Справа № 2-644/10

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2010 року    

Богуславський районний суд Київської області  в складі:

головуючого судді                 Тітова М.Б.

при секретарі                 Олійник Л.С.

з участю позивачки                                    ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області про визнання відмови у перерахунку пенсії неправомірною та зобов’язання здійснити перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду здоров’ю відповідно до ст.ст. 49, 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1, звернувшись до суду з даним позовом,  просила визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області  у проведенні перерахунку і виплаті пенсії по інвалідності відповідно до ст.ст. 49, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 22 травня 2008 року по теперішній час та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплатити їй недоплачену суму пенсії по інвалідності в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткової пенсії за шкоду здоров’ю  в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 22 травня 2008 року по дату винесення судового рішення, виходячи з того, що мінімальна пенсія за віком для проведення вказаних виплат визначається в  розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що вона являється потерпілою від наслідків Чорнобильської катастрофи першої категорії та інвалідом другої групи, що підтверджується відповідним посвідченням та довідкою МСЕК. Згідно  ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" йому повинна виплачуватися державна пенсія як інваліду другої групи у розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та відповідно до ст. 50 вказаного Закону повинна виплачуватися додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю як інваліду другої групи у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Відповідач не виконує вимоги закону, в зв’язку з чим  він змушений звернутися з даним позовом до суду.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала частково та просила задовольнити її вимоги в частині зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплатити їй недоплачену суму додаткової пенсії за шкоду здоров’ю  в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 22 травня 2008 року по дату винесення судового рішення, виходячи з того, що мінімальна пенсія за віком для проведення вказаних виплат визначається в  розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, але надіслав заяву, в якій просить суд справу розглянути без участі представника, та подав заперечення на позов, в яких зазначено, що не можливо в даних правовідносинах   застосовувати  вимоги ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування" від 09.07.2003 року стосовно розміру мінімальної пенсії за віком для позивача, який отримує державну пенсію як інвалід другої групи та додаткову пенсію за шкоду завдану здоров’ю, оскільки абзац перший частини першої  статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування"  застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до цього Закону. Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року №1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" встановлено, що виходячи із розміру 19 гривень 91 коп. провадиться розрахунок пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Лише Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28 грудня 2007 року №107/УІ частину третю і четверту статті 54 було змінено та визначено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів щодо яких встановлено зв’язок наслідками Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: інвалідам другої групи – 564 гривень. Статтю 50 Закону було змінено та визначено розміри додаткової пенсії, особам віднесеним до 1 категорії: інвалідам другої групи – 20% від прожиткового мінімуму. Надалі постановами Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року і №564 від 16.07.2008 року розміри пенсій визначались для інвалідів другої групи не нижче 580 гривень та 655 гривень. Тому вимоги чинного законодавства при виплаті пенсії позивачу дотримуються.

Суд, заслухавши пояснення позивачки та дослідивши письмові матеріали справи та додані до позовної заяви докази,  вважає за необхідне  позов задовольнити, виходячи  із наступних підстав.

Позивачка ОСОБА_1 є інвалідом другої групи і віднесена до першої категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_1 виданого 20.03.2008 року Київською обласною державною адміністрацією.

Витягом із акту огляду у МСЕК від 12.03.2008 року підтверджується, що ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності довічно і її захворювання пов’язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС.

Позивачка 06.04.2010 року  звернулася до управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі із заявою про перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду здоров’ю на підставі статті 50 Закону  "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідачем відмовлено позивачці в задоволенні її вимог, що підтверджується листом начальника управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі від 26.04.2010 року № 134/є-06.

Суд вважає, що відповідач неправильно визначив розмір додаткової пенсії за шкоду здоров’ю  для позивачки, порушивши при цьому вимоги чинного законодавства.

Так, статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  інвалідам другої групи віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку  додаткової пенсії за шкоду здоров’ю є мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно зі статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідач помилково керується Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28 грудня 2007 року №107/УІ, а також постановами Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року і №564 від 16.07.2008 року, якими  визначались інші розміри пенсії для потерпілих від Чорнобильської катастрофи першої категорії, інвалідів другої групи.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 було визнано неконституційним п. 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким було внесено зміни в ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Конституційний суд дійшов до висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина, а тому з 22 травня 2008 року діють положення  статті 50 вказаного Закону, яка визначає, що інвалідам другої групи віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Судом не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача в письмових запереченнях на позов з приводу того, що неможливо при визначенні розміру даного підвищення до пенсії позивача  застосовувати мінімальну пенсію за віком, як розрахункову величину.

Положення частини 3 статті 28 Закону № 1058-ІУ не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Слід також зауважити, що у розумінні частини першої статті 1 Закону України "Про прожитковий мінімум"  прожитковий мінімум — вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Статтею 2 цього Закону  визначено, що прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України (254/к/ 96-ВР) та законів України.

А тому суд вважає за можливе не приймати до уваги положення ч. 3 ст. 28 вищевказаного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим  частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого законодавчо визначеного мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем його права на одержання державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно положень  ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Тому при розрахунку додаткової пенсії за шкоду здоров’ю, передбаченої ст. 50 вказаного Закону, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які   втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Отже, враховуючи наведене, управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі повинно  виплачувати позивачці додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Позивачка підлягає звільненню від оплати судового збору (державного мита), як потерпілий  від Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 4 п. 18 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 30.04.1993 року з послідуючими змінами.

Відповідач підлягає звільненню від сплати судового збору (державного мита) на підставі ст. 4 п. 34 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 30.04.1993 року з послідуючими змінами.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 58, 59, 60, 61, 62,  209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 22, 24, 46, 55, 58 Конституції України, ст.ст. 49, 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",   Законом  України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"  від 28.12.2007 року, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10- рп, суд -

ВИРІШИВ:

 Позов ОСОБА_1 задовольнити.

 Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області  у проведенні перерахунку і виплаті додаткової пенсії за шкоду здоров’ю ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 49, 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 22 травня 2008 року по 12 серпня 2010 року.

 Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму  додаткової пенсії за шкоду здоров’ю  в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 22 травня 2008 року по 12 серпня 2010 року, виходячи з того, що мінімальна пенсія за віком для проведення вказаних виплат визначається в  розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

           Сторони звільнити від сплати судового збору (державного мита).

           Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд протягом 10 днів з моменту проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

           Повне рішення суду виготовлене 16 серпня 2010 року.

Головуючий: суддя             (підпис)         М.Б. Тітов

    З оригіналом згідно: суддя