Справа № 2-1656/10

З А О Ч Н Е      Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

6 липня 2010 року                                   м. Харків

Комінтернівський районний суд   м. Харкова у складі:                    

Головуючого – судді – Фанда О.А.,

за участю секретаря  – Чумакової Н.С.,

розглянувши у  відкритому судовому засіданні у  місті Харкові цивільну справу за позовом

публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,  -

в с т а н о в и в:

      4 лютого 2010 року публічне акціонерне товариство ( далі ПАТ ) «УкрСиббанк» звернулося до суду з вказаним позовом.

    В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 2 березня 2007 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11120312000, за умовами якого позивач надав відповідачці кредит в сумі 48 935 грн. зі сплатою за користування кредитом 18% річних з кінцевим строком повернення – 2 березня 2014 року.

    Відповідно до п.п. 1.1., 1.2.2., 1.3.4. кредитного договору відповідачка взяла на себе зобов’язання щомісячно сплачувати кредит в терміни, що встановлені графіком погашення кредиту, а також сплачувати відсотки згідно з п.п. 1.3.1., 1.3.4., кредитного договору з 1 по 10 число кожного місяця в розмірі, нарахованому банком за попередній місяць.

    Посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору, позивач просив стягнути з неї на користь Банку заборгованість, яка станом на 18 січня 2010 року складає 41719,87 грн., з яких: прострочена заборгованість – 6406,28 грн., 5349,61 грн. – прострочена заборгованість за процентами; пеня – 835,68 грн.; заборгованість за кредитом – 29128,30 грн.

    В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

    Відповідачка в судове засідання не з’явилася, письмових заперечень проти позову не подала.

    Враховуючи умови, встановлені ч. 1 ст. 224 ЦПК України судом було проведено заочний розгляд справи.

    Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    З матеріалів справи вбачається, що 2 березня 2007 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11120312000, за умовами якого позивач надав відповідачці кредит в сумі 48 935 грн. зі сплатою за користування кредитом 18% річних з кінцевим строком повернення – 2 березня 2014 року.

    Відповідно до п.п. 1.1., 1.2.2., 1.3.4. кредитного договору відповідачка взяла на себе зобов’язання щомісячно сплачувати кредит в терміни, що встановлені графіком погашення кредиту, а також сплачувати відсотки згідно з п.п. 1.3.1., 1.3.4., кредитного договору з 1 по 10 число кожного місяця в розмірі, нарахованому банком за попередній місяць.

    Відповідно до п. 7.1. Кредитного договору банк має право вимагати сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.

    Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлено обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.      

    Встановлено, що ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов’язань відповідно до умов укладеного договору від 2 березня 2007 року не виконала, внаслідок чого в неї перед банком виникла заборгованість, яка станом на 18 січня 2010 року складає 41719,87 грн., з яких: 29128,30 грн. – заборгованість за кредитом, 6406,28 грн. – прострочена заборгованість за кредитом, 5349,61 грн. – прострочена заборгованість за процентами, 544,20 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту, 291,48 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

    З огляду на вищезазначене, суд знаходить позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

    Питання про стягнення судових витрат, суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України.

На підставі ст. ст. 526, 651 ч. 2, 1054 ЦК України ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 - 215, 224 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

    Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «УКрСиббанк» задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «УКрСиббанк» 41719,87 грн. (сорок одну тисячу сімсот дев’ятнадцять)  заборгованості за договором кредиту від 2 березня 2007 року № 11120312000, а також судові витрати по сплаті судового збору та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 417 (чотириста сімнадцять) грн. 19 коп. та 120 (сто двадцять) грн. – відповідно, всього 42257 грн. 06 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання відповідачем заяви про його перегляд, подання заяви про апеляційне оскарження позивачем, якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана – після закінчення строку на подачу апеляційної скарги,  у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом десяти днів заяви про його апеляційне оскарження,  та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку, встановленому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

СУДДЯ –