СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
02 вересня 2009 року Справа № 2-5/388.2-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: Халецького Олега Вячеславовича, дов. № б/н від 02.02.2009;
третьої особи: ОСОБА_2, дов. № 1002 від 17.03.2008, ОСОБА_3;
третьої особи: ОСОБА_2, дов. № 265 від 22.05.2009, товариство з обмеженою відповідальністю "Маглів"
третьої особи: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Дайріс";
прокурора: Цуркана Сергія Анатолійовича, посв. № 505 від 13.06.2007;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лазурний берег" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 06.07.2009 у справі № 2-5/388.2-2009
за позовом Державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида" (вул. Ген. Васильєва, 44, м. Сімферополь, 95040)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Лазурний берег" (вул. К. Маркса, 30/9, м. Сімферополь, 95000); (95000, м. Сімферополь, вул. 1-ї кінної армії, 17а)
3-ті особи:
товариство з обмеженою відповідальністю "Дайріс" (вул. В. Дубініна, 8, м. Дніпропетровськ, 49106); (бульвар Слави, 7, м. Дніпропетровськ, 49106)
ОСОБА_3 (АДРЕСА_1,98600); ( АДРЕСА_2, 95034)
за участю прокуратури Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, Сімферополь, 95000); (прокуратурі міста Севастополя, м. Севастополь, вул. Павліченко, 1, 99011)
про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння;
за зустрічним позовом
товариства з обмеженою відповідальністю "Лазурний берег"
до
Державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида"
про визнання права власності на майно;
за позовом третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю "Маглів" (вул. Вергасова, 1-26, м. Ялта,98612); (м. Ялта, вул. Халтуріна, 49б, 98612)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Лазурний берег",
Державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида"
про спонукання до виконання певних дій
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.07.2009 у справі № 2-5/388.2-2009 в задоволенні первісного позову, зустрічного позову відмовлено. В позові третьої особи відмовлено.
В задоволенні первісного позову відмовлено з причини недоведеності позовних вимог належними доказами, а також у зв’язку з тим, що спірне майно не може перебувати безпосередньо у власності державного підприємства, так як від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють органи державної влади.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено, оскільки на момент розгляду справи товариство з обмеженою відповідальністю "Лазурний берег" передало спірне майно за договором купівлі-продажу інший особі.
Відмовляючи у позові третій особі суд першої інстанції зазначив, що вибраний товариством з обмеженою відповідальністю "Маглів" спосіб захисту свого інтересу не відповідає вимог статті 16 Цивільного кодексу України і, крім того, майно, відносно якого йдеться мова у позові знищено та виключено з реєстру.
Не погодившись з цим судовим актом, товариство з обмеженою відповідальністю "Лазурний берег" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити мотивувальну частину рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лазурний берег" посилається на те, що суд першої інстанції порушив статтю 43 Господарського процесуального кодексу України, так як не в повному обсязі дослідив всі обставини справи. По суті відповідач зазначає, що суд не спростував доводи товариства з обмеженою відповідальністю "Маглів" про те, що це товариство мало право власності на спірні об’єкти нерухомості. Сторона наводить в апеляційній скарзі перелік доказів, які на її думку спростовують вимоги третьої особи.
Представник ОСОБА_3 і товариства з обмеженою відповідальністю "Маглів" у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, надав суду відзив на апеляційну скаргу, вважає рішення господарського суду Автономної Республіки Крим законним та обґрунтованим, підстав для його зміни не вбачає.
Позивач та товариство з обмеженою відповідальністю "Дайріс у судове засідання не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких додаткових доказів в обґрунтування своїх доводів не представили.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності вказаних осіб за наявними документами в матеріалах справи.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга установи профспілки "Дитячий оздоровчий табір "Салют" не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство "Видавництво та друкарня "Таврида" звернулось з позовом, в якому просило суд визнати за ним право власності на незавершений корпус будинку відпочинку "Лазурний берег", який розташований за адресою: с. Лазурне, вул.Головкинського, 21, та складається з будівель визначених під літерами А, А1, А2, АЗ, В, Г, Д, Е, Ж, ж, З, з; а також адміністративно-господарський корпус, склад та гараж; зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Лазурний берег" повернути недобудований корпус будинку відпочинку "Лазурний берег", зобов'язати ОСОБА_3 повернути ДП "Видавництво та друкарня "Таврида" адміністративно-господарський корпус, склад та гараж будинку відпочинку "Лазурний берег", який розташований за адресою: с. Лазурне, вул. Головкинського, 21.
Відповідно до частин 1, 2 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із право чинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі статтями 328, 331 Цивільного кодексу України право власності на об'єкт нерухомості на об'єкт нерухомості може виникнути у зв'язку з його створенням (будівництвом) чи на підставі угоди.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що майно знаходиться у нього на балансі з 1976 року та надійшло до нього від правонаступника Кримського підприємства видавництво і друкарня «Таврида». Суд першої інстанції вірно зазначив, що облік майна на балансі не є доказом права власності на майно.
Копія державного акту на право користування землею, з якого випливає, що у 1984 році видавництву "Таврида" Кримського обкому Компартії України у м. Сімферополь закріплено користування 3,55 га землі для будівництва будинку відпочинку з загальнокурортною набережною та господарською зоною, також не є тим документом на підставі якого можливо встановити наявність права власності у особи. При цьому, земельна ділянка виділялась у користування видавництву "Таврида" Кримського обкому Компартії України у м. Сімферополь, тоді як позивачем не доведено, що він є правонаступником цієї організації.
Крім того, положення частини 3 статті 73 Господарського кодексу України та частини 2 статті 326 Цивільного кодексу України вказують на те, що право власності на майно, яке знаходиться у користуванні державного підприємства повинно бути зареєстровано за відповідним органом державної влади, а не за державним підприємством, що по суті робить вимоги позивача неспроможними.
Також, слід зазначити, що товариство з обмеженою відповідальністю "Лазурний берег" по суті є неналежним відповідачем, оскільки спірне майно за договором купівлі-продажу перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю "Дайріс".
Вимоги позивача про зобов'язання ОСОБА_3 повернути Державному підприємству "Видавництво та друкарня "Таврида" адміністративно-господарський корпус, склад та гараж будинку відпочинку "Лазурний берег", який розташований за адресою: с. Лазурне, вул.Головкинського, 21, також обґрунтовано залишені місцевим судом без задоволення, тому що станом на 05.06.2006 зазначені об’єкти припинили своє існування (були знесені) та виключені з відповідного реєстру (том 2, а. с. 58).
Господарським судом Автономної Республіки Крим правильно зазначено, що вимоги зустрічного позову є необґрунтованими, так як товариство з обмеженою відповідальністю "Лазурний берег" за договором купівлі-продажу передало спірне майно товариству з обмеженою відповідальністю "Дайріс", тобто втратило всі належні права.
Стосовно вимог третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Маглів" колегія суддів зазначає наступне.
Третя особа із самостійними вимогами просило зобов'язати Державне підприємство "Видавництво та друкарня "Таврида" та товариство з обмеженою відповідальністю "Лазурний берег" виключити з переліку майно, щодо якого існує спір про визнання права власності.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що обраний товариством з обмеженою відповідальністю "Маглів" спосіб захисту свого інтересу не відповідає вимогам вищенаведеної статті.
Доводи апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Лазурний берег" фактично зводяться до того, що б суд встановив наявність чи відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю "Маглів" права власності у минулому на спірні об’єкти нерухомості, відносно яких стосуються заявлені вимоги третьої особи.
На думку колегії суддів, апеляційна скарга, а також по суті і відзив на апеляційну скаргу, спрямовані на встановлення юридичного факту, що не входить до компетенції господарських судів. Більш того, у даному проваджені наведені відповідачем та третьою особою питання не відносяться до предмету спору у даній справі. Отже, місцевий господарський суд для правомірного вирішення спору по суті не повинен був зазначати у мотивувальній частині факт належності майна у певний період часу тій чи інший особі.
Таким чином, суд першої інстанції в повному обсязі вказав обставини, які мають значення для даної справи.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лазурний берег" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.07.2009 у справі № 2-5/388.2-2009 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді