СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
03 серпня 2009 року Справа № 2-12/2097-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
прокурор: Шульга А. М., посвідчення № 594 від 18.11.08 (Старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя);
позивача: не з'явився (Привітненська сільська рада);
відповідача: не з'явився (фізична особа - підприємець ОСОБА_1);
третьої особи: не з'явився (Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим);
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іллічов.М.М.) від 22 червня 2009 року у справі № 2-12/2097-2009
за позовом сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора (вул. Дзержинського, 6,Сімферополь,95000)
в інтересах держави в особі Привітненської сільської ради (вул. Леніна, 13,Привітне, Кіровський р-н,97341)
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,98521)
третя особа Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 114, Сімферополь, 95038)
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Привітненської сільської ради до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про зобов’язання звільнити земельну ділянку площею 0,015 га, яка розташована по АДРЕСА_2, під навіс з літнім майданчиком.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач самовільно захватив земельну ділянку площею 0,015 га по АДРЕСА_2 під навіс з літнім майданчиком, що підтверджується актами, які були складені у результаті перевірки спеціалістами Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2009 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 червня 2009 року у справі № 2-12/2097-2009 позов задоволено.
Зобов'язано відповідача фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,015 га, яка розташована по АДРЕСА_2, розміщену під навісом з літнім майданчиком.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення мотивовано тим, що приступати до використання земельної ділянки без отримання відповідних правовстановлюючих документів на таку ділянку забороняється та збір відповідачем матеріалів попереднього узгодження місця розташування спірної ділянки ще не свідчить про те, що вказана земельна ділянка буде передана у користування відповідачу.
Не погодившись з рішенням суду, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, він протягом багатьох років використовує спірну земельну ділянку на підставі дозволів відповідних інстанцій та сільської ради. Крім того, ним були отримані позитивні висновки відповідних органів про можливість надання спірної ділянки у користування та на цій земельній ділянці розташована тимчасова споруда, яка належить відповідачеві.
У судовому засіданні 03 серпня 2009 року прокурор заперечував проти вимог апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, інші представники сторін та третьої особи не з’явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутністю сторін, що не з'явились.
Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
19 червня 2003 року листом № 330 колгосп-завод „Привітний” НПАО „Массандра” дав згоду на розміщення торгівельного ларька строком на 5 років на земельній ділянці площею 60 кв. м у районі причалу № 193.
30 червня 2006 року рішенням 4 сесії 5 скликання Привітненської сільської ради дозволено фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 збір матеріалів попереднього узгодження місця розташування земельної ділянки площею 0,0060 га під розміщення торгівельного ларька з літнім майданчиком, яка розташована у с. Привітне (район причалу № 193) протягом 1 року.
01 липня 2007 року рішенням 17 сесії 5 скликання Привітненської сільської ради № 17/74 наданий дозвіл на збір матеріалів попереднього узгодження місця розташування земельної ділянки площею 0,015 га у АДРЕСА_2 фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 для розміщення торгівельного павільйону з літнім майданчиком.
Пунктом 2 цього рішення № 17/74 попереджено фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, що відповідно до пункту 2 статті 36 Земельного кодексу України приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості) та отримання документів, які засвідчують право на неї та державної реєстрації –забороняється.
Довідка № 823 від 10 вересня 2007 року свідчить про те, що відповідно до дислокації тимчасових торгівельних об’єктів, які розташовані на узбережжі с. Привітне, за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 значиться під № 3 площею 0,015 га торгівельний павільйон з літнім майданчиком. Дислокація затверджена Управлінням архітектури та містобудівництва Алуштинської міської ради, Алуштинським управління земельних ресурсів та селищною радою.
31 березня 2008 року Привітненькою сільською радою була видана довідка про те, що на виділеній фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 земельній ділянці розташована тимчасова споруда, яка йому належить.
18 листопада 2008 року у результаті перевірки дотримання законодавства Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим був складений акт № 003464, яким встановлено, що самовільно зайнята земельна ділянка площею 150 кв.м у с. Привітне, на набережній. На підставі цього був складений протокол про адміністративне правопорушення № 003464, винесений припис № 003173 про усунення виявленого порушення та постановою про накладення адміністративного стягнення № 003464 запропоновано відповідачу добровільно відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва у сумі 19,30 грн.
28 січня 2009 року між виконавчим комітетом Привітненської сільської ради (власник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (користувач) була укладена угода про відшкодування недоотриманих доходів у зв’язку з тимчасовим використанням земельної ділянки та пляжів, за умовами якої власник вимагає, а користувач відшкодовує за тимчасове користування земельною ділянкою, пляжем, загальною площею 0,015 га, яка розташована у с. Привітне, у гирлі річці Ускут, за період з 01 січня 2009 року по 01 січня 2010 року грошові кошти у сумі 468,69 грн. на рік.
03 лютого 2009 року актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 001137 встановлено, що законний припис щодо усунення порушення земельного законодавства, яке виразилось у самовільному зайнятті земельної ділянки площею 150 кв. м під розміщення навісу з літнім майданчиком у с. Привітне , вул. Набережна, яке встановлено протоколом № 003464 від 18 листопада 2008 року , приписом № 003173 від 18 листопада 2008 року не виконано. Стосовно відповідача був складений протокол № 001137 від 09 лютого 2009 року та винесений припис № 003204 про усунення виявлених порушень. Постановою № 001137 від 09 лютого 2009 року на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 був накладений штраф у розмірі 85 грн.
У результаті перевірки 16 березня 2009 року був складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства про самовільне зайняття земельної ділянки орієнтованою площею 150 кв. м під розміщення навісу з літнім майданчиком у с. Привітне по вул. Набережній.
З витягу з державного земельного кадастру вбачається, що земельна ділянка, яка самовільно зайнята фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 загальною площею 0,0150 га (орієнтовно), яка використовується під розміщення навісу з літнім майданчиком, яка розташована за адресою: місто Алушта, с. Привітне, у районі набережної, відповідно до земельно-кадастрової документації відноситься до земель державного підприємства „Привітне”. Ділянка знаходиться у межах населеного пункту.
Проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, судова колегія дійшла висновку щодо необґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.
Частина 1 статті 125 Земельного кодексу України передбачає, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (у редакції, яка діяла на момент виявлення порушення).
Згідно з частиною 1 статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” № 963-IV від 19 червня 2003 року визначено поняття „самовільне зайняття земельної ділянки” –це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до частини 1 статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Відповідач не отримав документів, які б засвідчували у встановленому законом порядку право користування спірною земельною ділянкою, відповідно до вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України.
Як вбачається з пункту 2 рішення 17 сесії 5 скликання Привітненської сільської ради № 17/74 від 01 липня 2007 року, фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 попереджено про те, що відповідно до частини 2 статті 36 Земельного кодексу України приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості) та отримання документів, які засвідчують право на неї та державної реєстрації –забороняється.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 червня 2009 року у справі № 2-12/2097-2009 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді