СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
4 серпня 2009 року Справа № 2-1/6944.1-2008
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача ОСОБА_1, довіреність № 24/01-55/1076 від 23 травня 2008 року (Сімферопольська міська рада)
позивача - Понамарьової Н.Ю., довіреність № 24/01-55/1076 від 23 травня 2008 року (Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради)
відповідача - Поліщук Н.В., паспорт НОМЕР_1 від 12 травня 1999 року (Голова правління Споживчого товариства Центрального району міста Сімферополя)
третьої особи - не з'явився (Управління з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення Сімферопольської міської ради)
третя особа - не з'явився (фізична особа - підприємець ОСОБА_3)
третя особа - - не з'явився (фізична особа - підприємець ОСОБА_4.)
третя особа - ОСОБА_5, паспорт НОМЕР_2 від 20 лютого 1998 року
третя особа - ОСОБА_6, паспорт НОМЕР_3 від 23 травня 1998 року
розглянувши апеляційну скаргу Споживчого товариства Центрального району міста Сімферополя на рішення господарського суду АР Крим (суддя Ковтун Л.О.) від 12 травня 2009 року у справі № 2-1/6944.1-2008
за позовом Сімферопольської міської ради
(вулиця Толстого, 15, місто Сімферополь, АРК, 95000)
Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради
(вулиця Толстого, 15, місто Сімферополь, АРК, 95000)
до Споживчого товариства Центрального району міста Сімферополя
(вулиця Санітарна, 57/1, місто Сімферополь, АРК, 95021)
за участю третіх осіб: Управління з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення Сімферопольської міської ради
(вулиця Турецька, 23, місто Сімферополь, АРК, 95011)
фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
(АДРЕСА_1, 95048)
фізичної особи - підприємця ОСОБА_4
(АДРЕСА_2, 95013)
фізичної особи - підприємця ОСОБА_5
(АДРЕСА_3, 95047)
фізичної особи - підприємця ОСОБА_6
(АДРЕСА_4, 95000)
про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою В С Т А Н О В И В:
У вересні 2007 року Сімферопольська міська рада та виконавчий комітет Сімферопольської міської ради звернулись до господарського суду АР Крим із позовом до Споживчого товариства Центрального району міста Сімферополя про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,2050 га по вулиці Козлова (від проспекту Кірова до вулиці Пушкіна) шляхом демонтажу незаконно побудованих споруджень у вигляді металевих конструкцій - торгівельних лотків.
Позовні вимоги мотивовані визнанням недійсними та скасування згідно з рішеннями Залізничного районного суду міста Сімферополя від 24 жовтня 2000 року рішень ради та виконавчого комітету щодо організації ринку на спірній земельній ділянці, а також невиконанням відповідачем вимог щодо звільнення земельної ділянки.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 8 листопада 2007 року до участі у справі, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору залучені - Управління з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення Сімферопольської міської ради, фізичних осіб-підприємців ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Рішенням господарського суду АР Крим від 27 листопада 2007 року по справі № 2-21/13128-2007 (суддя С.І. Чонгова) позовні вимоги Сімферопольської міської ради задоволені. Суд зобов'язав Споживче товариство Центрального району міста Сімферополя звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,2050 га по вулиці Козлова (від проспекту Кірова до вулиці Пушкіна) шляхом демонтажу незаконно побудованих споруджень у вигляді металевих конструкцій - торгівельних лотків. У задоволенні позовних вимог Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 лютого 2008 року рішення господарського суду АР Крим від 27 листопада 2007 року залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 21 травня 2008 року рішення господарського суду АР Крим від 27 листопада 2007 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 лютого 2008 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 17 червня 2008 року справу
прийнято до провадження суддею Ковтун Л.О. з привласненням їй номеру 2-1/6944.1-2008.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 19 серпня 2008 року до участі у
справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено фізичну особу-підприємця ОСОБА_5.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 7 квітня 2009 року до участі у
справі у якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено фізичну особу-підприємця ОСОБА_6
Рішенням господарського суду АР Крим від 12 травня 2009 року позовні вимоги Сімферопольської міської ради задоволені. Суд зобов'язав Споживче товариство Центрального району міста Сімферополя звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,2050 га по вулиці Козлова (від проспекту Кірова до вулиці Пушкіна) шляхом демонтажу незаконно побудованих споруджень у вигляді металевих конструкцій - торгівельних лотків. У задоволенні позовних вимог Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Споживче товариство Центрального району міста Сімферополя звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в який просить рішення скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Розпорядженням керівництва суду від 4 серпня 2009 року у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні судді Маслової З.Д. здійснено її замінено на суддю Остапову К.А.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 26 квітня 2000 року на 13-ій сесії 23-го скликання Сімферопольської міської ради прийнято рішення № 192 „Про організацію ринку”, яким Комунальному підприємству „Автостоп” було прописано в установленому порядку організувати тимчасовий ринок по вулиці Козлова на ділянці від проспекту Кірова до вулиці Пушкіна.
28 квітня 2000 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради на виконання вищезазначеного рішення ради прийнято рішення № 648 „Про організацію тимчасового комунального ринку”, відповідно до якого Комунальному підприємству „Автостоп” дозволено організувати тимчасовий комунальний ринок з продажу промислових товарів на вулиці Козлова, на ділянці від проспекту Кірова до вулиці Пушкіна (том 1, а.с. 65).
Рішенням Залізничного районного суду міста Сімферополя від 24 жовтня 2000 року визнано незаконним та скасовано рішення 13 сесії 23 скликання Сімферопольської міської ради від 26 квітня 2000 року № 192 „Про організацію ринку” (том 1, а.с. 55).
На підставі вищезгаданого рішення суду, Сімферопольською міською радою 29 жовтня 2002 року та 22 листопада 2002 року були прийняті рішення № 38 та № 1911, якими були скасовані рішення № 192 та № 648, а директору Комунального підприємства „Автостоп” доручено звільнити від об’єктів торгівлі проїжджу частину вулиці Козлова на ділянці від проспекту Кірова до вулиці Пушкіна (том 1, а.с. 57, 64).
У зв’язку з відмовою у добровільному порядку виконати вищезгаданий акт міської ради, виконавчим комітетом 20 грудня 2002 року прийнято рішення № 2195, яким доручено Комунальному підприємству „Бюро дорожнього нагляду” здійснити демонтаж та вивезення металевих конструкцій, розташованих на вулиці Козлова, на ділянці від проспекту Кірова до вулиці Пушкіна.
Однак, вищезгадані рішення Сімферопольської міської ради та виконавчого комітету Сімферопольської міської ради також виконані не були, що й послужило підставою для звернення з позовом до суду.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Поняття самовільного зайняття земельних ділянок визначено в статті 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” як будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.
Вказана норма кореспондується зі статтею 125 Земельного кодексу України, яка передбачає виникнення права на земельну ділянку після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, або укладення договору оренди та їх державної реєстрації; а також забороняє приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації.
Згідно зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
Частина 2 статті 212 Земельного кодексу України передбачає приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Матеріали справи не містять жодних документальних підтверджень передачі Комунальному підприємству „Автостоп” у встановленому законом порядку спірної земельної ділянки.
Судова колегія приймає до уваги факт ліквідації у 2006 році Комунального підприємства „Автостоп” без права правонаступництва (т. 3, а.с. 64).
Згідно з довідкою Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” від 15 листопада 2007 року № 1947 право власності, право користування на земельні ділянки тротуарів та проїзної частини вулиці Козлова, на ділянці від проспекту Кірова до вулиці Пушкіна не зареєстровано.
Відповідно до пункту 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 року №57/188/84/105 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 березня 2002 року за № 288/6576), ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.
Згідно з пунктами 13, 20 Правил торгівлі на ринках адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій сторони визначають термін дії угоди, асортимент товарів, умови оренди торговельного місця, перелік послуг, які надаються ринком, та їх вартість; а торговельне місце - це площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Між Комунальним підприємством „Автостоп” та фізичними особами підприємцями та фізичними особами, які здійснювали торгівельну діяльність на тимчасовому комунальному ринку з продажу промислових товарів на вулиці Козлова, на ділянці від проспекту Кірова до вулиці Пушкіна були укладені відповідні договори про надання торгівельного місця (т.4, а.с. 111-113).
На підприємстві була складена відомість обліку та розстановки торгівельних місць ринку КП „Автостоп” по вулиці Козлова від 1 листопада 2001 року ( т.4, а.с.114-117).
Відповідно до пояснень представників сторін, третіх осіб та матеріалів справи: листів керівництва Комунального підприємства „Автостоп” до заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради від 13 травня та 5 червня 2002 року торговельні металеві столи, що знаходяться на вулиці Козлова, на ділянці від проспекту Кірова до вулиці Пушкіна знаходяться у приватній власності осіб здійснюючих торгівлю (том 4, а.с. 119 -120).
Рішенням місцевого суду Центрального району міста Сімферополя від 30 вересня 2002 року по справі № 2-3974/2002 у задоволенні позову Комунального підприємства „Бюро дорожнього нагляду” до Комунального підприємства „Автостоп” та громадян ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1( які здійснювали торговельну діяльність на спірній земельній ділянці) про визнання недійсними договорів про надання торгівельних місць, усунення перешкод в користування проїзною частиною, відмовлено. В рішенні зазначено, що договори не містять умов їх дострокового розірвання. Рішення Залізничного суду міста Сімферополя про відміну рішень сесій міськради та її виконкому не можуть розглядатися як єдиною і безпідставною умовою для визнання договорів недійсними.(т.4 а.с.71).
Судова колегія не може погодитись з висновком суду першої інстанції проте, що дії відповідача, спрямовані на об'єднання стихійно торгуючих на ринку та впорядкування торгівлі по вулиці Козлова, на ділянці від проспекту Кірова до вулиці Пушкіна є самовільним зайняттям земельної ділянки і проявляється в самовільному господарюванні на ній.
Позивач не надав суду доказів того, що на вулиці Козлова, на ділянці від проспекту Кірова до вулиці Пушкіна знаходяться майно та об’єкти нерухомості, що належать Споживчому товариству Центрального району міста Сімферополя.
Позивач також не надав суду доказів того, що Споживче товариство Центрального району міста Сімферополя здійснює торгівельну та підприємницьку діяльність на вулиці Козлова, на ділянці від проспекту Кірова до вулиці Пушкіна.
Судовою колегією встановлено, що торгівельну діяльність на вулиці Козлова, на ділянці від проспекту Кірова до вулиці Пушкіна здійснюють як члени товариства так і інші фізичні особи. Крім того, судова колегія вважає, що Споживче товариство Центрального району міста Сімферополя ні є належним відповідачем.
Наявність відомості обліку та розстановки торгівельних місць ринку Комунального підприємства „Автостоп” по вулиці Козлова від 1 листопада 2001 року не заважала позивачам встановити дійсних власників металевих конструкцій торгівельних столів та звернутися з відповідними позивами до кожного з них.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Пунктом 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного суду України, викладених в пункті 1 постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України.
На думку колегії, рішення суду першої інстанції цим вимогам не відповідає, оскільки судом допущена невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, що є підставою для скасування судового рішення з прийняттям нового про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 46, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Споживчого товариства Центрального району міста Сімферополя задовольнити.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 травня 2009 року по справі № 2-1/6944.1-2008 скасувати.
Прийняти нове рішення
В позові відмовити.
Головуючий суддя
Судді