Справа №2- 417/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

23 червня  2010 року  Миколаївський районний суд Львівської області

в  складі: головуючого  - судді   Бачуна О.І.

                 при  секретарі  Паньків В.І.

                 розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Миколаєві Львівської області  цивільну справу за позовом   ОСОБА_1   до Кредитної спілки „Надія” про повернення банківського вкладу, відшкодування матеріальних збитків  та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

   Позивач ОСОБА_1  звернуся  до суду з  позовом про повернення  банківського вкладу, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.

   В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те,що з відповідачем він   23.08.2007  року  уклав договір про внесення термінового членського внеску на суму 8 тис. грн.., терміном  на 12 місяців, відсоткова ставка якого становить 22% річних.  Даний договір був продовжений , на 12 місяців, тобто його дія завершилася 24.08.2009 року. Згідно даного договору, 23.08.2009 року  відповідач був зобов»язаний  виплатити позивачу  нараховані відсотки та суму вкладу, що загалом становить 9760  грн.     Проте такі повернуті не були,  позивач просить винести рішення згідно якого стягнути з КС « Надія» дані кошти ,  сплачений ним судовий збір 203,3 грн. витрати на ІТЗ 120 грн, витрати на правову допомогу  – 250 грн., та 2000 грн. моральної шкоди..

В судовому засіданні   представник відповідача мочульська Г.І.  позов підтримала повністю, пояснила,  що позивач   неодноразово звертався   до відповідача з вимогою повернути йому  банківський вклад та нараховані відсотки ,  проте одержував відмову. Крім того він зазнав моральних страждань, оскільки постійно переживав та  нервувався, через, що постійно перебував  в стані нервового збудження , просить відшкодувати йому  моральні шкоду в розмірі 2000 грн.

Представник відповідача, голова правління КС « Надія»-  ОСОБА_2  позов визнав частково, пояснив, що  кредитна спілка, згідна повернути позивачу вклад в сумі 8 тис. грн., в решті позовних вимог просив відмовити.  

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового  задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що  23.08.2007 року між ОСОБА_1 та КС « Надія» було укладено договір про внесення  термінового членського внеску на суму по  8 тис. грн строком  на 12 місяців, з відсотковою ставкою 22% річних.

У відповідності до договору кожен член кредитної спілки має право в будь - який час вийти з кредитної спілки за власним бажанням. Для цього він повинен подати письмову заяву до правління про добровільний вихід з кредитної спілки.  

Згідно квитанцій до прибуткового касового ордеру від 23.08.2007 року, вбачається, що відповідач отримав від позивача кошти в сумі 8 тис. грн., за умовами договору  від 23.08.2007 року.

Згідно з ст.526 ЦК України – зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно ч.1 ст.23 Закону України „Про кредитні спілки„ внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.

У відподвіності до ч.3 ст.23 Закону України „Про кредитні спілки„ кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.

 Як вбачається з договору від 23.08.2007 року укладеного між  КС « Надія» та ОСОБА_1  позивач є членом кредитної спілки і вніс членський внесок  в розмірі 8000 грн. , з процентною ставкою 22% річних.     Тому відповідач зобов»язаний повернути позивачу суму банківського вкладу в розмірі 8тис. грн.  та нараховані відсотки за 24 місяці дії договору в сумі 1760 грн.

Згідно ст.. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди , яка поягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою завданої внаслідок порушення  її прав , щодо неї самої , членів її сім»ї чи близьких родичів..

 Оскільки позивач зазнав  моральних страждань, так, як перебував в постійному нервовому збудження , що відбилось на його взаємовідносинах в сім»ї, суд приходить до переконання , що відповідно до ст.. 1167 ЦК України з відповідача слід стягнути в користь позивача 1000 грн. моральної шкоди.

Судові витрати слід стягнути в розмірі підтвердженими письмовими документами про оплату.

Суд не бере до уваги вимоги  позивача, щодо стягнення 250 грн. витрат на правову допомогу ,  оскільки такі не підтверджені  належними доказами .

Керуючись ст. ст.10, 60,88,212,213,215 ЦПК України та ст.ст. 526,625,1049 ЦК України,ст.23 Закону України „Про кредитні спілки” суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.  

Стягнути з Кредитної спілки „Надія” на користь ОСОБА_1  суму боргу за договором про внесення термінового членського внеску  та нараховані відсотки  в сумі 9760 ( дев»ять тисяч сімсот шістдесят )грн..   судові витрати в розмірі 206 ( двісті  шість) грн..10  коп., 1000( одна тисяча) моральної шкоди , а всього разом  10  (десять тисяч  дев»ятсот шістдесят шість) грн.10  коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя:                                                                                                       Бачун О.І.