Судова справа № 2а-1230/10/0515
02 серпня 2010 року м. Докучаєвськ
Докучаєвський міський суд Донецької області у складі:
головуючого – судді Сєліна Є.В.,
при секретарі Паніхіної Г.С.,
з участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Докучаєвську, в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС 4-го взводу 1-го батальйону полку ДПС ДАІ ГУМВС України у м. Києві сержанта міліції Ляхути Олександра Володимировича про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог він зазначив, що за постановою відповідача серії АА № 043019 від 10.06.2010р. його піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 255 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, за те, що він у цей же день, о 13.30 год. в м. Києві, керуючи автомобілем Хюндай Акцент (державний номерний знак НОМЕР_1) і рухаючись по Набережному шосе, здійснив зупинку на перехресті вулиць Набережне шосе – Дніпровський узвіз, не пов’язану з наданням переваги в русі, чим порушив п. 15.9-г ПДР. У зв’язку з тим, що він дане правопорушення не скоював, оскільки з метою уникнення аварійної ситуації пропустив автомобіль Опель Кадет, який зупинився на зазначеному перехресті та намагався змінити напрямок руху, враховуючи, що відповідачем не з’ясовано всебічно, повно та об’єктивно всіх обставин справи, постанову винесено на підставі неіснуючих доказів, а саме без долучення до протоколу показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- та відео- фіксації, пояснень свідків, які б свідчили про скоєння правопорушення та були належними доказами у справі, а сам протокол заповнений нерозбірливим почерком, просить визнати дії інспектора ДПС противоправними, постанову незаконною та скасувати, а провадження по адміністративній справі закрити відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та дав пояснення, аналогічні тим, які зазначені в заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, надав заперечення, де зазначив, що з поданим позовом не погоджується, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з посиланням на те, що ним було зафіксовано факт порушення позивачем правил дорожнього руху, а саме під’їжджаючи до перехрестя водій автомобіля Хюндай Акцент при наявності там дорожнього знаку 4.1 «Рух прямо», включив лівий поворот, зупинився на перехресті та намагався здійснити розворот. Для попередження більш серйозного порушення правил дорожнього руху та запобігання аварійної ситуації він зупинив вказаний транспортний засіб, привітавшись відрекомендувався, пояснив причину зупинки та суть правопорушення, запропонував надати відповідні документи для складання протоколу. Перед складанням протоколу водію були роз’ясненні його права, перевірені підстави, які б виключали відповідальність або пом’якшували провину, надавалась можливість для надання пояснень та клопотань. У відношенні правопорушника була винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладено штраф, копію якої одночасно з протоколом про адміністративне правопорушення було йому вручено. Посилання позивача про те, що він пропускав Опель Кадет, який зупинився на зазначеному перехресті та намагався змінити напрямок руху, чим уникав аварійної ситуації, є неправдивими, оскільки такого транспортного засобу на вказаному місці не було. Оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, вважає свої дії правомірними та просить у задоволенні позову йому відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АА1 № 152083 від 20.06.2010р. та постанови відповідача серії АА № 043019 від цього ж числа, ОСОБА_1 - 20.06.2010р. о 13.30 год. в м. Києві, керуючи автомобілем Хюндай Акцент (державний номерний знак НОМЕР_1) і рухаючись по Набережному шосе, здійснив зупинку на перехресті вулиць Набережне шосе – Дніпровський узвіз, не пов’язану з наданням переваги в русі, чим порушив п. 15.9-г ПДР. За що відповідачем позивача було піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
З вказаного протоколу не вбачається, що ОСОБА_1 визнав себе винним у вчиненні вказаного порушення.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються не тільки протоколом про адміністративне правопорушення а й поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно п. 2.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 лютого 2001 року № 185, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 березня 2001 року за № 272/5463, до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи виявлення, знищення тощо).
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення до нього додано лише постанову про накладення адміністративного стягнення і не додано інші матеріали, що підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, зокрема пояснення правопорушника та свідків.
Відповідно до інформації начальника ВДАІ по обслуговуванню адміністративної території м. Докучаєвська та АТІ при УДАЇ ГУМВС України в Донецькій області майора міліції Скорика І.А., матеріали відносно ОСОБА_1 на їх адресу не находили, що позбавляє суд можливості перевірити факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Крім цього, п.п. 2.6 цієї ж Інструкції регламентовано, що у випадках, передбачених КУпАП, до протоколу вносяться прізвища, ім’я та по батькові двох свідків правопорушення, адреси їх місця проживання, а також ставляться підписи свідків.
В супереч цих вимог, відповідачем у протоколі не зазначено жодного свідка, що позбавляє можливості суду з’ясувати факт порушення позивачем правил дорожнього руху.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано жодних достатніх доказів на доведення законності винесеної постанови, зокрема не доведено факту порушення правил дорожнього руху, а отже і наявності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією чи законами України;
2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Суд вважає, що відповідачем при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не було враховано усіх обставин, що мають значення для цього.
За таких обставин, у суду немає достатньо підстав вважати дії відповідача правомірними, а тому, оскаржувану постанову слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Виходячи із викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 18, 128, 158-161, 163 КАС України, на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС 4-го взводу 1-го батальйону полку ДПС ДАІ ГУМВС України у м. Києві сержанта міліції Ляхути Олександра Володимировича про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Дії посадової особи – інспектора ДПС 4-го взводу 1-го батальйону полку ДПС ДАІ ГУМВС України у м. Києві сержанта міліції Ляхути Олександра Володимировича по притягненню ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП - визнати неправомірними.
Постанову серії АА № 043019 від 20 червня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 255 грн. скасувати, а справу закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано апеляцію до Донецького апеляційного адміністративного суду через Докучаєвський міський суд протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя