютий 2010 року включно становить: (1135 грн./тарифна ставка/ х 2/3 = 756,67 грн. х 14 міс.) = 10593,38 грн. Йому виплачено у 2009 році 1744,94 грн. Таким чином, сума невиплаченої заробітної плати за вказаний період становить 8848,44 грн. При цьому суд відхиляє посилання відповідача на те, що згідно наказу № 57 від 10.10.2009 р. всіх працівників підприємства з 19 жовтня 2009 року було переведено на роботу в умовах неповного робочого тижня із відпрацюванням по одній годині в день з 9 до 10 години кожного вівторка терміном на 6 місяців по 21 квітня 2010 року, тому на визначення розміру заробітку не поширюються норми ст.113 КЗпП України. Як видно із листа ОСОБА_1 голові профкому ВАТ «Коломийський завод КРП» на застосування даного наказу, який прозводить до зміни істотних умов праці, в силу ст.32 КЗпП України він письмової згоди не давав, у зв’язку з чим трудовий договір з ним міг бути припинений на підставі ст.36 п.6 КЗпП України (відмова працівника від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці).
Наказом № 14 від 22.02.2010 р. ОСОБА_1 звільнений з роботи на підставі ст.40 п.1 КЗпП України за скороченням штату. Трудову книжку отримав 29 квітня 2010 року. Відповідно до ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 передбачено, що якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати. В інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Враховуючи наведене, відповідно до вимог ст.ст.47, 116 КЗпП України ОСОБА_1 належить до виплати середній заробіток за два місяці затримки розрахунку при звільненні у розмірі двох посадових окладів, що становить 2270 грн.
Відповідно до вимог ст.44 КЗпП України до компенсаційних виплат при звільненні належать вихідна допомога та середня заробітна плата на період працевлаштування, зокрема при звільненні з підстав, передбачених ст.40 п.1 КЗпП України – у розмірі не менше середнього місячного заробітку, тому підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 1135 грн. вихідної допомоги.
За 2009 рік та чотири місяці 2010 року ОСОБА_1 не була використана відпустка, тому відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати йому належить згідно поданого розрахунку компенсація за невикористану відпустку в сумі 1074,08 грн.
Наведене стверджується витягом від 13.03.2010 р. стану депонованої заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.01.2009 р. по 31.01.2010 р., довідками № 12 від 01.02.2010 р., № 42 від 11.03.2010 р. про стан заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1, розрахунком суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв”язку з порушенням строків її виплати ОСОБА_1 за період з лютого 2006 року по лютий 2010 року.
Відповідно до вимог ст.ст.79, 81, 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача в дохід держави.
На підставі ст.ст. 44, 47, 113, 115, 116, 117 КЗпП України, ст.34 Закону України “Про оплату праці” та керуючись ст.ст.209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, –
в и р і ш и в :
позов задовольнити повністю.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Коломийський завод комплексних розподільчих пристроїв» /ВАТ «Коломийський завод КРП»/, місце знаходження: м.Коломия, вул.І.Мазепи, 321, юридична адреса: 90 500, с.Кричово, вул.Центральна,155 Тячівський район Закарпатської області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв”язку з порушенням термінів їх виплати за період з 1 березня 2006 року по 1 березеня 2010 року на загальну суму 6 062 грн. 99 коп.; заборгованість по заробітній платі за період з 1 вересня 2008 року по 1 грудня 2008 року в розмірі 4 057 грн. 68 коп.; заробітну плату за час простою в розмірі 2/3 частини посадового окладу за період з 1 січня 2009 року по 28 лютого 2010 року в розмірі 8 848 грн. 44 коп.; середній заробіток за два місяці затримки розрахунку при звільненні у розмірі двох посадових окладів за період з 22 лютого 2010 року по 29 квітня 2010 року, що становить 2 270 грн.; компенсацію за невикористану відпустку за період з 1 січня 2009 року по 29 квітня 2010 року в сумі 1 074 грн. 08 коп.
Стягнути з ВАТ «Коломийський завод КРП» в дохід держави 234 грн. 48 судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі ст.367 ч.1 п.2 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в сумі 888 грн. розміру мінімальної заробітної плати за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуто Коломийським міськрайонний судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення набирає законної сили після закінчення встановлених строків апеляційного оскарження.
Головуючий: підпис
З оригіналом вірно
Суддя: