АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого – Козака І.О.
суддів – Сташківа Б.І., Демковича Ю.Й.
при секретарі – Стечишин Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області на постанову Чортківського районного суду від 13 квітня 2010 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду у Чортківському районі про поновлення строку на звернення до суду за захистом порушеного права, стягнення недоплаченої державної соціальної допомоги,-
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі позовом до Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області (далі управління ПФУ) про поновлення строку на звернення до суду за захистом порушеного права, визнання неправомірними дій відповідача щодо ненарахування та невиплати йому щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 % надбавки до пенсії, як дитині війни, стягнення з відповідача на його користь недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги за період 2006-2008 роки та зобов'язати відповідача в подальшому проводити нарахування допомоги у відповідності до вимог Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (далі №2195-ІV).
В обґрунтування вимог, позивач посилається на те, що він є дитиною війни та відповідно до вимог ст.6 Закону України №2195-ІV має право на одержання підвищеної пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, оскільки Конституційним Судом України визнано такими, що не відповідають
Справа № 22ц- 1205 Головуючий в першій інстанції:Запорожець Л.М.
категорія 57 Доповідач: Сташків Б.І.
-2-
Конституції України, відповідні положення Законів України «Про Державний- бюджет України» на 2007 та 2008 роки, якими була зупинена дія положень ст.6Закону України №2195-ІV, що обмежувала соціальні гарантії. Позивач вважає,що відповідач зобов’язаний здійснити перерахування пенсії, привівши її у відповідність з рішеннями Конституційного Суду України, а Управління ПФУ відмовляє позивачу у проведенні перерахунку.
Постановою Чортківського районного суду від 01 березня 2010 року позов задоволено частково.
Поновлено ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду з адміністративним позовом.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на підставі положень статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, а також з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, з врахуванням розміру встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та виплаченої надбавки, встановленої для учасників війни.
В задоволені інших позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління ПФУ в Чортківському районі просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким апеляційну скаргу управління задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, судом не взято до уваги, що Законом України №2195-ІV передбачено проведення фінансування виплат, згідно з даним Законом, із Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України. Крім того, законодавством України не передбачено, які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислюється вказаний розмір пенсії. Діючим законодавством не визначено поняття “мінімальна пенсія за віком”, як розрахункової величини для підвищення пенсії, оскільки наведене у ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначення мінімального розміру пенсії за віком застосовується виключно до розмірів пенсій, призначених за цим Законом.
Представник Управління ПФУ в Чортківському районі у судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в апеляційній інстанції, звернувся в апеляційну інстанцію з письмовою заявою в якій просить розглядати апеляційну скаргу без іхньої участі.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення
-3-
позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було порушено права позивача на перерахунок та виплату підвищення пенсії, відповідно до вимог ст. 6 Закону України №2195-ІV у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за періоди з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, які підлягають захисту шляхом зобов'язання відповідача провести позивачу відповідні нарахування та виплату пенсії.
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду як таким, що відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни. Відповідно до норми ст. 6 Закону України №2195-ІV, у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, має право на отримання підвищення виплачуваної їй пенсій за віком.
Згідно з вимогами ст. 6 Закону України №2195-ІV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Положенням п. 12 ст. 71Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» дію статті 6 Закону України №2195-ІV з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України і є неконституційними положення п.12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України №2195-ІV , з урахуванням статті 111 цього Закону;
Вимогами підп.2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-VІ було змінено положення ст.6 Закону України №2195-ІV. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року ці зміни визнані неконституційними, оскільки за правилами ч.2 ст.3 Закону України №2195-ІV державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно- правовими актами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
-4-
передбачені Конституцією та законами України.
Суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивачу у період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року повинна була нараховуватись підвищена пенсія, яка передбачена для дітей війни. Відмова в такому нарахуванні та виплаті є протиправною.
Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про відсутність визначення у законодавстві розрахункової величини, з якої можна б було розраховувати надбавки дітям війни, оскільки за чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і норми закону щодо заборони застосування даного розміру для розрахунку інших, пов’язаних з нею, пенсій чи доплат відсутні. Зважаючи на наведене, вищезазначені доводи апелянта є безпідставними.
Необґрунтованими є також посилання апелянта на можливість нецільового використання коштів ПФУ, оскільки судом не ухвалено рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта щодо відсутності бюджетного фінансування на виплату передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, оскільки відсутність такого фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього зобов’язань та не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»від 08.11.2005 року).
Підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі колегія суддів не вбачає.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ч. 1 п. 1 ст. 308, 313; 314, 315, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області відхилити.
Постанову Чортківського районного суду від 01 березня 2010рок
залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути
оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців в касаційному
-5-
порядку, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий – підпис
Судді – два підписи
з оригіналом згідно :
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області : Б.І. Сташків