Справа № 2а-69/2010 року.
П О С Т А Н О В А
іменем України
13 липня 2010 року Шаргородський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого – судді Славінської Н.Л.
при секретарі Базиляк Н.М.
з участю адвоката позивача ОСОБА_1
розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до начальника ВДАІ Шаргородського району Вінницької області Байтали Олександра Миколайовича про оскарження акту індивідуальної дії – постанови про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в:
29.06.2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду із даним адміністративним позовом, в якому зазначила, що 21.04.2010 року о 13 год. 30 хв. інженером ОДР роти ДПС м. Немирів старшим лейтенантом міліції Рачишиним О.В. на неї був складений протокол про адміністративне правопорушення, з описової частини якого вбачається, що вона на автомобільній дорозі Р-36 Немирів – Могилів-Подільський в с. Рахни-Лісові на вул. Леніна провела складування (лісоматеріалів) в межах смуги відводу автомобільної дороги, що стало причиною створення перешкод для руху транспортних засобів та пішоходів.
Про те, що працівником ДАІ складався відносно неї протокол, вона не знала, тому не відмовлялася його підписувати, а працівнику ДАІ пояснила, що складування лісоматеріалів в межах смуги відводу автомобільної дороги вона не проводила, оскільки лісоматеріал їй не належить. На час складання протоколу вона не знала, кому належить вказаний лісоматеріал.
15.06.2010 року вона отримала у ВДАІ Шаргородського району постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АВ №162298 від 27.05.2010 року, винесену щодо неї начальником ВДАІ Шаргородського району майором міліції Байталою О.М. на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії АВ №195592 від 21.04.2010 року, відповідно до якої на неї накладено штраф в сумі 510 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 140 КпАП України.
В описовій частині постанови вказано, що вона на автомобільній дорозі Р- 36 Немирів – Могилів-Подільський в АДРЕСА_1, провела складування (лісоматеріалів) в межах смуги відводу автомобільної дороги, що стало причиною створення перешкод для руху транспортних засобів та пішоходів
Вважає, що постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АВ №162298 від 27.05.2010 року, винесена щодо неї, є незаконно і підлягає скасуванню з наступних підстав: лісоматеріал, який нібито знаходився в межах смуги відводу автомобільної дороги в районі її домогосподарства, розташованого АДРЕСА_1, їй не належав і вона його там не складала. Даний лісоматеріал був скинутий із несправного автомобіля біля дороги водіями даного автомобіля, котрих вона не знає. Ніяких дій по складуванню лісоматеріалів вона не проводила і тому ніякого адміністративного правопорушення не скоювала і перешкод для руху транспортних засобів та пішоходів не створювала; про те, що вона на протязі січня – червня 2010 року до свого домогосподарства лісоматеріалу (дров) не завозила, і не могла їх складувати при автомобільній дорозі, підтверджується довідкою сільської ради від 21.06.2010 року за №1831.
Просить скасувати постанову начальника ВДАІ Шаргородського району майора міліції ОСОБА_3 в справі про адміністративне правопорушення серії АВ №162298 від 27.05.2010 року про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 140 КпАП України, відповідно до якої на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн., а провадження у справі – закрити.
В попередньому судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 та її адвокат ОСОБА_1 підтримали заявлені позовні вимоги. Просили скасувати постанову начальника ВДАІ Шаргородського району майора міліції Байтали О.М. в справі про адміністративне правопорушення серії АВ №162298 від 27.05.2010 року про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 140 КпАП України, відповідно до якої на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн., а провадження по справі про адміністративне правопорушення – закрити, посилаючись на те, що дійсно ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_1, проте, ніяких порушень Правил дорожнього руху вона не вчинила, складування в межах смуги відводу автодороги не проводила, перешкод для руху транспортних засобів та пішоходів не створювала, про складання адміністративного протоколу працівником ДАІ повідомлена не була, останній їй навіть не представився, а запитав тільки її прізвище, ім’я та по-батькові, а також, чи відомо їй, чиї дрова розміщені неподалік її домогосподарства, про наявність даного протоколу дізналася в відділенні ДАІ Шаргородського району, де 15.06.2010 року отримала копію адміністративної постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.140 КпАП України. Вказана постанова серії АВ №162298 від 27.05.2010 року є, на їх думку, незаконною і підлягає скасуванню, оскільки винесена відповідачем упереджено, без перевірки даних, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення. При ознайомленні із вказаною постановою, позивачка вирішила оскаржувати її, так як вважає незаконною. Строки звернення до суду позивачкою не пропущено, оскільки постанову про адміністративне правопорушення вона отримала 15.06.2010 року, а оскаржила її до суду 25.06.2010 року, тобто в межах десяти днів, як передбачено в ст.289 КпАП України.
Начальник ВДАІ Шаргородського району Байтала О.М. в попередньому судовому засіданні позов визнав. Суду пояснив, що постанова про адміністративне правопорушення серії АВ №162298 від 27.05.2010 року про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 140 КпАП України, відповідно до якої на позивачку накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн., ним виносилася на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, що був складений інженером ОДР роти ДПС м. Немирів Рачишиним О.В. щодо позивачки. Той факт, що позивачка взагалі не була повідомлена про складання адміністративного протоколу, не була присутня при складанні даного протоколу в місці його складання, тобто в с. Рахни-Лісові, йому відомий не був. Про порушення прав ОСОБА_2 інженером ОДР роти ДПС м. Немирів Рачишиним О.В. при винесенні постанови про адміністративне правопорушення він не знав.
Вирішуючи спір суд встановив, що ОСОБА_2 проживає АДРЕСА_1 (а.с.4,9).
21.04.2010 року в с. Рахни-Лісові Шаргородського району Вінницької області о 13 годині 30 хвилин інженером ОДР роти ДПС м. Немирів Рачишиним О.В. відносно позивачки складено протокол про адміністративне правопорушення серії АВ №195592, з якого вбачається, що вона на автомобільній дорозі Р-36 Немирів – Могилів-Подільський в АДРЕСА_1, провела складування (лісоматеріалів, каміння) в межах смугт відводу автомобільної дороги, що стало причиною створення перешкод для руху транспортних засобів та пішоходів (а.с.6).
З вказаного протоколу також вбачається, що ОСОБА_2 відмовилася від надання пояснень та від підпису в протоколі.
Будь-які свідки даної події, а саме: порушень позивачкою вимог ч.3 ст.140 КпАП України та відмови позивачки надати пояснення та підписати протокол – в протоколі про адміністративне правопорушення – не зазначені.
З фотознімка, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.7), проведення складування (лісоматеріалів, каміння) саме позивачкою за адресою: с. Рахни-Лісові, вул. Леніна, 1 – не вбачається.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, відповідач – начальник ВДАІ Шаргородського району Вінницької області Байтала О.М. 27.05.2010 року у ВДАІ м. Шаргород виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АВ №162298, в якій зазначив, що позивачка ОСОБА_2 на автодорозі Р36 Немирів – Могилів-Подільський в АДРЕСА_1, провела складування (лісоматеріалів) в межах смуги відводу автодороги, що стало причиною створення перешкод для руху транспортних засобів та пішоходів (а.с.8).
При цьому в постанові, що складалася на підставі протоколу про адміністративне правопорушення АВ №195592, не розкрита об’єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.140 КпАП України, а саме: не вказано, які саме порушення нормативів щодо обладнання на автомобільній дорозі допустила позивачка, які конструкції, будівельні матеріали залишила та після проведення яких робіт, яким конкретно транспортним засобам та пішоходам створила перешкоди в русі; не зазначено доказів, на яких ґрунтується вказане обвинувачення; не зазначено дату та місце вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, так як дата та місце вчинення адмінправопорушення не вказані і в протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, судом встановлено, що постанова, винесена начальником ВДАІ Шаргородського району Байталою О.М. 27.05.2010 року серії АВ №162298 відносно ОСОБА_2 про накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за ч.3 ст.140 є незаконною, оскільки, в порушення вимог ст. 280 КпАП України, ґрунтується на неповно з’ясованих обставинах, що мають значення для правильного вирішення справи. Тому зазначена постанова підлягає скасуванню, а справа підлягає надісланню на новий розгляд відповідачу з метою з’ясування останнім усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, з метою встановлення часу та місця вчинення позивачкою адмінправопорушення, конкретизації, які саме порушення нормативів щодо обладнання на автомобільній дорозі допустила позивачка, які конструкції, будівельні матеріали залишила та після проведення яких робіт, яким конкретно транспортним засобам та пішоходам створила перешкоди в русі.
Встановленому судом факту відповідають адміністративно-правові відносини, що регулюються ст.ст. 2, 4, 6, 9, 17, 18, 19, 70, 71, 86, 159, 160, 161, 162 КАС України, ст.ст.280, 287, 289, 293 КпАП України.
Відповідно до ст.ст. 2, 4, 6, 9, 17, 18, 19, 70, 71, 86, 159, 160, 161, 162 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, органів місцевого самоврядування і до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення і ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена КАС України. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. Місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача. Проте, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, що стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача. Докази в адміністративному судочинстві мають бути належними та допустимими. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Суд може визнати протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень; зобов’язання відповідача вчинити певні дії; стягнення з відповідача коштів. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єкта владних повноважень.
Відповідно до вимог ст.ст. 280, 287, 289, 293 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, та інше. Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне із таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оскільки судом встановлено, що постанова, винесена начальником ВДАІ Шаргородського району Байталою О.М. 27.05.2010 року серії АВ №162298 відносно ОСОБА_2 про накладення на неї адміністративного стягнення по ч.3 ст.140 КпАП України у виді штрафу в розмірі 510 грн. є незаконною, то вона підлягає скасуванню, а справа підлягає надісланню на новий розгляд відповідачу з метою з’ясування останнім усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, з метою встановлення часу та місця вчинення позивачем адмінправопорушення, з метою встановлення, які саме порушення нормативів щодо обладнання на автомобільній дорозі допустила позивачка, які конструкції, будівельні матеріали залишила та після проведення яких робіт, яким конкретно транспортним засобам та пішоходам створила перешкоди в русі, з метою доведеності вини позивачки.
За вказаних обставин суд вважає, що право ОСОБА_2 на використання своїх конституційних прав у сфері публічно-правових відносин з боку відповідача порушено і підлягає судовому захисту, а адміністративний позов – частковому задоволенню, а саме: в частині скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АВ №162298 від 27.05.2010 року. В решті позову – слід відмовити, оскільки підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення при вище наведених обставинах суд не вбачає.
Також суд вважає, що позивачкою не пропущено строки звернення до суду, оскільки вона отримала постанову у справі про адміністративне правопорушення 15.06.2010 року (а.с.8) і оскаржила її до суду 25.06.2010 року (а.с.11,13), тобто в строки, передбачені ст.289 КпАП України.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 17, 18, 19, 70, 71, 86, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, на підставі ст.ст.280, 287, 289, 293 КпАП України, суд
п о с т а н о в и в :
Позовну заяву – задовольнити частково.
Скасувати постанову серії АВ №162298 по справі про адміністративне правопорушення від 27 травня 2010 року, винесену начальником ВДАІ Шаргородського району Вінницької області про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.140 КпАП України і накладення стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень.
Надіслати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.140 КпАП України, вчинене ОСОБА_2, на новий розгляд начальнику ВДАІ Шаргородського району Байталі Олександру Миколайовичу.
В решті адміністративного позову ОСОБА_2 – відмовити.
На постанову може бути подана заява про її апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складення в повному обсязі та апеляційна скарга на постанову протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження до Київського апеляційного адміністративного суду через Шаргородський районний суд, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Суддя :