Справа №2-о-190/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 серпня 2010 року                          Зарічний районний суд м. Суми в складі:

                    головуючого – судді Левченко Т.А.

                    при секретарі – Куришко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Управління праці та соціального захисту населення Сумської  міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

    Заявник свої вимоги мотивує тим, що під час окупації в часи Великої Вітчизняної Війни на території Середино-Будського району Сумської області, він разом з матір’ю та сестрами проживав у лісі. В 1943 році під час  зачистки німецькими окупаційними силами Брянського лісу був направлений разом зі своєю родиною до німецьких концтаборів  в Брасово, Локоть, Алитус, де перебував до 1945 року. В пенсійному посвідченні  йому було зроблено відмітку, що він є учасником бойових дій (малолітній в’язень) та з 1992 року він користувався всіма  пільгами. 22 квітня 2010 року він звернувся до управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради з питання видачі посвідчення жертв нацистських переслідувань, але оскільки у нього не було необхідних підтверджуючих документів, то встановлення факту його перебування в німецьких концтаборах, повинно бути  вирішено в судовому порядку.

В судовому засіданні заявник свої вимоги уточнив та просить  встановити факт перебування в німецьких концтаборах з  травня 1943 року по листопад 1944 року. Заінтересована особа в судове засідання не з’явилась. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Від нього надійшов відгук, в якому вони покладаються на розсуд суду при прийнятті рішення та просять справу розглядати в їх відсутність.

     Суд, заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню, виходячи зі наступного.

Судом встановлено, що під час нацистсько-німецької окупації  території Середино-Будського району заявник з членами своєї родини переховувався в лісі, та в травні 1943 року при зачистці німецькими військовими формуваннями Брянського лісу був направлений  до німецьких концтаборів в Брасово, Локоть, Алитус. Факт окупації території С.-Будського району підтверджується зокрема довідкою  виконкому Старогутської сільської ради С.-Будського району Сумської області ( а. с. 8). В матеріалах справи мається пояснення ОСОБА_2, засвідчені виконкомом Старогутської сільської ради С.-Будського району, яка підтверджує факт перебування заявника з нею в одному німецькому концтаборі на території Литви в період з травня 1943 року по листопад 1944 року ( а. с. 5). Зазначене пояснення ОСОБА_2, суд вважає належним доказом на підтвердження факту перебування заявника в німецьких концтаборах так як рішенням С-Будського районного суду  від 26 травня 1993 року встановлено факт перебування ОСОБА_2 в німецьких концтаборах з  травня 1943 року по листопад 1944 року (а. с. 7). Крім того зазначену обставину підтвердив в своїх поясненнях, засвідчених виконкомом Старогутської сільської ради С.-Будського району ОСОБА_3 (а. с. 9).

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» жертвам нацистських переслідувань  видаються відповідні посвідчення замість раніше виданого  посвідчення ветерана війни. Зразок посвідчення, порядок його виготовлення і видачі посвідчень встановлюються  Кабінетом Міністрів України.

             Відповідно  до Порядку  виготовлення та видачі посвідчень, листів талонів на право одержання  пільгових проїзних документів  (квитків) жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України   від  27 вересня 2000 року № 1467, посвідчення видаються особам, які відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» визнані такими,  що належать до числа  жертв нацистських переслідувань  на підставі  наведеного в Порядку переліку документів.  В разі  відсутності документів  про факт  нацистських переслідувань,  факт і період перебування  в місцях  примусового тримання  встановлюється  в судовому порядку.

            Встановити факт перебування в німецьких концтаборах заявнику необхідно для  отримання відповідного посвідчення.

            Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.                                               Виходячи з викладеного, враховуючи, що діючим законодавством передбачена можливість встановлення судом вказаного факту та відповідно до ст.ст.256-259 ЦПК України, суд вважає за необхідне встановити факт перебування ОСОБА_1  в німецьких концтаборах з травня 1943 року по листопад 1944 року.

    На підставі викладеного та керуючись ст.ст.  ст. ст. 10, 11, 57-60, 256-259 ЦПК України,  ст. 5 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» , Порядком  виготовлення та видачі посвідчень, листів талонів на право одержання  пільгових проїзних документів  (квитків) жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України   від  27 вересня 2000 року № 1467суд,  -

                                                                         В И Р І Ш И В:

      Заяву   ОСОБА_1  задовольнити.

 Встановити факт перебування ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Н.-Гута С-Будського району Сумської області в німецьких концтаборах з травня 1943 року по листопад 1944 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення  апеляційної скарги.

                        Суддя                                                                                       Т.А.Левченко