Справа № 2 – 394/2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

іменем  У к р а ї н и

20 липня 2010 року               Шаргородський районний суд Вінницької області

в складі головуючого                  судді Славінської Н.Л.

при секретарі                                          Базиляк Н.М.

з участю

прокурора                          Волошина С.В.

представника позивача                  Богацької Р.В.

представника відповідача              ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду цивільну справу за позовом прокурора Шаргородського району в інтересах Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Шаргородського територіально відокремленого безбалансового відділення №10001/041 Вінницького обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

                                                          в с т а н о в и в :

    22.06.2010 року прокурор   Шаргородського району звернувся до суду з вказаним позовом  до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інтересах Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Шаргородського територіально відокремленого безбалансового відділення №10001/041 Вінницького обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому зазначив, що прокуратурою Шаргородського району проведена перевірка ТВБВ №10001/041 філії - Вінницького обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» щодо повернення проблемної заборгованості, в ході якої встановлено, що 01.06.2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №5171. Відповідно до п.п.1.1.,1.2 кредитного договору Банком Позичальнику надано кредит на споживчі потреби в сумі 8000 (вісім тисяч) гривень зі сплатою 19,5% річних строком на 36 місяців, тобто до 31.05.2010 року.

Відповідно до п.1.6 кредитного договору позичальник зобов’язався погашення кредиту та сплату процентів здійснювати до 30 числа кожного місяця, починаючи з наступного місяця після отримання кредиту, шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань.

Відповідно до п.3.3.2 кредитного договору позичальник зобов’язався відповідати по всіх своїх зобов’язаннях, що випливають з цього договору, всім належним йому майном, коштами та всіма активами, що належать йому на праві власності.          

    В порушення п.п.1.1, 1.2, 1.6 кредитного договору позичальник безпідставно відмовився від виконання взятих на себе зобов’язань перед банком, що полягає в порушенні строків повернення кредиту.

    Як вбачається з розрахунку суми боргу станом на 09.06.2010 року платежі в рахунок погашення боргу позичальником внесені частково, в зв’язку з чим за ним перед банком рахується заборгованість по кредиту в сумі 11699 грн., з яких 6601 грн. – основний борг, 3266 – відсотки за користування кредитом, 1832 грн. – пеня. Останній платіж за кредитом здійснено ОСОБА_3 11.02.2009 року.

    В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, 25.05.2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_4 укладено договір поруки.

У відповідності до п.п.1.1 договору поруки поручитель зобов’язався солідарно в повному обсязі відповідати перед банком за своєчасне та повне виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором.

17.03.2009 року на адресу позичальника, а 17.12.2009 року на адресу поручителя – відповідачів по справі, було надіслано повідомлення про  прострочений борг з вимогою його погасити. Але до цього часу вимоги, викладені в повідомленнях, відповідачами не виконані.

Просить стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Шаргородського територіально відокремленого безбалансового відділення №10001/041 Вінницького обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» борг за кредитним договором №5171 від 1.06.2007 року в сумі 11699 грн.

В судовому засіданні прокурор Волошин С.В. та представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги уточнили, а саме: від позовних вимог до ОСОБА_4 відмовилися, просили стягнути з ОСОБА_3 на користь Шаргородського територіально відокремленого безбалансового відділення №10001/041 Вінницького обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» борг за кредитним договором №5171 від 1.06.2007 року в сумі 11699 грн., а також державне мито на користь держави та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи, посилаючись на те, що в договорі поруки від 25.05.2007 року за №65, по якому поручителем виступив ОСОБА_4, не вказано, за яким саме кредитним договором він виступив поручителем, а сам договір поруки складено на 5 днів раніше за кредитний договір, що суперечить правовій природі договору поруки, який є похідним від основного договору – договору кредиту, котрий був укладений тільки 1.06.2007 року. Тому, на думку прокурора Волошина С.В. та представника позивача ОСОБА_1, правові підстави для стягнення суми боргу за кредитним договором  з ОСОБА_4, як з поручителя, відсутні.  В решті позовні вимоги підтримують.  

          Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання, призначене на 20.07.2010 року не з’явилася, але від неї до суду надійшла заява про те, щоб справу розглянути у її відсутності, оскільки в судове засідання вона з’явитися не може, позовні вимоги до неї прокурора Шаргородського району в інтересах Шаргородського територіально відокремленого безбалансового відділення №10001/041 Вінницького обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» борг за кредитним договором №5171 від 1.06.2007 року в сумі 11699 грн.  визнає в повному обсязі.  

    Відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позов прокурора Шаргородського району не визнали. Суду пояснили, що 25.05.2007 року між ОСОБА_4, позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки за №65, відповідно до якого він зобов’язується перед банком відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_3 зобов’язань за кредитним договором та додатковими угодами до нього. Проте, в самому договорі поруки не зазначено договору кредиту, який має забезпечуватися договором поруки. Сам  кредитний договір укладено пізніше, тобто після договору поруки і ОСОБА_4 не був обізнаний про цей договір та його умови, тому вважають, що в позові до ОСОБА_4 слід відмовити.        

           Вирішуючи спір суд встановив факт укладення 1.06.2007 року договору кредиту за №5171 між ВАТ «Державний ощадний банк України»   в особі заступника начальника Вінницького обласного управління Ощадного банку ОСОБА_5 та ОСОБА_3, згідно якого відповідачка ОСОБА_3 отримала у ВАТ «Державний ощадний банк України» кредит на суму 8000 грн. терміном на 36 місяців зі строком повернення кредиту не пізніше 31.05.2010 року, на умовах забезпеченості, повернення, строковості, з умовою його щомісячного погашення, на споживчі потреби. Відсотки за користування кредитом становлять 19,5 % річних  (п.п.1.1-1.2. Договору)  (а.с.3).

    Кошти отримані відповідачкою ОСОБА_3  від позивача готівкою, відповідно до умов п.1.3. Договору. Факт отримання вказаних коштів позивачкою визнається і не оспорюються (а.с.43).              

    Відповідно до п.1.5.1.3. Договору за №5171 від 1.06.2007 року позичальник – ОСОБА_3 зобов’язана здійснювати погашення кредиту та процентів за користування кредитом щомісячно до 30 числа поточного місяця рівними частинами, шляхом внесення готівки до каси банку   (п.1.6. Договору).      

Згідно п.1.6. Договору кредиту кінцевий термін повернення кредиту – 31.05.2010 року (а.с.3).

Відповідно до п.1.7. Договору за №5171 від 1.06.2007 року, виконання зобов’язань за цим договором здійснюється   в наступному порядку: плата за управління кредитом; прострочені відсотки за користування кредитом; прострочена основна сума боргу за кредитом; строкові відсотки за користування кредитом; комісійні винагороди; строкова сума основного боргу; штрафні санкції, передбачені цим договором.    

    Згідно п.4.2. Договору за №5171 від 1.06.2007 року, за порушення взятих на себе зобов’язань по своєчасному поверненню основної суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов’язаний сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,05 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.  

    Відповідачка ОСОБА_3 припинила виплати по поверненню кредиту, відсотків за  користування кредитом, у зв’язку із чим позивач направляв їй претензію від 15.02.2008 року за №456 про усунення порушень вимог договору кредиту та сплату заборгованості (а.с.12), а також повідомлення про повернення кредиту за №132 від 17.03.2009 року (а.с.13).    

ОСОБА_3 з 11.02.2009 року не виконує взяті на себе зобов’язання по договору кредиту, внаслідок чого станом на 9.06.2010 року (термін, визначений в позові позивачем, по який проведено розрахунки ціни позову)  виникла заборгованість по кредиту, яка, згідно розрахунку, складає  11699 грн. (а.с.11), з яких 6601 грн. – основний борг, 3266 грн. – відсотки за користування кредитом, 1832 грн. – пеня.  

Даний факт в судовому засіданні підтверджений   договором кредиту за  №5171 від 1.06.2007 року (а.с.3-5), розрахунком заборгованості (а.с.11).  

Згідно п.1.2. Договору кінцевий термін повернення кредиту – 31.05.2010 року.

Даному факту відповідають  правовідносини позики, а саме – кредиту, за договором якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ст.1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається в письмовій формі (ст.1055 ЦК України).          

    Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором  (ст.1049 ЦК України).

    Згідно ст.524 ЦК України зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні.  

    Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.      

          Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ст.1048 ЦК України).                        

           Відповідно до розрахунку позивача, проведеного на підставі договору кредиту, з умовами якого щодо нарахування процентів за користування кредитом та пені за несвоєчасне виконання зобов’язання відповідачка ОСОБА_3 погодилася, підписуючи договір кредиту, відсотки за користування кредитом  становлять  3266 грн.,  а пеня за несвоєчасне виконання зобов’язання становить 1832 грн. (а.с.11).  

     Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому на підставі ст.1048 ЦК України  (ч.2 ст.1050 ЦК України).

            Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

      Оскільки  судом встановлено факт не виконання відповідачкою умов договору кредиту і несплату з 11.02.2009 року  кредиту частинами, визначеними згідно договору, та процентів за користування кредитом, то невиконанням зобов’язання з боку відповідачки ОСОБА_3, що витікають з договору за №5171 від 1.06.2007 року, що є істотним порушенням умов договору, порушено права ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Шаргородського територіально відокремленого безбалансового відділення №10001/041 Вінницького обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України», тому ці права  підлягають судовому захисту.

Таким чином позов підлягає задоволенню. Підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_3 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Шаргородського територіально відокремленого безбалансового відділення №10001/041 Вінницького обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором № 5171 від 1.06.2007 року   в сумі 11699 грн.

    Відповідно до ст.88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачки на користь держави державне мито в сумі 117 грн. та витрати   на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.                

    Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України і на підставі ст.ст. 524, 525, 625, 629,  1048, 1049, 1050, 1054-1055 ЦК України,  суд

в и р і ш и в   :

Позов  задовольнити.                      

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Шаргородського територіально відокремленого безбалансового відділення №10001/041 Вінницького обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» 11699 (одинадцять тисяч шістсот дев’яносто дев’ять) гривень заборгованості за кредитним договором  №5171 від 1.06.2007 року.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави державне мито в сумі 117 гривень.

    Стягнути з ОСОБА_3  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.                    

            Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили через 10 днів після його проголошення, якщо заяву про апеляційне оскарження рішення не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження рішення, але апеляційну скаргу не було подано протягом 20 днів, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги  рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.      

СУДДЯ: