АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22- 5924/10 Головуючий у 1-й інстанції: Степаненко Ю.А.
Суддя-доповідач: Денисенко Т.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
“11” серпня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Боєвої В.В.
суддів: Денисенко Т.С.
Приймака В.М.
при секретарі Семенчук О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_3
на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 23 червня 2010 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Василівкатепломережа» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, -
ВСТАНОВИЛА :
У квітні 2010 року ЗАТ «Василівкатепломережа» звернулася до суду з позовом ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію.
Позивач зазначав, що відповідач проживає у АДРЕСА_1. У зв’язку з невиконанням відповідачем ст. 19 ЗУ «Про теплопостачання і п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» у період з 01 квітня 2009 року по 01 квітня 2010 року виникла заборгованість по оплаті за теплову енергію в сумі 804,49 грн.
Уточнивши суму заборгованості станом на 23.06.2010 р., позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості по сплаті за спожиту теплову енергію у розмірі 898,93 грн., а також судові витрати.
Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 23 червня 2010 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Закритого акціонерного товариства «Василівкатепломережа» заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 898,93 грн., витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а всього 928,93 грн. та на користь місцевого бюджету Василівського району Запорізької області державне мито в розмірі 51 грн.
В апеляційній скарзі на зазначене рішення суду ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_3, заперечення представника позивача Работи О.О., дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як установлено судом, з 07.11.2007 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу. ОСОБА_3 є споживачем послуг з централізованого теплопостачання, які надаються йому ЗАТ «Василівкатепломережа».
Згідно п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року , розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Відповідно до виписки з особистого рахунку власника, ОСОБА_3 за період з 01 квітня 2009 року по 01 червня 2010 року має заборгованість по оплаті за теплову енергію в сумі 898 грн. 93 коп.
Доводи апелянта про відсутність підстав для стягнення з нього зазначеної суми оплати за теплову енергію у зв’язку з відсутністю договору на теплопостачання необґрунтовані.
Статтями 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Відповідно до частини 6 статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.
За положеннями ст . 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
Згідно із ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ц ього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тобто споживач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Необґрунтованими являються і доводи апелянта про те, що позивач не правильно нарахував суму, що підлягала оплаті, оскільки він не має достовірних даних про розмір площі квартири відповідача.
Як пояснив суду представник апелянта, розрахунок зроблений виходячи з даних розміру квартири відповідача, які одержані позивачем в КП «Добробут», де знаходиться витяг з Реєстру. Доказів того, що ці дані не відповідають дійсності, відповідач суду не надав.
Суду апеляційної інстанції апелянт зазначав, що послуги позивачем надавалися неналежної якості. Проте він не надав доказів, які б підтверджували виклик відповідачем представників позивача для складення акту - претензії з приводу порушень виконавцем умов надання послуг, а також складання претензій та їх надання позивачу для здійснення перерахунку платежів, нарахованих відповідачу за надані послуги та їх повернення.
Аналізуючи обставини справи, пояснення та заперечення сторін і надані сторонами докази у їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги, оскільки він свої зобов’язання по сплаті за теплову енергію належним чином не виконував.
Рішення суду відповідає обставинам справи та закону. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 23 червня 2010 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційній інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: