Справа № 2 - 688 / 10  р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2010 року                             Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі :   головуючого судді - Івка В.М.,

                  при секретарі – Жаботинській С.О.,

з участю - позивача ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Нові Санжари,                 вул. Леніна, 32, справу за позовом ОСОБА_1 до Лелюхівської  сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, про визнання права власності на самочинні побудови, -

встановив :

Позивач прохає визнати право власності на самочинні господарські добудови, а саме – складське приміщення літ. «И», гараж літ. «б», переобладнану із сарая літню кухню «В», яке знаходиться АДРЕСА_1.

    В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги .

Представник відповідача – Лелюхівської сільської ради Новосанжарського району,  проти задоволення позову не заперечує, прохає розглянути справу за його відсутності .

Представник третьої особи – Інспекції державного архітектурного – будівельного контролю у Полтавській області, прохає розглянути справу у його відсутність , проти задоволення позову не заперечує, при умові, що Лелюхівська сільська рада не заперечує проти задоволення позову позивачу .

Представник третьої особи – Новосанжарського районного комунального підприємства «Архітектор» прохає розглянути справу у його відсутність, проти задоволення позову не заперечує .

    Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав .

Судом встановлено, що позивач є власником житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться АДРЕСА_1, що підтверджується технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок, станом на 17.02.2010 р., реєстровий номер 2-285.

На даний час позивач бажає продати житловий будинок, але немає можливості реалізувати це право, так як при виготовленні технічного паспорта виявилося, що є самочинні добудови.

Згідно технічного паспорта на садибний ( індивідуальний ) житловий будинок ,   самочинно добудовано складське приміщення літ. «И» площею 9,5 кв.м, гараж літ. «б» площею 11.6 кв.м, переобладнану із сарая літню кухню «В» площею 14.4 кв.м.

Згідно висновку Новосанжарського районного комунального підприємства                   « Архітектор », погодженого з відповідними службами району, самовільно побудовані складське приміщення літ. «И», гараж літ. «б», переобладнану із сарая літню кухню «В», рекомендовано узаконити за умови отримання висновків Лелюхівської сільської ради Новосанжарського району, письмового погодження власника садибної ділянки до господарської будівлі, на якій не витримується протипожежна відстань, висновків відповідних служб – сектору державного пожежного нагляду Новосанжарського районного відділу, Новосанжарської районної санітарно-епідеміологічної станції, ВДАІ з обслуговування Новосанжарського району та АТІ п/п ГУМВС України в Полтавській області.  

Яке вбачається з заяви ОСОБА_3, яка проживає за адресою            АДРЕСА_2, від 13.05.2010 р., адресованої виконкому Лелюхівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області та посвідченої секретарем Лелюхівської сільської ради Новосанжарського району, вона дає згоду ОСОБА_1 на узаконення самочинно побудованої господарської будівлі розміром 3,96*41 м.

Як вбачається з висновку Сектору державного пожежного нагляду Новосанжарського районного відділу від 29.06.2010 р. № 367, відстані від самовільного побудованої добудови до інших будівель, споруд, видимих інженерних мереж, відповідають Державним будівельним та протипожежним нормам, за винятком відстані (3,10м замість потрібних 8,00 м.) від господарської будівлі (И) до господарської будівлі на сусідній ділянці (ДБН 360-92, ДБН В.1.1.7-2002). Сектор ДПН Новосанжарського РВ ГУ МНС України в Полтавській області не заперечує проти узаконення вищевказаної будівлі за умови отримання письмового погодження власника садибної ділянки до господарської будівлі на якій не витримується вищевказана протипожежна відстань.

Як вбачається з висновку Новосанжарської районної санітарно – епідеміологічної станції від 02.04.2010 р. № 646, відстані від господарської будівлі (И) до інших будівель, споруд, згідно Державних санітарних правил «Планування та забудови населених пунктів» № 173 від 19.06.1996 р. не нормуються; відстань від автогаража (б) до житлового будинку становить 10 м, що відповідає вимогам Державних санітарних правил «Планування та забудови населених пунктів» № 173 від 19.06.1996 р.( додаток № 10 до Державних санітарних правил № 173 від 19.06.1996 р.); відстані від літньої кухні (В) до інших будівель, згідно Державних санітарних правил «Планування та забудови населених пунктів» № 173 від 19.06.1996 р. не нормуються.

Як вбачається з відповіді ВДАІ з обслуговування Новосанжарського району та АТІ п/п ГУМВС України в Полтавській області від 02.04.2010 р. № 312, провівши обстеження було встановлено, що самовільно добудована частина автогаража до існуючого автогаража, зовнішнім розміром в плані 6,96*1,66 м, внутрішні розміри в плані 6,7*1,5 м., яка розташована по вул. Осінній, 17, в с. Лелюхівка Новосанжарського району, не створює перешкод та не заважає безпеці дорожнього руху.

Відповідно до ст. 376 ч. 5 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб .

Керуючись ст.ст. 10, 11, 212, 215, 218 ЦПК України , ст. ст. 328, 376  ЦК України, суд,-

вирішив :

    Позов задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на самочинно побудоване складське приміщення літ. «И», гараж літ. «б», переобладнану із сарая літню кухню «В», яке знаходиться в АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя ( підпис)

З оригіналом вірно.

Суддя Новосанжарського районного суду                            

Полтавської області                                      В.М.Івко