Справа № 1-34

2010 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    02 липня 2010 року Чорнухинський районний суд Полтавської області

в складі головуючого-судді                 Ткаченко М.М.

при секретарі                         Якубовській Т.О.

за участю прокурора                 Соболєв О.В., Олександрова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чорнухи справу про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Прокопєвск, Кемеровської області, Росія, жителя с. Луговики, Чорнухинського району, Полтавської області, росіянина, громадянина України, освіта середня, не працюючого, одруженого, раніше не судимого

   у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

    10.05.2010 року близько 18 години, підсудний ОСОБА_1 прийшов до господарства, знайомої ОСОБА_2, в с. Луговики Чорнухинського району. Де знаходячись у будинку потерпілої, реалізуючи раптово виниклий умисел, шляхом вільного доступу таємно викрав мобільний телефон „Філіпс 160”  вартістю 260 гривень із сім-карткою оператора мобільного зв’язку „ Ді-Джус” вартістю 15 гривень. Даним злочином підсудний ОСОБА_1 заподіяв потерпілій ОСОБА_2 матеріальні збитки на загальну суму 275 гривень.

    В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в пред’явленому  обвинуваченню визнав повністю, суду показав, що він проживає в с. Луговики Чорнухинського району Полтавської області, в господарстві своєї баби ОСОБА_3 В даному господарстві він проживає без реєстрації, паспорта не має і ніколи його не отримував. Після народження в м. Прокопєвск, Росія, з двох років проживає в с. Луговики Чорнухинського району Полтавської області, та має лише посвідчення про народження, інших документів які б посвідчували як особу не має. До ГІРФО Чорнухинського РВ ГУМВС, про отримання паспорту ніколи не звертався.

    Так, в період часу з червня 2009 року по квітень 2010 року він, з дозволу ОСОБА_2 проживав  в її господарстві в с. Луговики Чорнухинського району. В квітні 2010 року, в зв’язку із сваркою, яка виникла між ним та ОСОБА_2, він пішов жити до господарства своєї баби ОСОБА_3

    10.05.2010 року близько 18 години, він пішов в гості до господарства знайомої ОСОБА_2, в с. Луговики Чорнухинського району. Прийшовши до вказаного господарства він побачив, що вхідні двері будинку відчинені і до нього на стук в двері ніхто не виходить. Зайшовши до будинку ОСОБА_2, він побачив, що у кухні будинку на дивані спить ОСОБА_2 При цьому на бильці дивану біля ОСОБА_2, він побачив її мобільний телефон „Філіпс”. Вказаний телефон він забрав собі, щоб ним користуватися та дзвонити дружині, яка проживає в смт. Рожнятів Івано-Франківської області.  Забравши телефон він пішов до дому, де з телефону вийняв сім-картку та вставив свою сім-картку з якої інколи телефонував. Пізніше до нього неодноразово зверталася ОСОБА_2, з проханням повернути телефон, але він їй говорив, що в нього телефону не має.

    18.05.2010 року до нього прибули працівники міліції, яким він розповів обставини крадіжки телефону у ОСОБА_2 та добровільно видав мобільний телефон працівникам міліції.

    В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що вона в січні 2010 року їздила в гості до своєї дочки ОСОБА_4, в смт. Рожнятів  Івано-Франківської області, де пробула приблизно 2 тижні. Там ОСОБА_4 подарувала їй мобільний телефон „Філіпс” із сім-карткою оператора мобільного зв’язку „ Ді-Джус”. Так час від часу ОСОБА_4 телефонувала до неї на вказаний телефон, коли вона знаходилась в с. Луговики Чорнухинського району, де проживає. Крім цього, в смт. Рожнятів  Івано-Франківської області проживає ще й інша її дочка ОСОБА_5, дружина підсудного ОСОБА_1

    10.05.2010 року вона працювала у власному господарстві, в с. Луговики Чорнухинського району. Близько 13 години, вона лягла спати у кухні власного будинку, на дивані та при цьому не зачинила власний будинок. Біля себе на бильці дивану вона залишила мобільний телефон „Філіпс”. Коли вона прокинулась, близько 18 години, то виявила, що телефон зник. У вчиненні крадіжки вона відразу запідозрила свого знайомого ОСОБА_1, який до неї часто заходив в гості. Після того, вона звернулася до підсудного ОСОБА_1, з проханням повернути їй мобільний телефон, який він у неї викрав, але ОСОБА_1 їй сказав, що телефону він не брав. По даному факту, крадіжки телефону, вона звернулася з заявою до Чорнухинського РВ ГУМВС.

Вина підсудного у скоєні  злочину підтверджується також матеріалами кримінальної справи, а саме : протоколом огляду місця події злочину від 18.05.2010 року (а.с. 9), заявою та протоколом огляду предмету, мобільного телефону „Філіпс”, викраденого із будинку ОСОБА_2 (а.с. 12), протоколом обставин вчиненого злочину (а.с. 15-16), протоколом відтворення обставин та обстановки скоєння злочину з фото таблицею, від 29.05.2010 року з участю потерпілої ОСОБА_2 (а.с. 23-24), протоколом відтворення обставин та обстановки скоєння злочину з фото таблицею, від 30.05.2010 року з участю підозрюваного ОСОБА_1 (а.с. 33-34) та іншими матеріалами справи.

    Аналізуючи   всі докази   в  їх  сукупності,  суд  кваліфікує   дії   підсудного   за ч. 1     ст. 185  КК  України,  так  як   він  умисно  вчинив таємне викрадення чужого майна.

    Підсудній ОСОБА_1   шляхом  вільного доступу  в приміщення будинку господарства ОСОБА_2, реалізуючи раптово виниклий умисел, таємно  викрав мобільний телефон „Філіпс 160” із сім-карткою оператора мобільного зв’язку „ Ді-Джус”, чим заподіяв матеріальних збитків на загальну суму 275 гривень.

В якості  пом’якшуючих обставин по справі згідно ст. 66 КК України, суд враховує те, що підсудний щиро  розкаявся у вчиненому злочині та добровільно відшкодував завдані збитки.

Згідно ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання є вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Призначаючи покарання суд враховує:  ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують і обтяжують відповідальність те, що злочин за ч.1 ст.185 КК України віднесено законом до злочинів середньої тяжкості і вважає, що для виправлення підсудного та попередження нових злочинів міру покарання   необхідно призначити у вигляді громадських робіт.

Запобіжний захід підписка про невиїзд, залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Керуючись статтями 321-324, 328-335  КПК України, суд

                                                      З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 120 годин громадських робіт.

Речові докази по справі - мобільний телефон „Філіпс 160” із сім-карткою оператора мобільного зв’язку „ Ді-Джус” – повернути потерпілій ОСОБА_2.

Запобіжний захід підписку про невиїзд залишити в силі до вступу вироку в законну силу.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області протягом  15 діб з моменту його проголошення через Чорнухинський районний суд.