СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
25 серпня 2009 року Справа № 2-12/2477.1-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заплава Л.М.,
суддів Градової О.Г.,
Остапової К.А.,
за участю представників сторін:
позивач, не з'явився, фізична особа - підприємець Ібадлаєв Сінавер Нурієвич;
представник відповідача, не з'явився, Сімферопольська міська рада; розглянувши апеляційну скаргу Сімферопольської міської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іллічов.М.М.) від 06.07.2009 у справі № 2-12/2477.1-2009
за позовом фізичної особи - підприємця Ібадлаєва Сінавера Нурієвича (вул. Шаміля-Алядіна, 24,Сімферополь,95000)
до Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15,Сімферополь,95000)
про визнання недійсним рішення
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець Ібадлаєв Сінавер Нурієвич звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Сімферопольської міської ради про визнання недійсним пункт 9 рішення 27 сесії 5-го скликання Сімферопольської міської ради №378 від 27.09.2007, яким вирішено: скасувати п.п.2.1 п.2 рішення №106 8 сесії 24-го скликання Сімферопольської міської ради від 06.02.2003 в частині надання позивачу у довгострокову оренду земельну ділянку площею 0,0840 га по вул.Беспалов строком на 13 років під забудову та обслуговування кафе з літнім майданчиком.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.07.2009 по справі № 2-12/2477.1-2009 (суддя Іллічов М.М.) позов фізичної особи - підприємця Ібадлаєва Сінавера Нурієвича задоволено.
Визнано недійсним рішення 27-ої сесії 5-го скликання Сімферопольської міської ради №378 від 27.09.2007 в частині п.9, яким вирішено: скасувати п.п.2.1 п.2 рішення №106 8-ої сесії 24-го скликання Сімферопольської міської ради від 06.02.2003 в частині надання фізичній особі - підприємцю Ібадлаєву Сінаверу Нурієвичу у довгострокову оренду строком на 13 років земельної ділянки площею 0,0840 га по вул.Беспалова '(район АЗС Чорномор) під забудову та обслуговування кафе з літнім майданчиком відповідно до пункту 4 статті 416 Цивільного кодексу України.
Не погодившись з постановленим судовим актом, Сімферопольська міська рада звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Доводи апеляційної скарги мотивовані порушенням судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права.
На підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.08.2009 у зв’язку з відпусткою суддів Фенько Т.П. та Ткаченка М.І. здійснено їх заміну на суддів Остапову К.А. та Градову О.Г.
У судове засідання призначене на 25.08.2009 сторони не з’явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, повторно розглянувши справу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
06.02.2003 Сімферопольською міською радою було прийнято рішення №106 «Про надання, передачу громадянам України, юридичним і фізичним особам (суб'єктам підприємницької діяльності) земельних ділянок у постійне користування, оренду у місті Сімферополі».
Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 зазначеного рішення було вирішено надати і передати фізичній особі - підприємцю Ібадлаєву Сінаверу Нурієвичу земельну ділянку площею 0,0840 га по вул.Беспалова (район АЗС Чорномор) у довгострокову оренду строком на 13 років під будівництво і обслуговування кафе з літнім майданчиком (рішення виконавчого комітету №805 від 24.05.2002).
Пунктом 3 рішення Сімферопольської міської ради №106 від 06.02.2003 позивач був зобов'язаний в місячний строк після прийняття даного рішення оформити у встановленому порядку правовстановлюючі документи на право користування земельною ділянкою.
11.07.2003 між Сімферопольською міською радою та фізичною особою - підприємцем Ібадлаєвим Сінавером Нурієвичем був укладений договір оренди земельної ділянки.
11.07.2003 вищевказаний договір оренди був посвідчений державним нотаріусом першої '' Сімферопольської державної нотаріальної контори Автономної Республіки Крим та зареєстрований в реєстрі за №2-827, а також зареєстрований в Книзі записів реєстрації договорів оренди землі за №15 від 07.08.2003.
27.09.2007 Сімферопольською міською радою було прийняте рішення №378 «Про дозвіл розробки проектів землеустрою по відведенню земельних ділянок, наданні, передачі громадянам України, юридичним і фізичним особам-підприємцям земельних ділянок у власність, постійне користування, оренду в місті Сімферополі». Пунктом 9 вказаного рішення, скасовано підпункт 2.1 пункту 2 рішення 8-ої сесії Сімферопольської міської ради 23-го скликання від 06.02.2003 №106 в частині надання приватному підприємцю Ібадлаєву Сінаверу Нурієвичу земельної ділянки площею 0,0840 га по вул.Беспалова (район АЗС «Чорномор») у довгострокову оренду строком на 13 років для будівництва і обслуговування кафе з літнім майданчиком, у відповідності до пункту 4 статті 416 Цивільного кодексу України. Також вирішено договір оренди земельної ділянки від 31.07.2003 №46 розірвати у встановленому законом порядку.
Пункт 8 постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.04 № 7 передбачає, що вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди повинні враховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 Земельного кодексу України.У випадках, визначених цими нормами, припинення права власності на землю чи права землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними. У разі пред'явлення до органу виконавчої влади або місцевого самоврядування позову про незаконність припинення права землекористування через відсутність судового рішення про вилучення земельної ділянки відповідач вправі пред'явити зустрічний позов про таке вилучення, а суд має розглянути його разом із первинним позовом.
Виходячи з установлених законодавством умов надання земельних ділянок не можна вважати таким, що суперечить закону, рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про скасування свого рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно одержана у власність чи користування.
З матеріалів справи вбачається, що спірне рішення не містить посилань на те, що рішення Сімферопольської міської ради № 106 від 06.02.2003 про надання позивачу земельної ділянки у довгострокову оренду було прийнято з порушення чинного законодавства.
Конституційний суд України у рішенні від 16.04.09 № 7-рп-2009 дійшов висновку про те, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, законами України та ненормативнимі актами органу місцевого самоврядування.
Також, суд зазначив, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядуваня є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Пункт 2.1 рішення Сімферопольської міської ради № 106 від 06.02.03 з укладанням договору оренди землі вичерпав свою дію, тому питання щодо припинення користування землею мало вирішуватися відповідно до положень розділу V закону України «Про оренду землі», Земельного кодексу України 2001 року.
Відповідно до статті статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є:
а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;
в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних
підприємств, установ та організацій;
г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним
вимогам;
ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Вказаний перелік підстав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
У спірному рішенні Сімферопольською міською радою не було наведено жодної із вищенаведених підстав, наявність якої послужила б підставою для прийняття спірного рішення.
Натомість, у спірному рішенні є посилання на пункт 4 статті 416 Цивільного кодексу України, яким передбачено, що право користування
земельною ділянкою для забудови припиняється у разі невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.
Норма статті 416 Цивільного кодексу України не може бути застосована, оскільки вона регулює правовідносини щодо права користування чужою земельною ділянкою для забудови.
Однак, земля надавалася в орендне користування, між сторонами укладено не договір суперфіції, а договір оренди земельної ділянки, які різняться за своєю природою за змістом.
Відповідачем не було надано жодного доказу, якій би підтверджував, що позивач не використовував надану йому земельну ділянку більше трьох років підряд.
Позивачем були надані суду дозвіл на виконання будівельних робіт від 17.10.2003 №826, дозвіл на виконання будівельних робіт від 08.04.2008 №152, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05.06.2008, згідно якого за Ібадлаєвим Сінавером Нурієвичем зареєстроване право приватної власності на об'єкт незавершеного будівництва, розташований у місті Сімферополі по вул.Ялтинській,169.
Надані позивачем документи спростовують посилання Сімферопольської міської ради на те, що спірна земельна ділянка не використовувалась позивачем протягом 3 років підряд.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи, порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлено.
За таких обставин вимоги Сімферопольської міської ради викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим відсутні.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини першої статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Сімферопольської міської ради залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.07.2009 у справі № 2-12/2477.1-2009 залишити без змін.
Головуючий суддя Л.М. Заплава
Судді О.Г. Градова
К.А. Остапова