Справа № 2-464/2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 липня 2010 року                   Шаргородський районний суд Вінницької  області

в складі: головуючого                  судді  Славінської Н.Л.

                при секретарі                                 Бородавка В.П.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду  справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

                   15.07.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому зазначила, що вона перебуває в зареєстрованому  шлюбі з відповідачем з 20.07.2008 року. Від даного шлюбу вони мають одну неповнолітню дитину: доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

                    ОСОБА_1 просить шлюб  розірвати, посилаючись на те,  що життя у шлюбі з відповідачем у неї не склалося, однією сім’єю з відповідачем не проживає з вересня 2009 року. Причиною розладу в сім’ї стали різні характери і погляди на життя, відсутність взаєморозуміння, сварки та непорозуміння, що виникають на грунті цього. Вважає, що їх сім’я розпалася остаточно і її збереження не можливе, оскільки суперечить її інтересам та інтересам  неповнолітньої дитини.

                  В попередньому судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, посилаючись на ті самі обставини, наполягає на розлученні, миритися з відповідачем не бажає, не заперечує, щоб рішення по справі було ухвалене в попередньому судовому засіданні, про що надала суду письмову заяву.

    Відповідач ОСОБА_2 в попереднє судове засідання не з’явився, але від нього до суду надійшла заява про те, щоб справу розглянути у його відсутності, миритися з позивачкою не бажає, позов визнає, згоден на розлучення (а.с.8).

                  Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

    Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно ч. 3 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову  без з’ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до ч. 6 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення в цивільній справі», за змістом частини ч. 4 ст. 174 ЦПК у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

За таких обставин суд вважає, що в даному випадку наявні всі законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в попередньому судовому засіданні, відповідно до вимог ст. 174 ЦПК України.  

                Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 20.08.2008 року (а.с.5). Від даного шлюбу сторони  мають одну неповнолітню дитину: доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).

      Сторони наполягають на розірванні шлюбу, миритись не бажають.  Причиною  розладу в  сім’ї стали різні характери і погляди на сімейне життя, у зв’язку із чим сторони однією сім’єю не проживають з вересня 2009 року.    Подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам позивачки та інтересам неповнолітньої дитини.

                  Даному факту відповідають сімейні правовідносини, які регулюються ст.ст.105,110,112 СК України,  відповідно до яких шлюб розривається судом за  позовом  одного із подружжя, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило  б інтересам одного з них чи  інтересам неповнолітніх дітей.

            Згідно ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов’язки  у шлюбі та сім’ї.  

                Оскільки в судовому засіданні встановлено, що збереження шлюбу та подальше спільне проживання подружжя суперечить інтересам позивачки та інтересам неповнолітньої дитини, то суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

                Керуючись ст.ст.6,10,60,130,174,212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 105,110,112 СК України, суд

в и р і ш и в :

              Позов задовольнити.

Розірвати шлюб  між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований відділом РАЦСу Шаргородського РУЮ Вінницької області 20.07.2008 року, актовий запис за №47.

              Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

СУДДЯ :