Судове рішення #10481392

К О П І Я

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2010 року                                                                         м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

                  в складі: головуючого – судді Власенка О.В.,

        суддів: Костенка А. М., Ярмолюка О.І.,

        при секретарі: Дідик А. Б.

        з участю: ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-1033 за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації на постанову Шепетівського міськрайонного суду від 20 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації про нарахування та виплату недоплаченої допомоги при народженні дитини, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів

  в с т а н о в и л а :

         В вересні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом   до   Управління праці та соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації про нарахування та виплату недоплаченої допомоги при народженні дитини, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Обгрунтовуючи свої вимоги позивачка зазначила, що являється матір’ю малолітньої дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми „ має право на допомогу при народженні дитини у розмірі кратному 22,6 прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини, та допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Однак відповідач зазначені допомоги виплачував у меншому розмірі, ніж встановлено законом.

           Постановою Шепетівського  міськрайонного суду  від 20 листопада 2009 року позов задоволено частково.

           Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації провести ОСОБА_1 виплати недоплаченої одноразової допомоги при народженні дитини у розмірі 1963 грн. 80 коп. та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 13 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 184 грн. 56 коп.

_______________________________________________________________________________

     Головуючий у першій інстанції – Пічугіна Н. О.                           Справа № 22ц-1033

    Доповідач – Власенко О. В.                                                     Категорія № 57

В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації  вважає постанову суду безпідставною та необгрунтованою, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в повному обсязі. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом не враховано, що відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 56 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік” від 19.12.2006 року №489-5 встановлено розмір одноразової допомоги при народженні дитини і становить 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта – протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Рішення щодо неконституційності даного положення Конституційним судом України не приймалося.

 Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскаржувана постанова суду в частині виплати недоплаченої одноразової допомоги при народженні дитини в розмірі 1963 грн. 80 коп. – скасуванню з ухваленням апеляційним судом в цій частині нового рішення з наступних підстав.

Даний спір згідно чинного на час вирішення справи законодавства підпадав під адміністративну юрисдикцію, а тому відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.  Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На час перегляду даної постанови суду від 6 листопада 2009 року в апеляційному порядку колегія суддів керується положеннями Закону України №1691-VІ від 18 лютого 2010 року „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами.”

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що позивачка, яка є матір’ю доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно ст. 12 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” від 20.03.2001 р. №1105-14 має право на допомогу при народженні дитини у сумі кратній 22,6 прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Оскільки такий прожитковий мінімуму згідно ст. 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 р. №489-5 становить з 1 січня – 343 грн. і з 1 квітня – 463 грн., тому суд дійшов висновку, що позивачка мала право на отримання допомоги при народженні дитини в розмірі 10463 грн. 80 коп. (464 х 22,6).

Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов його при неправильному застосуванні норм матеріального права.

Згідно зі ст. 12 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” від 21.11.1992 р. №2811-ХІІ,  із змінами внесеними Законом України від 19.06.2003 р. №972-ІV та у редакції Закону України від 25.03.2005 р. №2505-ІV, допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта – протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Проте, Законом України  від 19.12.2006 року №489-V „Про Державний бюджет України на 2007 рік” дію наведеної вище  ст. 12 зупинено на 2007 рік та відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 56 Закону України від 19.12.2006 р. „Про Державний бюджет України на 2007 рік” установлено, що допомога при народженні дитини здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом у таких розмірах: допомога при народженні – у розмірі 8500 грн., виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 грн., решта – протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України (справа про соціальні гарантії громадян) від 9 липня 2007 р. №6-рп/2007 по справі №1-29/2007 р., зазначена норма Закону стосовно розміру допомоги при народженні дитини не була визнана неконституційною, а тому залишилася чинною наведена ст. 56 Закону України стосовно розміру допомоги при народженні дитини.

Вирішуючи справу, суд не зазначене уваги не звернув і до спірних правовідносин  не застосував закон, який підлягає застосуванню, а тому ухвалене ним рішення підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в позові.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в період з вересня 2007 року по вересень 2008 року включно виплатив позивачці 8500 грн., в тому числі 3400 грн. одноразово після народження дитини та щомісячними платежами по 425 грн. (а.с.7), що узгоджується з діючою на той час ст. 56 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 р.”

Наведене свідчить про безпідставність позовних вимог позивачки, а тому у задоволенні позову, в цій частині, її слід відмовити.

          Відносно іншої частини позову судом вірно з’ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

           Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 народила доньку ОСОБА_2.

           В грудні 2007 року їй була призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до вимог ст.ст. 13-15 Закону № 2811-ХІІ.

    У 2007-2008 роках ОСОБА_1 отримувала вказану допомогу в розмірі, що дорівнює різниці між відповідним відсотком прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців: в грудні 2007 року – 88 грн. 32 коп., у 2008 році – 144 грн. 10 коп. на місяць.

    Дані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження ОСОБА_2 і довідкою щодо розміру виплаченої позивачці державної допомоги.

    Частиною 2 статті 8 і частиною 3 статті 22 Конституції України визначено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

    Відповідно до ст. 13 Закону № 2811-ХІІ право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за цією дитиною.

    В силу ст. 15 ч. 1 Закону № 2811-ХІІ (в редакції, чинній до 1 січня 2007 року) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

    Згідно пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону № 2811-ХІІ (у тій же редакції) розмір державної допомоги сім’ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року – 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.

    Пунктом 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» зупинено на 2007 рік дію частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону № 2811-ХІІ, а абзацом 3 частини 2 статті 56 цього Закону було установлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (відповідно до Закону № 2811-ХІІ і Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням») здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

    Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення абзацу 3 частини 2 статті 56 і пункту 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнані такими, що не відповідають Конституції України. Ці норми діяли з 1 січня 2007 року до 9 липня 2007 року і у відповідності до ст. 152 ч. 2 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

    Після цього відновили дію попередні положення Закону № 2811-ХІІ.

    Частиною 1 статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років: з 1 січня – 434 грн., з 1 квітня – 463 грн., з 1 жовтня 2007 року – 470 грн.

    Пунктом 23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону № 2811-ХІІ. Частину 1 статті 15 викладено у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.». Пункт 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» викладено у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року – 50 відсоткам, з 1 січня 2009 року – 75 відсоткам, з 1 січня 2010 року – 100 відсоткам прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців».

    Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 вказані зміни не визнані неконституційними.

    Отже, з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року особи, які набули права на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, мали отримувати її у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

    Оцінивши в сукупності надані докази, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що 13 грудня по 31 грудня 2007 року позивачці виплачена державна допомога у неналежному розмірі.

    Доводи управління про порушення судом норм матеріального права, а також щодо правомірності своїх дій при нарахуванні та виплаті цієї допомоги в межах бюджетних асигнувань є безпідставними.

           Відсутність бюджетного фінансування виплати державної допомоги, передбаченої ст. 13 Закону № 2811-ХІІ, не може бути причиною невиконання покладених на управління зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

    Не спростовують висновків суду першої інстанції й інші доводи апеляційної скарги.

            Постанова суду, в цій частині, ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів    

      вирішила:

           Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення   Шепетівської районної державної адміністрації задовольнити частково.

           Постанову Шепетівського міськрайонного суду  від 20 листопада 2009 року в частині зобов’язання  управління праці та соціального захисту населення   Шепетівської районної державної адміністрації  провести виплату недоплаченої одноразової допомоги при народженні дитини у розмірі 1963 грн. 80 коп. скасувати і ухвалити нове рішення.

           Відмовити ОСОБА_1 в позові до управління праці та соціального захисту населення   Шепетівської районної державної адміністрації  про нарахування та виплату недоплаченої допомоги при народженні дитини.

    В решті рішення залишити без змін.

          Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:  (підпис)                          

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду             О.В.Власенко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація