Справа № 2-435/2010 року

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

23 липня 2010 року                    Шаргородський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого               судді  Славінської Н.Л.

при секретарі                                         Базиляк Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду  справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

01.07.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Зазначила, що знаходилася в   зареєстрованому шлюбі з відповідачем до 13.05.2010 року. Від шлюбу вони мають  двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2  на її користь аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі в розмірі по 300 грн. на кожну дитину, з часу звернення до суду і до повноліття дітей, посилаючись на те, що відповідач з сім’єю не проживає, добровільно матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, чим ставить сім’ю в скрутне матеріальне становище, добровільної угоди про утримання дітей між ними не досягнуто.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, посилаючись на ті самі обставини.

          Відповідач ОСОБА_2  про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення йому судових повісток про виклик у суд (а.с.8,12),  про причини неявки  в суд  не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи з поважних причин чи розгляд справи у його відсутності від відповідача не надходило.

Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

          Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

          Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано 13.05.2010 року, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 13.05.2010 року, виданого відділом РАЦСУ Шаргородського РУЮ Вінницької області (а.с.3).

 Від спільного проживання у шлюбі сторони мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком яких в свідоцтвах про народження записаний відповідач, що підтверджується копіями свідоцтв про народження, відповідно, серії НОМЕР_2 від 3.10.2003 року та НОМЕР_3 від 8.04.1997 року, виданими Клекотинською сільською радою Шаргородського району Вінницької області (а.с.4).

Відповідач   з сім’єю не проживає, матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, чим ставить сім’ю в скрутне матеріальне становище, оскільки діти перебувають на утриманні матері, що підтверджується довідкою Клекотинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області за № 2378 від 25.06.2010 року (а.с.6) .

З пояснень позивачки в судовому засіданні вбачається, що відповідач не має стабільного заробітку (доходу), у зв’язку із чим вона просить стягнути аліменти в твердій грошовій сумі.

          Даному факту відповідають сімейні правовідносини, які регулюються ст.ст.180-184 СК України,  відповідно до яких  батьки зобов’язані утримувати  неповнолітніх дітей до досягнення  ними повноліття. У разі ухилення батьків від виконання цього обов’язку кошти на утримання дітей стягуються з матері, батька дитини в частці від їх доходу і (або) у твердій грошовій сумі за рішенням суду. При призначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.  Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 СК України. Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, або частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ст.184 СК України).

            Оскільки право  позивачки та її неповнолітніх дітей на матеріальне утримання з боку батька порушено, то воно підлягає судовому захисту.

Таким чином, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню. При цьому суд виходить також із захисту інтересів дітей, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для їх життєдіяльності, збереження того рівня життя, який діти мали тоді, коли проживала з обома батьками, оскільки визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі якраз і забезпечить надійний захист інтересів дітей та отримання ними надійного стабільного  матеріального утримання з боку батька.      

При таких обставинах суд вважає, що розмір аліментів, які стягуватимуться з відповідача на користь позивачки на утримання дітей, є необхідним у твердій грошовій сумі. Суд вважає, що, оскільки дохід відповідача не стабільний,  то розмір аліментів на  дітей, які слід стягнути з відповідача,   повинен бути в твердій грошовій сумі. На дітей слід стягнути з відповідача аліменти в розмірі по 300 грн., щомісячно на кожну дитину, починаючи з 01.07.2010 року, тобто з часу пред’явлення позовної зави до суду, відповідно до ст.191 СК України, до досягнення дітьми повноліття.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ч.2 ст.184 СК України).

Підлягає стягненню з відповідача в дохід держави державне мито в сумі 51 грн., відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.

Відповідно до ст.81 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.  

            Керуючись ст.ст. 10,11,60,212-215,224-226,81,88 ЦПК України, на підставі ст.ст. 180-184 СК України, суд

в и р і ш и в :

             Позов задовольнити.

Стягнути  з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України,  жителя АДРЕСА_1, не працюючого на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання синів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі в розмірі 300 (триста) гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з 01.07.2010 року і до досягнення дітьми повноліття, з наступною індексацією зазначеного розміру відповідно до Закону України „Про індексацію грошових доходів населення” від 3.07.1991 року в редакції Закону від 6.02.2003 року.  

Стягнути з ОСОБА_2 держане мито  на користь держави в сумі 51 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати з інформаційно - технічного забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень.

 Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги  або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили через 10 днів після його проголошення, якщо заяву про апеляційне оскарження рішення не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження рішення, але апеляційну скаргу не було подано протягом 20 днів, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги  рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

           Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

 СУДДЯ : (підпис)

З оригіналом вірно:

Суддя Шаргородського районного суду                                   Н.Л. Славінська