Справа № 2а-79/2010 року.
П О С Т А Н О В А
іменем України
4 серпня 2010 року Шаргородський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого – судді Славінської Н.Л.
при секретарі Базиляк Н.М.
з участю адвоката позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора з дізнання ВДАІ Шаргородського району Новіцького Андрія Йосиповича про оскарження акту індивідуальної дії – постанови про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в:
12.07.2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду із даним адміністративним позовом, в якому зазначив, що 1.04.2010 року прапорщиком міліції Слічним В.В. на нього був складений протокол про адміністративне правопорушення серії АВ № 158036, з описової частини якого вбачається, що він о 9 годині 40 хвилин керував мотоциклом МТ-10 з державним номерним знаком НОМЕР_1 в с. Сапіжанка без проходження технічного огляду, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 121 КпАП України.
29.06.2010 року він отримав у ВДАІ Шаргородського району постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АВ №127965 від 29.06.2010 року, винесену на нього працівником ВДАІ Шаргородського району Новіцьким А.Й. на підставі зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення серії АВ №158036, відповідно до якої на нього накладено штраф в сумі 340 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КпАП України.
В описовій частині постанови вказано, що він 1.05.2010 року в с. Сапіжанка Шаргородського району Вінницької області керував мотоциклом МТ-10 з державним номерним знаком НОМЕР_1 з не пройденим державним технічним оглядом.
При ознайомленні з постановою у справі про адміністративне правопорушення і протоколом про адміністративне правопорушення він виявив виправлення дати вчинення правопорушення і складення протоколу, а саме: змінено місяць вчинення правопорушення з «04» на «05».
Проте, у травні 2010 року він не вчиняв ніяких правопорушень, оскільки взагалі був відсутній в с. Сапіжанка, так як працював на заробітках, а інспектором ДПС Слічним В.В. він був зупинений саме 1.04.2010 року, а не 1.05.2010 року.
Вважає, що постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АВ №127965 від 29.06.2010 року, винесена щодо нього відповідачем, є незаконною і підлягає скасуванню з наступних підстав: постанова винесена по сфальсифікованому протоколу серії АВ №158036, в якому справлена дата з 4 місяця 2010 року на п’ятий місяць, а також зазначене виправлення в протоколі про адміністративне правопорушення не оговорені та не підписані ним і понятими при складанні протоколу.
Викладене свідчить про відсутність в його діях складу правопорушення.
Просить скасувати постанову інспектора з дізнання ВДАІ Шаргородського району Новіцького А.Й. в справі про адміністративне правопорушення серії АВ №127965 від 29.06.2010 року про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КпАП України, відповідно до якої на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн., а провадження у справі закрити.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його адвокат ОСОБА_1 підтримали заявлені позовні вимоги. Просили скасувати постанову інспектора з дізнання ВДАІ Шаргородського району Новіцького А.Й. в справі про адміністративне правопорушення серії АВ №127965 від 29.06.2010 року про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КпАП України, відповідно до якої на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн., а провадження по справі про адміністративне правопорушення – закрити, посилаючись на ті ж самі обставини, що і в позовній заяві. Строки звернення до суду позивачем не пропущено, оскільки постанову про адміністративне правопорушення він отримав 29.06.2010 року, а оскаржив її до суду 8.07.2010 року, тобто в межах десяти днів, як передбачено в ст.289 КпАП України.
Відповідач – інспектор з дізнання ВДАІ Шаргородського району Новіцький А.Й. в судове засідання не з’явився, хоча про час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про вручення йому судової повістки (а.с.19). Причини неявки в суд – не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутності чи про відкладення розгляду справи з поважних причин від відповідача не надходило. 3.08.2010 року відповідачем надано до суду заперечення на позов ОСОБА_2, з яких вбачається, що відповідач просить в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити, оскільки він при винесенні постанови не допустив будь-яких порушень законодавства, а позивач визнав, що вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КпАП України, оскільки про це свідчить його власноручне пояснення і підпис в протоколі про адміністративне правопорушення.
Вирішуючи спір, суд встановив, що 29.06.2010 року інспектором з дізнання ВДАІ Шаргородського району Вінницької області Новіцьким А.Й. винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АВ №127965, з якої вбачається, що ОСОБА_2 1.05.2010 року о 9 годині 40 хвилин в с. Сапіжанка Шаргородського району Вінницької області керував мотоциклом МТ-10 з державним номером НОМЕР_1 з не пройденим державним технічним оглядом, за що передбачена відповідальність по ч.1 ст.121 КпАП України, і якою накладено стягнення на позивача в сумі 340 грн. (а.с.6).
З вказаної постанови в справі про адміністративне правопорушення також вбачається, що підставою для її винесення став протокол серії АВ №158036.
В даному протоколі виправлено дату вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, а саме: змінено місяць із «04» на «05» (а.с.9).
Вказане виправлення в протоколі не оговорено, факт вчинення виправлення інспектором ДПС Слічним В.В. не підписано позивачем і понятими. Тому вказаний протокол про адміністративне правопорушення, який став підставою для винесення відповідачем постанови серії АВ №127965 від 29.06.2010 року, покладений в основу даної постанови безпідставно, оскільки ним не перевірено дійсний час вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, не встановлено будь-яких свідків даної події, а саме: порушень позивачем вимог ч.1 ст.121 КпАП України саме 1.05.2010 року.
Таким чином, судом встановлено, що постанова, винесена інспектором з дізнання ВДАІ Шаргородського району Новіцьким А.Й. 29.06.2010 року серії АВ №127965 відносно ОСОБА_2 про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за ч.1 ст.121 КпАП України, є незаконною, оскільки, в порушення вимог ст. 280 КпАП України, ґрунтується на неповно з’ясованих обставинах, що мають значення для правильного вирішення справи. Тому зазначена постанова підлягає скасуванню, а справа підлягає надісланню на новий розгляд відповідачу з метою з’ясування останнім усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, з метою встановлення часу вчинення позивачем адмінправопорушення.
Встановленому судом факту відповідають адміністративно-правові відносини, що регулюються ст.ст. 2, 4, 6, 9, 17, 18, 19, 70, 71, 86, 159, 160, 161, 162 КАС України, ст.ст.280, 287, 289, 293 КпАП України.
Відповідно до ст.ст. 2, 4, 6, 9, 17, 18, 19, 70, 71, 86, 159, 160, 161, 162 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, органів місцевого самоврядування і до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення і ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена КАС України. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. Місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача. Проте, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, що стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача. Докази в адміністративному судочинстві мають бути належними та допустимими. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Суд може визнати протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень; зобов’язання відповідача вчинити певні дії; стягнення з відповідача коштів. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єкта владних повноважень.
Відповідно до вимог ст.ст. 280, 287, 289, 293 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, та інше. Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне із таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оскільки судом встановлено, що постанова, винесена інспектором з дізнання ВДАІ Шаргородського району Новіцьким А.Й. 29.06.2010 року серії АВ №127965 відносно ОСОБА_2 про накладення на нього адміністративного стягнення по ч.1 ст.121 КпАП України у виді штрафу в розмірі 340 грн. є незаконною, то вона підлягає скасуванню, а справа підлягає надісланню на новий розгляд відповідачу з метою з’ясування останнім усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, з метою встановлення часу вчинення позивачем адмінправопорушення, доведеності вини позивача.
За вказаних обставин суд вважає, що право ОСОБА_2 на використання своїх конституційних прав у сфері публічно-правових відносин з боку відповідача порушено і підлягає судовому захисту, а адміністративний позов – частковому задоволенню, а саме: в частині скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АВ №127965 від 29.06.2010 року. В решті позову – слід відмовити, оскільки підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення при вище наведених обставинах суд не вбачає.
Також суд вважає, що позивачем не пропущено строки звернення до суду, оскільки він отримав постанову у справі про адміністративне правопорушення 29.06.2010 року і оскаржив її до суду 8.07.2010 року (а.с.11), тобто в строки, передбачені ст.289 КпАП України.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 17, 18, 19, 70, 71, 86, 159, 160, 161, 162,163 КАС України, на підставі ст.ст.280, 287, 289, 293 КпАП України, суд
п о с т а н о в и в :
Позовну заяву – задовольнити частково.
Скасувати постанову серії АВ №127965 по справі про адміністративне правопорушення від 29.06.2010 року, винесену інспектором з дізнання ВДАІ Шаргородського району Вінницької області Новіцьким Андрієм Йосиповичем про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності і накладення стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.
Надіслати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КпАП України, вчинене 1.05.2010 року о 9 годині 40 хвилин ОСОБА_2 в с. Сапіжанка, на новий розгляд інспектору з дізнання ВДАІ Шаргородського району Вінницької області Новіцькому Андрію Йосиповичу.
В решті адміністративного позову ОСОБА_2 – відмовити.
Постанова суду остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя :
- Номер: 2а-79/2010
- Опис:
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2а-79/2010
- Суд: Бориславський міський суд Львівської області
- Суддя: Славінська Наталія Леонтіївна
- Результати справи: заяву задоволено повністю
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 08.04.2009
- Дата етапу: 26.04.2010