Справа № 2-0-21

 2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29 липня 2010 р.                                               Міловський районний суд Луганської області

У складі суду: головуючого судді                         Шовкуна В.О.

                  при секретарі:                         Шевчук О.В.

                  з участю заявника                         ОСОБА_1,

                представника зацікавленої особи                 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Мілове цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та факту трудового каліцтва, -

ВСТАНОВИВ:

    Заявник ОСОБА_1 (далі - Заявник) звернувся до суду з заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що з 03 липня 1979 року він працював у КСП «Діброва» Міловського району Луганської області трактористом.

    10 липня 2004 року приблизно о 10 год. 00 хв. заявник виконував роботу на ділянці, яка була залита водою після злив. При великому навантаженні на причіпний пристрій, при різких коливаннях був зрізаний шплінт у причіпну шворню, який відірвався і влучив йому у ліве око.

    За фактом нещасного випадку, який стався з заявником було складено Акт форми  Н-1 № 1 від 12 липня 2004 року та Акт форми Н-5. Однак, даний акт було складено з порушеннями вимог «Положення про розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань та аварій на виробництві» затвердженого Постановою КМУ  від 21 серпня 2001 року № 1094, а саме: діагноз ушкодження здоровю потерпілого, який вказаний у акті форми Н-5 не співпадає з діагнозом в акті Н-1; не заповнена повністю його кодова частина, відсутня домашня адреса потерпілого; причини нещасного випадку, які вказані в акті Н-5 не співпадають з причинами, які вказані в акті форми Н-1.

    Внаслідок отриманої травми Заявник отримав 60 % втрати працездатності.

Заявник ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на вищевикладене.

Представник зацікавленої особи ОСОБА_2 у судовому засіданні подану Заявником заяву визнав, вищевказаний факт підтвердив.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення заявника, представника зацікавленої особи, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення заявлених вимог.

У трудовій книжці Заявника внесено запис, що на той момент, коли стався нещасний випадок, він працював у КСП «Діброва» Міловського району Луганської області. (а.с.6-7).

В матеріалах справи знаходиться акт № 1 про нещасний випадок на виробництві від 12 липня 2004 року, який складено відносно гр. ОСОБА_1.(а.с. 8-9).

Згідно паспорту Заявника, датою його народження є 30 липня 1962 року. (а.с. 12), що співпадає з датою, яка вказана в акті за формою Н-1 № 1 від 12 липня 2004 року (п.3.2).

В судовому засіданні було надано виписку з акту огляду МСЕК згідно якої встановлено ступень втрати професійної працездатності у відсотках: 45 та 15 % у зв’язку з трудовим каліцтвом Заявника.

Факт належності акту № 1 про нещасний випадок на виробництві від 12 липня 2004 року Заявнику у судовому засіданні підтвердив представник зацікавленої особи ОСОБА_2, а тому суд не має сумнівів, щодо належності правовстановлюючого документу про нещасний випадок на виробництві, форми Н-1 № 1 складеного 12 липня 2004  року у відношенні Заявника ОСОБА_1 та вважає за необхідне в даній частині заяви задовольнити.

    Стосовно встановлення факту трудового каліцтва, пов’язаного з виробництвом, який трапився з Заявником при виконанні трудових обов’язків, суд приходить до наступного. Відповідно до ст. 256 ЦПК України та роз’яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у п. 1 постанови «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Законом України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII (ст. 22), Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, визначено порядок встановлення факту нещасного випадку на виробництві. Отже, законом визначено порядок встановлення факту нещасного випадку на виробництві. За таких підстав суд приходить до висновку, що вимога щодо встановлення факту трудового каліцтва, пов’язаного з виробництвом не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 234, 256-259, 213, 215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та факту трудового каліцтва задовольнити частково.

Встановити факт належності правовстановлюючого документу акту про нещасний випадок на виробництві, форми Н-1 № 1 складеного 12 липня 2004 року гр. ОСОБА_1.

 В іншій частині заяви відмовити у задоволенні.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти діб з дня його оголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Луганської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає сили після розгляду справи апеляційним судом

Суддя: