СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
20 липня 2009 року Справа № 2-18/8068.1-2008 (2-22/3023-2006)
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився, Фонд майна Автономної Республіки Крим;
відповідача: не з'явився, фізична особа - підприємець ОСОБА_1;
третьої особи: не з'явився, ОСОБА_2;
третьої особи: не з'явився, Акціонерне товариство "Енікра";
розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Осоченко І.К.) від 09.06.2009 у справі № 2-18/8068.1-2008 (2-22/3023-2006) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.03.2009 у справі 2-18/8068.1-2008
та на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Тітков С.Я.) від 05.05.2009 у справі № 2-22/3023-2006 про перегляд рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.12.2007 та ухвали від 01.02.2008 у справі 2-22/3023-2006
за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17,Сімферополь,95015)
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,Сімферополь,95041)
третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Акціонерне товариство "Енікра" (вул. Київська, 41, оф. 717,Сімферополь,95001)
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору -
ОСОБА_2 (АДРЕСА_2,95001)
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2005 року Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду з позовною заявою до суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 650713,38 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.12.2007 року у справі № 2-22/3023-2006, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.03.2008, позов Фонду майна Автономної Республіки Крим задоволено частково.
Судом стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на користь Фонду майна Автономної Республіки Крим матеріальні збитки у сумі 11662 грн., також вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В іншій частині позовних вимог - у позові відмовлено.
В частині позовних вимог акціонерного товариства "Енікра" (третя особа з самостійними вимогами) про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 110682 грн., вилучення майна з незаконного володіння суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 та визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна акціонерного товариства "Енікра" - у позові відмовлено.
В іншій частині вимог акціонерного товариства "Енікра" - провадження у справі припинено.
За наслідками касаційного перегляду справи, постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2008, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.12.2007 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.03.2008 скасовано в частині стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 матеріальних збитків. Справу направлено до господарського суду Автономної Республіки Крим на новий розгляд. В іншій частині судові рішення залишено без змін.
За новим розглядом справи, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.03.2009 у справі № 2-18/8068.1-2008, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.05.2009, позов Фонду майна Автономної Республіки Крим задоволено частково. З суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на користь позивача стягнуто матеріальні збитки в сумі 26477,33 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.
29.04.2009 до господарського суду Автономної Республіки Крим надійшла заява ОСОБА_2 –засновника та власника акціонерного товариства "Енікра", про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.12.2007 та ухвали від 01.02.2008 у справі № 2-22/3023-2006.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим 05.05.2009 у справі № 2-22/3023-2006 (суддя С.Я. Тітков) зазначену заяву Акціонерного товариства "Енікра" повернуто заявнику з посиланням на порушення частини першої, пунктів 1, 3 частини п’ятої статті 113 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, 15.05.2009 ОСОБА_2 знов звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.03.2009 у справі № 2-18/8068.1-2008.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя І.К. Осоченко) від 09.06.2009 у справі № 2-18/8068.1-2008 зазначену заяву також повернуто заявнику з посиланням на порушення пункту 3 частини п’ятої статті 113 Господарського процесуального кодексу України.
Не погодившись з ухвалами суду, ОСОБА_2 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, розгляд яких було об’єднано в одне апеляційне провадження ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.07.2009.
Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційними скаргами, заявник посилається на порушення судом першої інстанції вимог пункту 10 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", згідно з якою державні і громадські органи, підприємства, установи, організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених чинним законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав звільняються від сплати державного мита. Крім того, на думку заявника скарги, матеріали справи містять належні докази того, що саме 17.03.2009 стало відомо про відсутність права власності на спірне майно Фонду майна Автономної Республіки Крим на момент розгляду справи № 2-22/3023-2006, у зв’язку з чим заяву подано у встановлений законом строк, а тому оскаржені ухвали місцевого господарського суду від 05.05.2009 та від 09.06.2008 підлягають скасуванню.
У зв’язку з відпусткою судді Плута В.М. на підставі розпорядження в.о. заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.07.2009 здійснено його заміну на суддю Черткову І.В.
У судове засідання, призначене до розгляду на 20.07.2009 р., представники сторін та скаржник не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки судову колегію не сповістили.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. З врахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутністю сторін або їх представників, оскільки їх явку не визнано обов’язковою.
Дослідивши всі обставини справи та визнавши достатніми матеріали для її розгляду у відсутність сторін, судова колегія погоджується з правовою позицією суду першої інстанції і вважає, що підстави для задоволення вимог апеляційних скарг відсутні, виходячи з наступного.
Як було зазначено вище, ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя І.К. Осоченко) від 09.06.2009 у справі № 2-18/8068.1-2008 ОСОБА_2 повернуто заяву про перегляд рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.03.2009 у справі № 2-18/8068.1-2008 за нововиявленими обставинами у зв’язку з ненаданням доказів сплати державного мита.
Відповідно до частини четвертої статті 113 Господарського процесуального кодексу України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами додаються документи, що підтверджують надіслання копії заяви іншим сторонам, та документ про сплату державного мита.
Згідно з пунктом 3 частини п’ятої статті 113 Господарського процесуального кодексу України заява не приймається до розгляду і повертається заявникові, якщо до заяви не додано доказів сплати державного мита у порядку і розмірі, встановлених законодавством.
З матеріалів справи вбачається, що при поданні заяви про перегляд рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.03.2009 у справі № 2-18/8068.1-2008 за нововиявленими обставинами заявником не було сплачено державне мито. При цьому, цей факт не заперечується самим заявником. Натомість, на його думку, він звільнений від сплати державного мита в силу вимог пункту 10 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", згідно з якою державні і громадські органи, підприємства, установи, організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених чинним законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Згідно з частиною першою статті 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито".
Відповідно до пункту 2 статті 2 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", яка визначає об'єкти справляння державного мита, державне мито справляється із позовних заяв і заяв кредиторів у справах про банкрутство, що подаються до господарських судів, та апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами.
Таким чином, ОСОБА_2, при подачі заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами повинен надати суду докази сплати державного мита.
Посилання заявника на пункт 10 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" є неспроможними, оскільки процесуальне становище ОСОБА_2 визначено ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.03.2009 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, і він не входить до кола осіб, на яких розповсюджується дія пункту статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".
За таких обставин, оскаржувана ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Осоченко І.К.) від 09.06.2009 у справі № 2-18/8068.1-2008 відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.
Стосовно апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Тітков С.Я.) 05.05.2009 у справі № 2-22/3023-2006, судова колегія виходить з наступного.
Так, повертаючи заяву ОСОБА_2 від 29.04.2009 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.12.2007 та ухвали від 01.02.2008 у справі № 2-22/3023-2006 (до зміни номеру справи після повернення на новий розгляд), суд першої інстанції в якості підстав для такого повернення зазначив, що заяву подано особою, яка не є стороною у справі, після закінчення встановленого для цього строку без клопотання про його поновлення та без сплати державного мита.
Згідно з частиною першою статті 113 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, поданням прокурора не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Заявник вказує, що обставиною для перегляду рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.12.2007 та ухвали від 01.02.2008 у справі № 2-22/3023-2006 є рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради та витяг БТІ з реєстру прав на нерухоме майно (т. 6. а.с. 14, 15), про які заявнику стало відомо 17.03.2009.
Зазначені витяг та рішення датовані від 10.10.2008 та 17.10.2008 відповідно, тобто цю обставину було встановлено саме 10.10.2008 та 17.10.2008, а заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами спрямовано до господарського суду Автономної Республіки Крим відповідно штампу 29.04.2009, тобто з пропуском процесуального строку встановленого статтею 113 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту першого частини п’ятої статті 113 Господарського процесуального кодексу України, заява до розгляду не приймається і повертається заявникові у випадку подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами після закінчення встановленого строку без клопотання про його відновлення або відхилення такого клопотання господарським судом.
Більш того, пунктом 27 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" встановлено, що подання до господарського суду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами особою, яка не має на це права, виключає перегляд такого рішення за нововиявленими обставинами. В зв’язку з цим, у зазначеному випадку господарський суд повинен відмовити у прийнятті заяви і винести з цього приводу відповідну ухвалу. Зазначена правова позиція також викладена у підпункті 3.5 пункту 3 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 № 04-5/563 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами".
Як вбачається з процесуального складу сторін у справі № 2-22/3023-2006, до часткового скасування судового рішення й повернення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, ОСОБА_2 не був залучений до участі у справі, у зв'язку з чим у заявника відсутнє процесуальне право на перегляд за нововиявленими обставинами рішення місцевого господарського суду від 14.12.2007 та ухвали від 01.02.2008 у справі № 2-22/3023-2006.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.02.2009 у справі № 2-3/8379-2006 акціонерне товариство "Енікра" визнано банкрутом. Ліквідатором АТ "Енікра" призначено Майстренка П.В.(т. 6, а.с. 95-96).
Частиною другою статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.
Ліквідатор з дня свого призначення, згідно з абзацем шостим частини першої статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.
Частиною другою статті 25 зазначеного Закону також передбачено, що з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи – банкрута.
Разом з тим, заява ОСОБА_2 про перегляд судових процесуальних актів не містить посилань на вказані обставини, будь-які докази уповноваження заявника діяти в інтересах юридичної особи в матеріалах справи відсутні, тоді як самий статус засновника товариства, згідно з нормами діючого законодавства, не надає заявникові права діяти від імені юридичної особи.
Перелік викладеного свідчить про повне з’ясування місцевим господарським судом при розгляді заяв ОСОБА_2 всіх обставин, які мають значення для їх розгляду, а також про правильне застосування норм процесуального права, у зв’язку з чим підстави для скасування ухвал господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.05.2009 та 09.06.2009 відсутні.
Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 1), 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Осоченко І.К.) від 09.06.2009 у справі № 2-18/8068.1-2008 (2-22/3023-2006) залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Осоченко І.К.) від 09.06.2009 у справі № 2-18/8068.1-2008 (2-22/3023-2006) залишити без змін.
2. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Тітков С.Я.) від 05.05.2009 у справі № 2-22/3023-2006 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Тітков С.Я.) від 05.05.2009 у справі № 2-22/3023-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді