№ 2-116/10

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ Н Е М  У К Р А Ї Н И

 04 серпня 2010 року  Васильківський районный суд Дніпропетровської області

у складі:  судді – Ушакової Н.Є.

при секретарі – Слинько А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ЗАТ КБ «ПриватБанк»

                               «Про визнання недійсним договору застави»,  -

В С Т А Н О В И В:

13 січня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання недійсним договору застави транспортного засобу.

В обгрунтування своїх вимог позивачка вказує, що 03 квітня 2008 року                між її чоловіком ОСОБА_2. та ЗАТ КБ „ПриватБанк” був укладений кредитний договір № 2008-066 на загальну суму 27000 доларів США для придбання  транспортного засобу  автомобілю « MERCEDES-BENZ 313» СDІ, 2004 року випуску, жовтого кольору, VIN-НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1.

03  квітня 2008 року був  укладений договір застави № 2008-066, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 в забезпечення виконання своїх зобов’язань за вказаним кредитним договором  надав під  заставу вищевказаний автомобіль «MERCEDES-BENZ 313» СDІ, 2004 року випуску, жовтого кольору, VIN-НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1. Вказаний договір застави  був укладений без її згоди. Просила суд визнати недійсним договір застави № 2008-066 від  03 квітня 2008 року укладений між ЗАТ КБ „ПриватБанк” та її чоловіком ОСОБА_2 ,стягнути з відповідачів судові витрати: судовий збір в розмірі 08 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу в розмірі 37 грн.      

У судовому засіданні позивачка, та її представник, за дорученням, заявлені вимоги підтримали  у повному обсязі.

Відповідач  ЗАТ КБ «ПриватБанк»  явку свого представника для участі у справі не забезпечили, про день та час його проведення повідомлялися належним чином, про причини неявки представника суд не повідомили.

 Відповідач ОСОБА_2  позовні вимоги визнав, та пояснив у судовому засіданні, що дійсно 03 квітня 2008 року       між ним та ЗАТ КБ „ПриватБанк” був укладений кредитний договір № 2008-066 на загальну суму 27000 доларів США для придбання  транспортного засобу  автомобілю « MERCEDES-BENZ 313» СDІ, 2004 року випуску, жовтого кольору, VIN-НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1.

03  квітня 2008 року був  укладений договір застави № 2008-066, відповідно до якого в забезпечення виконання своїх зобов’язань за вказаним кредитним договором  він надав під  заставу  автомобіль «MERCEDES-BENZ 313» СDІ, 2004 року випуску, жовтого кольору, VIN-НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1. Дійсно, договір застави  був укладений без згоди його дружини ОСОБА_1,  тому що він особисто запропонував працівнику   ЗАТ КБ «ПриватБанк»   поставити підписи від імені ОСОБА_1,  на що працівник банку  погодився.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача,  відповідача ОСОБА_2 дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність вимог позивача.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Сторонами не заперечувалось, що 03 квітня 2008 року між відповідачами ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 2008-066, за умовами якого ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 27 000 доларів на придбання транспортного засобу -  автомобілю « MERCEDES-BENZ 313» СDІ, 2004 року випуску, жовтого кольору, VIN-НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1.

1.   квітня 2008 року був  укладений договір застави № 2008-066, відповідно до якого ОСОБА_2 в забезпечення виконання своїх зобов’язань за вказаним кредитним договором  надав під  заставу вищевказаний автомобіль «MERCEDES-BENZ 313» СDІ, 2004 року випуску, жовтого кольору, VIN-НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1 (а.с. 7-12).    

Банк як кредитор виконав свої зобов’язання щодо надання кредиту, відповідно, позичальник ОСОБА_2  зобов’язаний належно виконувати всі свої зобов’язання за кредитним договором.

Ствердження відповідача ОСОБА_2,  що 03  квітня 2008 року,  при оформленні офіційних документів на отримання кредиту, а також при  укладенні 03  квітня 2008 року договору застави № 2008-066, він особисто запропонував працівнику   ЗАТ КБ «ПриватБанк»   поставити підписи від імені позивачки ОСОБА_1,  на що останній погодився - підтверджуються  висновком почеркознавської експертизу,згідно якої,  підпис від імені ОСОБА_1  у заяві-згоді на укладення  кредитного договору № 2008-148 від                    03 квітня 2008 року , та у розписці від 03.04.2008 року зроблені не нею і не її чоловіком, а іншою особою (а.с.7-20, 63-69  )  

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 претензій до ЗАТ КБ «ПриватБанк» з приводу того, що   договір застави  був укладений без її згоди не висловлювала на протязі двох років до моменту  звернення до суду з позовом  ЗАТ КБ «ПриватБанк»   до   ОСОБА_2  про стягнення заборгованості за кредитом та звернення стягнення заборгованості на заставне майно - автомобіль « MERCEDES-BENZ 313» СDІ, 2004 року випуску, жовтого кольору, VIN-НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1.  

Таким чином, перший правочин, який вчинив відповідач ОСОБА_2 – це кредитний договір, за яким банк (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 Цивільного кодексу України . Для укладення кредитного договору отримання згоди дружини не потрібно, тому, що такий правочин не належить до договорів, які передбачені в ст. 65 Сімейного кодексу України і які потребують згоди другого з подружжя.

 Другий правочин,  який вчинив відповідач ОСОБА_2 – це договір застави. Як і в попередньому випадку, у разі якщо автомобіль було придбано чоловіком в особисту власність, то будь-якого відношення до цього автомобіля дружина не має. Тому її згоду на подальші дії чоловіка відносно цього автомобіля отримувати не потрібно. Інша справа, якщо автомобіль було придбано у спільну власність подружжя. Згідно із ст. 13 Закону «Про заставу» від 02.10.1992?р. із змінами та доповненнями, договір застави транспортних засобів має укладатися письмово.

Згідно з Законом договір застави транспортного засобу не належить до договорів, які мають посвідчуватися нотаріально. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що згода дружини на укладення договору застави транспортного засобу має бути подана письмово, як цього вимагає ч. 3 ст. 65 СК України

 На підставі договору застави, за умови невиконання боржником своїх зобов'язань, заставодержатель для задоволення своїх вимог може звернути стягнення в порядку, встановленому законом чи договором, на заставлене майно чи майнові права.

      У разі укладення дружиною або чоловіком договору без згоди другого з подружжя, останній має право звернутися до суду з позовом про визнання такого договору  частково недійсним.     Вимога про часткове визнання договору недійсним може бути заявлена тоді, коли чоловік заперечує лише щодо відчуження своєї частки лише після її визначення та виділу в натурі.

      Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні у їх сукупності, та вирішуючи вимоги позивача, щодо визнання у цілому недійсним   договору застави транспортного засобу,   суд прийшов до висновку про їх безпідставність.    

     Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ст. 88 ЦПК України та враховуючи результат вирішення справи, судові витрати поверненню не підлягають.  

На підставі викладеного, керуючись  ст. ст. 202,  526, 627, 1054 ЦК України  , ст. 13 Закону «Про заставу» від 02.10.1992?р. із змінами та доповненнями,  ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд , -

В  И  Р  І  Ш И В :

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2, ПАТ КБ «ПриватБанк» «Про визнання недійсним договору застави транспортного засобу».

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Васильківський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею  її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Повний текст рішення суду виготовлений 06 серпня 2010 року.

    Суддя