Судове рішення #10480146

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 Cправа № 2о-55/2010 року

                     

Р І Ш Е Н Н Я

   іменем  України

27 липня 2010 року                   Шаргородський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого –           судді   Славінської Н.Л.

при секретарі                                         Бородавка В.П.

   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин,

встановив:

          12.07.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою про встановлення факту родинних відносин. Зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати – ОСОБА_2, яка постійно проживала в с. Копистирин Шаргородського району Вінницької області.

Після смерті матері залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку з погосподарськими будівлями та земельного і майнового паїв. В травні 2010 року він звернувся в Шаргородську державну нотаріальну контору, щоб оформити спадщину після смерті матері, оскільки є спадкоємцем по заповіту.  

Проте, в оформленні спадщини йому відмовлено через відсутність документів, які підтверджують факт родинних відносин між ним та його   матір’ю, ОСОБА_2, оскільки в його свідоцтві про народження мати записана як «ОСОБА_2». Прізвище «ОСОБА_1», на його думку, було  присвоєно матері в його свідоцтві про народження тому, що в  1942 році вона одружилася з його батьком – ОСОБА_3, котрий в 1944 році загинув на війні. Прізвище «ОСОБА_2» є дівочим прізвищем матері, яка його не змінювала, коли одружувалася з батьком, а після смерті батька, з ОСОБА_4 Оскільки свідоцтво про одруження батьків не збереглося, а також не збереглися актові записи про шлюб матері та батька в районному та обласному відділах РАЦСу, йому необхідно встановити факт родинних відносин в судовому порядку, щоб оформити спадщину після смерті матері.  

Просить встановити юридичний факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2, була його – ОСОБА_1, матір’ю.  

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримав доводи заяви, посилаючись на ті самі обставини. Просив встановити юридичний факт, що ОСОБА_2, 1924 року народження, уродженка с. Копистирин Шаргородського району Вінницької області,  яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Копистирин, була  його,  ОСОБА_1 – матір’ю.  

Представник Копистиринської сільської ради, сільський голова Палазюк Ю.Г. в судовому засіданні не заперечував про задоволення заяви ОСОБА_1 Суду пояснив, що ОСОБА_1 дійсно є сином померлої ОСОБА_2, що йому достовірно відомо, як сільському голові, оскільки заявник проживав біля матері, навчався в сільській школі, доглядав матір, коли вона була старенька і захворіла, сам займався її похованням, коли мати померла, оскільки він її єдина дитина.  

Вислухавши пояснення заявника, представника Копистиринської сільської ради, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Копистирин Шаргородського району Вінницької області, була одружена з ОСОБА_3 і від даного шлюбу  ІНФОРМАЦІЯ_1  нею був народжений син – ОСОБА_1, уродженець с. Копистирин Шаргородського району Вінницької області. В свідоцтві про його народження допущено помилку і його матір зазначена як «ОСОБА_2».  

Зазначений факт в судовому засіданні підтверджений поясненнями   заявника, представника Копистиринської сільської ради,  показаннями свідків: ОСОБА_6, яка суду пояснила, що проживала по сусідству із сім’єю заявника, добре знає його матір, пам’ятає її одруження із ОСОБА_3, батьком заявника, а також пам’ятає, що дівоче прізвище матері заявника було «ОСОБА_2» і це прізвище вона не змінювала до самої смерті, та свідка ОСОБА_7, яка суду пояснила, що проживала по сусідству із матір’ю заявника, їй достовірно відомо, що її прізвище «ОСОБА_2», хоча вона була одружена із ОСОБА_3, батьком заявника, котрий загинув під час Другої світової війни, вона працювала разом із матір’ю заявника в місцевому колгоспі, де остання працювала касиром, була відомою особистістю в селі, мала одну дитину – сина від шлюбу з ОСОБА_3 – ОСОБА_1, заявника по справі.      

Також зазначений факт в судовому засіданні підтверджений  свідоцтвом про народження заявника (а.с.14); повідомленням відділу РАЦСу головного управління юстиції у Вінницькій області (а.с.7), з якого вбачається, що книги реєстрації актів про шлюб за 1942 рік по с. Копистирин Шаргородського району Вінницької області в архівах не збереглися; свідоцтвом про смерть матері заявника (а.с.6); довідкою виконкому Копистиринської сільської ради від 30.03.2010 року за №58 (а.с.9), з якої вбачається, що спадкоємцем померлої  ОСОБА_2 є її син – ОСОБА_1; заповітом (а.с.15), посвідченим 22.03.2001 року секретарем виконкому Копистиринської сільської ради ОСОБА_8, з якого вбачається, що ОСОБА_2 заповідала все своє майно своєму синові – ОСОБА_1;  випискою з погосподарської книги Копистиринської  сільської ради (а.с.8), з якої вбачається, що ОСОБА_2 була матір’ю заявника.  

Відповідно до п.1 ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, оскільки дозволяє йому реалізувати своє право на отримання спадщини.

 Керуючись ст.ст. 10,60,213-215 ЦПК України, на підставі п.1.ст.256 ЦПК України суд ,

вирішив:

    Заяву задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2,  українка, уродженка с. Копистирин Шаргородського району Вінницької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Копистирин, була матір’ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина  України, уродженця с. Копистирин, жителя АДРЕСА_1.

           Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили через 10 днів після його проголошення, якщо заяву про апеляційне оскарження рішення не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження рішення, але апеляційну скаргу не було подано протягом 20 днів, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги  рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація