СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
04 серпня 2009 року Справа № 2-15/9103-2008
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Волкова К.В.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2, довіреність № 1867 від 25.07.2008, ОСОБА_3, паспорт НОМЕР_3 від 26.01.1998,
відповідачів: Одайнік Тетяна Миколаївна, довіреність б/н від 10.06.2009 - відкрите акціонерне товариство "Євпаторійське автотранспортне підприємство № 14363";
Одайнік Тетяна Миколаївна, довіреність № 09/06 від 09.06.2009 - товариство з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс",
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 09.06.2009 у справі № 2-15/9103-2008
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_3, 97405) (АДРЕСА_1)
до відкритого акціонерного товариства "Євпаторійське автотранспортне підприємство № 14363" (вул. 2-ої Гвардійської Армії, 20, місто Євпаторія, 97409)
товариства з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" (вул. Тургенєва, 22, місто Сімферополь, 95017)
про стягнення 247 452,90 грн,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся з позовом до господарського суду Автономної Республіки Крим про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Євпаторійське автотранспортне підприємство № 14363", товариства з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" 134 490 грн матеріальної шкоди, де 11 340 грн –це штраф, нарахований на підставі пункту 8.1 договору оренди від 06.08.2007, 120 000 грн –штраф, сплачений позивачем своїм контрагентам - суб’єктам підприємницької діяльності ОСОБА_6, ОСОБА_7, 3 105 грн –сплачена орендна плата за липень, серпень, а також стягнення 100 000 грн неотриманого прибутку, 10 000 грн моральної шкоди.
Під час розгляду справи позивач неодноразово змінював розмір позовних вимог (т. 1, а. с. 128; т. 2, а. с. 25). Відповідно до останньої заяви, поданої в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, фізична особа - підприємець ОСОБА_3 просив стягнути з відкритого акціонерного товариства "Євпаторійське автотранспортне підприємство № 14363" 11 340 грн неустойки, нарахованої на підставі пункту 8.1 договору оренди від 06.08.2007, а також солідарно з відповідачів 216 590, 35 грн матеріальної шкоди, де 120 000 грн - штраф, сплачений позивачем своїм контрагентам - суб’єктам підприємницької діяльності ОСОБА_6, ОСОБА_7 (реальні збитки), 93 440, 35 грн –неотриманого прибутку за договорами купівлі-продажу, укладених позивачем з суб’єктам підприємницької діяльності ОСОБА_6 (20 000 грн), ОСОБА_7 (53 440, 35 грн), приватним підприємством "Макрос-Ю" (20 000 грн), 3 150 грн –виплачена орендна плата за липень, серпень, та солідарно з відповідачів 50 000 грн моральної шкоди (т. 2, а. с. 112).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.06.2009 у справі № 2-15/9103-2008 позов задоволено частково.
Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Євпаторійське автотранспортне підприємство № 14363" на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 340 грн штрафу; а також солідарно з відповідачів на користь позивача 123 150 грн збитків, 93 440, 35 грн неотриманого прибутку. У частині стягнення 50 000 грн моральної шкоди, 11 000 грн штрафу відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції виходив з того, що відкритим акціонерним товариством "Євпаторійське автотранспортне підприємство № 14363" порушено умови договору оренди від 06.08.2007, а тому є правомірною вимога про стягнення штрафу, розмір якого судом зменшено на підставі частини 2 статті 233 Господарського кодексу України, частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України. Задоволення позову в частині стягнення 3 150 грн сплаченої орендної плати обґрунтовано частиною 6 статті 762 Цивільного кодексу України, відповідно до якої наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. У стягнення моральної шкоди позивачу відмовлено з тих підстав, що ним не доведено факту спричинення моральної шкоди та не надано обґрунтування розміру такої шкоди. При стягненні основної суми збитків, суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджується спричинення збитків позивачу спільними протиправними діями відповідачів шляхом невиконання договірних зобов’язань.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення, прийняти нове, яким у позові відмовити, судові витрати покласти на позивача.
Свої вимоги заявник апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції та експертом не враховані наступні обставини: перехід права власності на орендоване приміщення; закінчення 06.08.2008 строку дії договору оренди; те, що позивач заявку суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_6 від 09.06.2008 на підставі пункту 3.1 договору купівлі-продажу № 4 від 05.04.2008 повинен був виконати до 11.06.2008, тобто за місяць до відключення від електричної енергії; відсутності платіжних документів про сплату позивачем штрафів; необґрунтованості неможливості виконання позивачем поданих заявок.
Підставою для скасування оскаржуваного судового рішення товариство з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" вважає порушення норм процесуального права, оскільки заявлене 09.06.2009 клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні з метою надання додаткових доказів не було розглянуто.
У судовому засіданні представники відповідачів підтримали вимоги апеляційної скарги.
Позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду - без змін.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
06.08.2007 позивач уклав договір оренди з відкритим акціонерним товариством "Євпаторійське автотранспортне підприємство № 14363" (том 1, а. с. 11). За зазначеним договором фізична особа-підприємець ОСОБА_3 отримав у користування на умовах оренди приміщення площею 126 кв.м., що розташовані у АДРЕСА_4. Відповідно до пункту 7.2 вказаного договору позивач має право користуватися системами комунікацій, які знаходяться в приміщенні, що орендується. Останній прийняв на себе також обов’язки сплачувати комунальні платежі (пункт 7.1 договору). При цьому пунктом 5.6 договору спеціально встановлювались строки оплати використаної електричної енергії.
На виконання зазначеного договору відкрите акціонерне товариство "Євпаторійське автотранспортне підприємство № 14363" передало позивачу приміщення площею 126 кв.м. (том 1, а. с. 10) , а позивач вносив орендну плату та плату за електричну енергію, що підтверджується прибутковими касовими ордерами (том 1, а. с. 58, 61, 62, 64, 70, 72, 74, 78, 80), рахунками –фактурами ( том 1 а. с. 59, 60, 63, , 68, 69, 71, 73, 75, 76, 77), актом звірки ( том 1 а. с. 83-84).
Відповідно до акта (том 1, а. с. 118) відкрите акціонерне товариство "Євпаторійське автотранспортне підприємство № 14363" передало як внесок до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" нерухоме майно, що належало йому на праві власності (т. 1, а. с. 104). Серед цього нерухомого майна була передана і будівля, що значиться під літерою "Н". У цій будівлі знаходяться і приміщення, які передані в оренду позивачеві, що підтверджується довідкою (том 2, а. с.33), поверховим планом будівлі під літерою "Н" (том 2, а. с. 34), а також даними Бюро технічної інвентаризації (том 2, а. с. 36-39).
У зв’язку з переданням нерухомого майна, що розташоване у АДРЕСА_4, у тому числі і будівлі під літерою "Н", у власність товариства з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" останнє 14.11.2007 отримало свідоцтво про право власності на нерухоме майно (том 1, а. с. 40). На підставі зазначеного свідоцтва товариство з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" 14.11.2007 зареєструвало право власності на комплекс будівель, у тому числі і на будівлю під літерою "Н" (том 1, а. с. 117).
З 10.06.2008 сторони почали взаємне листування з приводу розірвання договору оренди від 06.08.2007 та укладання договору з новим власником приміщення, що орендується (том 1, а. с. 13-17) .
03.07.2008 енергопостачання позивача було припинено, що підтверджується актом, складеним останнім у присутності працівників ( том 1, а. с. 21), актом, складеним позивачем за участю представника Управління торгівлі та підприємництва Євпаторійської міської ради, представника прокуратури міста Євпаторія (том 1, а. с. 22). Цей факт підтверджується також претензією (том 1, а. с. 23), листом товариства з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" (том 1, а. с. 25), приписом прокуратури (том 1, а. с. 26), листом прокуратури (том 1, а. с. 28).
Орендовані приміщення були підключені до електропостачання тільки 04.12.2008, що підтверджується актом (том 2, а. с. 66). Але і в період після відключення орендованих приміщень від енергопостачання позивач користувався орендованим приміщенням. У зв’язку з цим товариство з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" звернулося з позовом до позивача у цій справі про звільнення орендованого приміщення.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №2-4/9138 –2008 від 11.12.2008 фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 зобов’язано звільнити раніше орендовані приміщення (том 2, а. с. 47). Зазначене рішення у частині звільнення приміщень залишено без змін (том 2, а. с. 50).
Відключення від постачання електричної енергії створило труднощі у підприємницькій діяльності позивача. 01.06.2008 він уклав договір купівлі-продажу з ОСОБА_7, відповідно до якого позивач мав передати покупцю товари та предмети побутової хімії на суму 300 000 грн (том 1, а. с. 30). Цей договір мав бути виконаний до 06.08.08. Цей договір позивач не виконав, що підтверджується листуванням сторін за договором (том 1, а. с. 32-33), угодою про розірвання зазначеного договору (том 1, а. с. 34), розпискою про сплату неустойки у сумі 90 000 грн (том 1, а. с. 35).
05.06.2008 позивач уклав договір № 4 купівлі - продажу товарів побутової хімії з суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_6 на суму 100 000 грн (том 1, а. с. 36). 09.07.2008 ОСОБА_6 пред’явила до позивача претензію з вимогою виконати заявку на відвантаження товарів від 04.07.2008 та подала нову заявку. При цьому ОСОБА_6 просила здійснити відвантаження товарів до 13.07.2008 (а. с. 118). Листом від 15.07.2008 суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_6 пред’явила до позивача вимогу про сплату неустойки за невиконання договору в сумі 30 000 грн (том 1, а. с. 38). Зазначена сума була виплачена позивачем, що підтверджується розпискою (том 1, а. с. 39). Договір № 4 був розірваний, що підтверджується угодою від 28.07.2008 (том 1, а. с. 41).
07.06.2008 позивач уклав договір купівлі-продажу № 5 з приватним підприємством "Макрос-Ю" (т. 1, а. с. 41). Але поставку товарів за цим договором позивач не здійснив, що підтверджується листом приватного підприємства "Макрос-Ю" (т. 1, а. с. 43) і угодою про розірвання зазначеного договору (т. 1, а. с. 44).
У зв’язку з зазначеними обставинами позивач вважає, що відповідачами завдано йому 123 150 грн реальних збитків, де 30 000 грн та 90 000 грн –штраф сплачених ним своїм контрагентам - суб’єктам підприємницької діяльності ОСОБА_6, ОСОБА_7 відповідно, а 3 150 грн –сплачена орендна плата за липень, серпень; 93 440, 35 грн збитків у вигляді неотриманого прибутку за договорами купівлі-продажу, укладених позивачем з суб’єктам підприємницької діяльності ОСОБА_6 (20 000 грн), ОСОБА_7 (53 440, 35 грн), приватним підприємством "Макрос-Ю" (20 000 грн) та 50 000 грн моральної шкоди (т. 2, а. с. 112).
Позивач також вважає, що відкрите акціонерне товариство "Євпаторійське автотранспортне підприємство № 14363" повинно сплатити йому 11 340 грн неустойки через порушення зобов’язань за договором оренди від 06.08.2007.
Дослідивши всі обставини справи та проаналізувавши доводи сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
На підставі пункту 7.2 договору оренди від 06.08.2007, відповідно до якого позивач отримав право користуватися системами комунікацій, що знаходяться в орендованому приміщенні, пункту 7.1 договору, відповідно до якого на позивача покладався обов’язок сплачувати комунальні платежі, пункту 5.6. договору, яким встановлювались строки оплати спожитої позивачем електричної енергії, слід зробити висновок про те, що орендодавець за зазначеним договором зобов’язувався забезпечити орендоване приміщення електричною енергією. Матеріалами справи підтверджується, що цей обов’язок орендодавець не виконав і в період з 03.07.2008 по 04.12.2008 орендоване приміщення було відключено від електричної енергії. Позивач вважає, що порушення умов договору про забезпечення орендованого приміщення електричною енергією допущено відповідачем - відкритим акціонерним товариством "Євпаторійське автотранспортне підприємство № 14363".
Відповідно до частини 1 статті 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов’язки наймодавця. Оскільки право власності на об’єкт оренди перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" ще у листопаді 2007 року (том 1, а. с. 116), то з цього часу всі права та обов’язки за договором оренди від 06.08.207 перейшли від відкритого акціонерного товариства "Євпаторійське автотранспортне підприємство № 14363" до товариства з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс". Отже, і відповідальність перед позивачем за порушення обов’язку забезпечити орендоване приміщення електричною енергією має нести товариство з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс", яке стало стороною договору оренди, а не відкрите акціонерне товариство "Євпаторійське автотранспортне підприємство № 14363". При цьому немає значення, які особи фактично здійснювали відключення електричної енергії, бо із обов’язку орендодавця забезпечувати орендовані приміщення випливає його обов’язок протидіяти будь-яким порушенням електропостачання.
Тому у позові в частині стягнення 11 340 грн неустойки з відкритого акціонерного товариства "Євпаторійське автотранспортне підприємство № 14363" слід відмовити, а до товариства з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" позивач такі вимоги не заявляв (т. 2, а. с. 112). При прийнятті рішення у цій частині господарський суд Автономної Республіки Крим неправильно застосував норми матеріального права, не врахував, що відповідно до частини 1 статті 770 Цивільного кодексу України права та обов’язки за договором оренди перейшли до товариства з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс", а тому відкрите акціонерне товариство "Євпаторійське автотранспортне підприємство № 14363" є неналежним відповідачем у цій частині позову.
З огляду на викладене доводи заявника апеляційної скарги, що неврахування судом першої інстанції переходу права власності на орендоване приміщення призвело до прийняття незаконного рішення, є обґрунтованими.
Посилання товариства з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" на те, що відключення від енергопостачання є правомірним, оскільки було здійснено через велику заборгованість позивача за електроенергію, є помилковими. Договір оренди від 06.08.2007 не передбачає право орендодавця відключати орендаря від енергопостачання. Крім того, матеріалами справи не підтверджується заборгованість фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 за електроенергію. Наказ товариства з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" № 7 від 24.06.2008 не може бути таким доказом, оскільки є внутрішнім службовим документом відповідача, дія якого не поширюється на ОСОБА_3, та носить односторонній характер (т. 3, а. с. 124). У матеріалах справи відсутні докази направлення цього наказу відповідачу. Інших доказів заявник апеляційної скарги не надав.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22, стаття 611, частина 1 статті 623 Цивільного кодексу України).
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Пункт 4 статті 611 Цивільного кодексу України встановлює право особи на відшкодування збитків внаслідок порушення зобов'язання.
Дане положення кореспондується з частиною 1 статті 224 Господарського кодексу України.
Під збитками згідно з частиною 2 статті 22 Цивільного кодексу України розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
При вирішенні питання про стягнення реальних збитків у сумі 90 000 грн, які завдані позивачеві внаслідок сплати ним неустойки у зазначеній сумі на користь суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_7, слід враховувати наступне. Пунктом 3.1. договору купівлі-продажу № 2 від 01.06.2008 (том 1, а. с. 30) передбачено, що покупець повинен подавати заявки не пізніше 3 днів до факту поставки.
Отже, покупець має право подавати заявки раніше поставки. Проте, строк виконання заявок не було встановлено договором. За таких умов слід зробити висновок про те, що позивач мав передати товари покупцеві не пізніше закінчення строку дії договору, тобто не пізніше 06.08.2008 (пункт 7.1 договору № 2 від 01.06.2008).
У межах цього строку строк виконання зобов’язання позивача перед ОСОБА_7 слід вважати невстановленим. За таких умов позивач відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України зобов’язаний був передати товари у семиденний строк після пред’явлення вимоги. Така вимога до позивача була пред’явлена 10.07.2008 (том 1, а. с. 32). Позивач цю вимогу у 7-денний строк не виконав, тобто, припустився порушення строку поставки, що і стало підставою для сплати штрафу в розмірі 3 % ціни договору (пункт 4.2 договору № 2 від 01.06.2008). У результаті сплати штрафу на боці позивача виникли збитки у сумі 90 000 грн, які підлягають стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс".
Підлягають стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" і неотриманні доходи (упущена вигода) у сумі 53 440, 35 грн, оскільки позивач позбавлений був можливості поставити товари суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_7 на суму 267 201, 75 грн (заявка на суму 300 000 грн була виконана позивачем тільки на 32 798, 25 грн). Сума неотриманих прибутків від реалізації товарів на суму 267 201, 75 грн при рівні торгової націнки 20% складає 53 440, 35 грн. Розмір упущеної вигоди підтверджується висновком судово-бухгалтерської експертизи № 3094 від 26.12.2008 (т. 1, а. с. 147).
Підставою для стягнення реальних збитків у сумі 30 000 грн стала сплата позивачем на користь суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_6 неустойки у сумі 30 000 грн. Договір між позивачем і ОСОБА_6 був укладений 05.06.2008. Пункт 3.1 договору встановлював, що заявки на поставки мають подаватись не пізніше ніж за три дні до факту поставки. Але строк поставки товарів за заявками покупця договором не був встановлений. Проте, був встановлений строк дії договору до 06.08.2008, який і слід вважати граничним строком поставки. Позивачу пред’явлено претензію ОСОБА_6 від 09.07.2008 (а. с. 118). Цю претензію слід кваліфікувати як вимогу, що пред’явлена відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, яка покладає на боржника обов’язок виконати зобов’язання в 7-денний строк, якщо строк його виконання не встановлений договором. Оскільки позивач у встановлений строк поставку товарів не здійснив, сторони уклали угоду про розірвання договору купівлі-продажу № 4 від 05.06.2008. В той же день позивач сплатив неустойку у сумі 30 000 грн на користь ОСОБА_6 (том 1, а. с. 39, 40). Оскільки факт прострочення поставки товарів позивачем суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_6 належне підтверджений, на товариство з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" покладається відповідальність за витрати, які здійснив позивач.
З тих же міркувань підлягають стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" і неотриманні прибутки за договором між позивачем і ОСОБА_6 у сумі 20 000 грн.
Позивач не виконав також договір з приватним підприємством "Макрос-Ю" про поставку товарів на суму 100 000 грн, що підтверджується угодою про розірвання зазначеного договору (т. 1, а. с. 44). У результаті цього позивач із розрахунку торгової націнки 20 % не отримав прибуток у сумі 20 000 грн.
Слід також зазначити, що розмір упущеної вигоди за договорами позивача з суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_6, приватним підприємством "Макрос-Ю" підтверджується висновком судово-бухгалтерської експертизи № 3094 від 26.12.2008 (т. 1, а. с. 147).
Судова колегія дійшла висновку про те, що реальні збитки позивача у сумі 120 000 грн (90 000 + 30 000), що виникли внаслідок сплати неустойки, упущена вигода в сумі 93 440, 35 грн (53 440, 35 + 20 000 + 20 000) перебувають у причинному зв’язку з порушенням договору оренди від 06.07.2008. Це порушення здійснене відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс". Цей відповідач не надав будь-яких доказів відсутності своєї вини у допущенному порушенні. Наявність у матеріалах справи доказів того, що відключення електричної енергії здійснили працівники відкритого акціонерного товариства "Євпаторійське автотранспортне підприємство № 14363" (т. 1, а. с. 27), не може бути підставою для висновку про відсутність вини товариства з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс". Це товариство відповідно до договору оренди від 06.08.2007 несло обов’язки щодо забезпечення орендованих приміщень електричною енергією. Крім того, слід враховувати, що товариство з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" не позбавлено права пред’явлення зворотної вимоги до відкритого акціонерного товариства "Євпаторійське автотранспортне підприємство № 14363" у разі відшкодування збитків, завданих позивачеві.
Вимога про стягнення орендної плати у сумі 3 150 грн не підлягає задоволенню, оскільки факт користування позивачем орендованим приміщенням у липні-серпні 2008 року підтверджується матеріалами справи (рішення господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-4/9138 –2008 від 11.12.2008 - том 2, а. с. 47). А перешкоди у користуванні орендованим приміщенням не спростовують факт користування ними.
Вимога позивача про стягнення солідарно з обох відповідачів загальної суми збитків не підлягає задоволенню, оскільки ці збитки завдані в результаті порушення зобов’язання, в якому відкрите акціонерне товариство "Євпаторійське автотранспортне підприємство № 14363" перестало бути стороною ще у листопаді 2007 року.
Доводи заявника апеляційної інстанції, що закінчення 06.08.2008 строку дії договору оренди впливає на вирішення спору, є помилковими, оскільки матеріали справи свідчать, що строк виконання позивачем договірних зобов’язань перед суб’єктами підприємницької діяльності ОСОБА_7, ОСОБА_6 та приватним підприємством "Макрос-Ю" настав у липні 2008 року, тобто до закінчення дії договору оренди. У зв’язку з цим порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" зобов’язань з забезпечення орендованого приміщення електричною енергією та понесені позивачем збитки знаходяться в безпосередньому причинному зв’язку. З огляду на викладене є хибними також посилання відповідача на те, що рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.12.2008 у справі № 2-4/9138-2008 встановлена незаконність зайняття фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 орендованого приміщення після 06.08.2008.
Твердження заявника апеляційної скарги, що позивач заявку суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_6 від 09.06.2008 на підставі пункту 3.1 договору купівлі-продажу № 4 від 05.04.2008 повинен був виконати до 11.06.2008, тобто за місяць до відключення від електричної енергії, є безпідставними, оскільки пункт 3.1 договору купівлі-продажу встановлює строк подачі заявки, а не поставки товару.
Посилання відповідача на те, що договори між позивачем та його контрагентами є неукладеними у зв’язку з недосягненням згоди щодо всіх істотних умов: кількості, асортименту, вартості товару не містять під собою доказового обґрунтування.
Доводи товариства з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" про відсутність у матеріалах справи платіжних документів, які б підтверджували оплату позивачем штрафів на користь своїх контрагентів, спростовуються матеріалами справи.
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що позивачем необґрунтовано неможливість виконання заявок контрагентів на поставку товару, спростовуються матеріалами справи, зокрема, письмовими поясненнями фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (т. 3, а. с. 112). У вказаних поясненнях позивач зазначає, що відключення електричної енергії позбавило його можливості виконувати свою господарську діяльність, оскільки операції з продажу товарів комп’ютеризовані. Крім того, позивач припинив свою діяльність, оскільки через відключення від мережі електропостачання не працювала пожежна безпека та вентиляція, відсутність яких згідно з листом санітарно-епідеміологічної станції в місті Євпаторії (т. 3, а. с. 115) є підставою для закриття магазину.
Твердження товариства з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" про те, що факт припинення господарської діяльності позивача спростовується товарними чеками, наявними в матеріалах справи, не мають під собою доказового обґрунтування, оскільки в матеріалах справи такі чеки відсутні.
Відповідно до пункту 4 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування моральної шкоди.
Моральна шкода згідно з частиною 2 статті 23 Цивільного кодексу України полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Підставою для пред’явлення вимоги про стягнення моральної шкоди у сумі 50 000 грн позивач називає душевні страждання, пов’язані з протиправними діями стосовно нього, порушення нормальних життєвих зв’язків, порушення стосунків з оточуючими людьми.
Проте, позовні вимоги в цій частині не мають під собою доказового обґрунтування. За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
Слід також зазначити, що порушення зобов'язання у даному випадку призвело до того, що позивач не міг виконувати свою господарську діяльність та отримувати від неї прибуток. Проте, характерною ознакою підприємницької діяльності згідно з статтею 42 Господарського кодекс України є ризик суб’єктів, що її здійснюють.
З огляду на викладене судова колегія вважає правомірним відмову у позові в частині стягнення 50 000 грн.
Доводи товариства з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" про те, що судом першої інстанції в порушення норм процесуального права заявлене 09.06.2009 клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні з метою надання додаткових доказів не було розглянуто, судова колегія вважає правомірними, оскільки оскаржувана постанова не містить обґрунтування відмови в задоволенні цього клопотання. Проте, таке порушення не вплинуло на вирішення спору по суті.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України. При цьому судова колегія вважає правомірними висновки суду першої інстанції, що витрати позивача на правову допомогу не покладаються на товариство з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс", виходячи з наступного.
Із аналізу статті 49 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що судові витрати сторони, які передбачені статтею 44 вказаного Кодексу, підлягають відшкодуванню з винної сторони лише за умови надання послуг саме адвокатом.
Відповідно до частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, яка являється адвокатом наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", відповідно до якої адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Матеріалами справи спростовується, що правову допомогу товариству з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" надавав адвокат (т. 2, а. с. 85 –87).
З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку про те, судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та часткового задоволення апеляційної скарги.
Керуючись статтями 49, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" задовольнити частково.
2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.06.2009 у справі № 2-15/9103-2008 скасувати.
3.Прийняти нове рішення.
4.Позов задовольнити частково.
5.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" (97409, місто Євпаторія, вул. 2-ої Гвардійської Армії, 20, ідентифікаційний код 03117547) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (97405, АДРЕСА_3; АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 120 000 грн реальних збитків, 93 440, 35 грн упущеної вигоди, а також 2 134, 40 грн державного мита та 55, 46 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6.У решті позову відмовити.
7.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Євтранс-сервіс" (97409, місто Євпаторія, вул. 2-ої Гвардійської Армії, 20, ідентифікаційний код 03117547) на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз (95001, місто Сімферополь, вул. Чехова, 55а, р/р 35224001000218, ЗКПО 26225794, банк УДК в АРК, МФО 824026) 3 528, 38 грн витрат на проведення судової експертизи.
8.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (97405, АДРЕСА_3; АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз (95001, місто Сімферополь, вул. Чехова, 55а, р/р 35224001000218, ЗКПО 26225794, банк УДК в АРК, МФО 824026) 225, 22 грн витрат на проведення судової експертизи
9.Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.
Головуючий суддя І.В. Черткова
Судді Ю.М. Гоголь
К.В. Волков