СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
03 серпня 2009 року Справа № 2-8/1899-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
представник позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1014 від 24.03.09, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2;
представник відповідача: не з'явився, відкрите акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра";
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А. ) від 26 червня 2009 року у справі № 2-8/1899-2009
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,97582)
до відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (вул. Артема, 15, місто Київ 53,04053)
про внесення змін до договору та спонукання до виконання певних дій,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до господарського суд Автономної Республіки Крим з позовом до відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про внесення змін до кредитного договору №805/2007/840-М/12/119 від 07 листопада 2007 року.
Позивач обґрунтовує свої вимоги безпідставним збагаченням відповідачем коштами, які йому не належать.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 червня 2009 року у справі № 2-8/1899-2009 у задоволенні позову відмовлено.
Судове рішення з посиланням на положення статей 525, 526, 625, 629, 1049 Цивільного кодексу України, пункту 1 статті 216 Господарського кодексу України обґрунтоване тим, що неможливість боржника виконати грошове зобов’язання не є підставою для звільнення його від відповідальності, а також відсутністю підстав для внесення змін до кредитного договору.
Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов у справі.
Заявник апеляційної скарги обґрунтовує свої вимоги тим, що посилання суду першої інстанції на загальні положення про виконання зобов’язання є цілком необґрунтованими, оскільки спір у даній справі пов'язаний з порядком внесення змін до договору. Крім того, заявник не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зростання курсу валют та зниження купувальної здатності гривні не є форс - мажорними обставинами, які є підставою для розгляду питання про внесення змін до кредитного договору.
У судове засідання, призначене на 03 серпня 2009 року, представник відповідача не з’явився, про місце судового засідання був повідомлений рекомендованою кореспонденцією.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали даної справи у повній мірі характеризують спірні правовідносини, судова колегія з урахуванням думки представника позивача вирішила можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки згідно з частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Переглянувши матеріали справи відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку щодо необхідності припинення провадження у справі з огляду на наступне.
Як, вбачається з матеріалів справи, 07 листопада 2007 року між відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" та фізичною особою ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №805/2007/840-М/12/119.
Відповідно до пункту 1.1 даного договору №805\2007\840-М12\119 банк надає позичальнику, фізичній особі ОСОБА_2, грошові кошти (кредит) в сумі 27 000,00 доларів США.
Згідно із статтею 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, за винятком спорів, зазначених в абзацах другому - шостому пункту 1 частини першої цієї статті.
Частиною 1 статті 179 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Однак, дослідивши спірний кредитний договір, до якого позивач у судовому порядку просить внести зміни, судова колегія дійшла висновку про те, що він не підпадає під ознаки господарського договору, оскільки він укладений з фізичною особою –громадянином, яка не є суб’єктом господарювання в даних правовідносинах. Крім того, з пункту 1.2 кредитного договору від 07 листопада 2007 року № 805/2007/840-М/12/119 вбачається, що ціллю кредитування є споживчі потреби, що свідчить про відсутність намірів позичальника при укладенні цієї угоди використовувати кредитні кошти у комерційних цілях.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарським судам не підвідомчі спори, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів.
Частиною 3 статті 22 Закону України “Про судоустрій України” передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи, які виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом, та справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Системний аналіз приписів наведених норм свідчить про те, що, спори, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні договорів, що не відносяться до господарських, не підлягають вирішенню в господарських судах.
Більш того, позивач не обґрунтував, в чому полягає його порушене відповідачем право саме як суб’єкта господарювання враховуючи те, що у договірних відносинах з відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" знаходиться ОСОБА_2 як фізична особа - громадянин.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах.
Враховуючи те, що судом першої інстанції, хоча і звернуто увагу в мотивувальній частині оскаржуваного рішення на непідвідомчість даного спору господарським судам, проте не відображено в резолютивній частині судового акту відповідних висновків, судова колегія дійшла висновку щодо необхідності скасування рішення місцевого господарського суду та припинення провадження у справі.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 80, статтями 99, 101, пунктом 3 частини 1 статті 103, пунктом 3, 4 частини 1, частиною 2 статті 104,статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 червня 2009 року у справі № 2-8/1899-2009скасувати.
3. Провадження у справі припинити.
Головуючий суддя
Судді