Дело № 2- 1288
2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 серпня 2010 року Ялтинський міський суд АР Крим
в складі: головуючого судді – Кайро І.А.
при секретарі – Рябцевой А.С.
за участю представників прокуратури м. Ялта Тукмачової О.В., Політіка Л.В., представника Ялтинської міської лікарні – Шевчук О.С., відповідача ОСОБА_4, представника ОСОБА_4 – ОСОБА_5, представників середньої загальноосвітньої школи 1 ступеню №13 – Мухіної А.М., Мельникової Г.В., представника управління освіти Ялтинської міської ради - Куриленко О.О., представників 3-їх осіб ОСОБА_9, ОСОБА_10 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялти цивільну справу за позовом заступника прокурора м. Ялти в інтересах неповнолітнього ОСОБА_11, а також в інтересах держави в особі Ялтинської міської лікарні до ОСОБА_4, середньої загальноосвітньої школи 1 ступеню №13, управління освіти Ялтинської міської ради, 3-я особа ОСОБА_9, служба у справах дітей Ялтинської міської ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди
встановив:
Заступник прокурора м. Ялти звернувся до суду з позовною заявою в інтересах неповнолітнього ОСОБА_11, а також в інтересах держави в особі Ялтинської міської лікарні до ОСОБА_4, середньої загальноосвітньої школи 1 ступеню №13, управління освіти Ялтинської міської ради, 3-я особа ОСОБА_9, служба у справах дітей Ялтинської міської ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Вимоги мотивовані тим, що 18 березня 2009 року, близько 12 годин 00 хвилин в приміщенні 4-К класу, СЗШ №13 м. Ялта малолітній ОСОБА_12 штовхнув малолітнього ОСОБА_11, внаслідок чого останній ударився об вішалку для верхнього одягу, яка знаходилась на стіні. У результаті вищезазначених дій ОСОБА_11 було заподіяно пошкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, у вигляді удару м’яких тканин лівої тьмяно – потиличної області голови з наявністю хворобливої припухлості, струс головного мозку, підтверджений об’єктивною неврологічною симптоматикою. В результаті протиправних дій малолітнього ОСОБА_12 – малолітній ОСОБА_13 з 18 березня 2009 року по 21 квітня 2009 року проходив лікування, в ході якого були витрачені кошти у сумі 145 гривень 50 копійок та 87 гривень було витрачено на проїзд до місця лікування. У наслідок протиправної поведінки малолітнього ОСОБА_12 – малолітньому ОСОБА_13 було також заподіяно моральну шкоду, яку вони оцінюють у суму 5000 гривень. Більш того у зв’язку з протиправною поведінкою ОСОБА_12 – ОСОБА_11 також знаходився на стаціонарному лікуванні в дитячому хірургічному відділенні Ялтинської міської лікарні з 27 березня 2009 року по 31 березня 2009 року і на його лікування лікарнею витрачено кошти у сумі 395 гривень 62 копійки. Оскільки відповідачами не відшкодовано зазначену шкоду у добровільному порядку вони та змушені звернутися до суду з даною позовною заявою.
Представник Ялтинської міської лікарні – Шевчук О.С., у судовому засіданні позов підтримав, просив суд позов задовольнити, мотивуючи тим, що на лікування ОСОБА_11 лікарня потратила відповідні кошти, які підлягають стягненню з відповідачів
Відповідач ОСОБА_4, її представник – ОСОБА_5 у судовому засіданні позов не визнали, пояснивши що малолітній ОСОБА_12 не штовхав ОСОБА_11, а отже будь-які тілесні пошкодження у нього відсутні. В будь – якому разі мати не може нести відповідальність, оскільки син знаходився в той час у школі, яка і повинна відшкодувати будь-яку шкоду.
Представники середньої загальноосвітньої школи 1 ступеню №13 – Мухіної А.М. та Мельникової Г.В., як і представник управління освіти Ялтинської міської ради - Куриленко О.О. у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, пояснивши що вони належним чином виконували покладені на них обов’язки , а отже не можуть відповідати за шкоду. Бо того ж реальної шкоди малолітньому ОСОБА_11 причинено не було.
ОСОБА_9 позов прокурора в інтересах її сина, мотивуючи тим, що після вказаного інциденту вона з сином проходила лікування , у зв’язку з чим були витрачені відповідні кошти.
Дослідивши надані докази суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відносно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою , яка її завдала.
Згідно ч.1 ст. 1178 ЦК України, шкода завдана малолітньою особою, відшкодовується її батьками чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.
У відповідності до ч.2 ст. 1178 ЦК України, якщо малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом навчального закладу, закладу охорони здоров’я чи іншого закладу, що зобов’язаний здійснювати нагляд за нею, а також під наглядом особи, яка здійснює нагляд за малолітньою особою на підставі договору, ці заклади та особа зобов’язані відшкодувати шкоду, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їх вини.
При цьому судом встановлено, що згідно постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 03 квітня 2009 року, встановлено, що 18 березня 2009 року у СЗО №13 м. Ялта під час переміни, малолітній ОСОБА_12 штовхнув малолітнього ОСОБА_11, внаслідок чого останній ударився об вішалку для верхнього одягу, яка знаходилась на стіні.
Згідно акту судово – медичного дослідження №266 від 26 березня 2009 року, під час огляду у ОСОБА_11 мали місце наступні пошкодження ушиб м’яких тканин лівої тьмяно – потиличної області голови з наявністю хворобливої припухлості, струс головного мозку, підтверджені об’єктивною неврологічною симптоматикою. Дані ушкодження по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, та виникнення пошкоджень може відповідати 18 березня 2009 року.
При цьому судом також встановлено, що з 18 березня 2009 року по 21 квітня 2009 року ОСОБА_11 проходив лікування, у наслідок нанесених йому ОСОБА_12 травм, в ході якого ним були витрачені грошові кошти. Разом з тим, наявність матеріальної шкоди ОСОБА_11 була підтверджена документально лише у сумі 75 гривень. При цьому суду у супереч ч.3 ст. 10 та ч.1 ст. 60 ЦПК України не було доведено факту заподіяння останньому матеріальної шкоди у більшому розмірі, у зв’язку з чим у задоволенні даних позовних вимог повинно бути відмовлено.
Більш того, судом також встановлено, що у зв’язку з вищезазначеними діями ОСОБА_12 - малолітній ОСОБА_11 також знаходився на стаціонарному лікуванні в дитячому хірургічному відділенні Ялтинської міської лікарні з 27 березня 2009 року по 31 березня 2009 року, що підтверджується витягом з медичної карти стаціонарного хворого. Згідно наданою суду довідки з лікарні на лікування ОСОБА_11, лікарнею було витрачено кошти у сумі 395 гривень.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що у наслідок протиправної поведінки малолітнього ОСОБА_12 - малолітньому ОСОБА_11 було заподіяно матеріальну шкоду у сумі 75 гривень та Ялтинської міської лікарні було заподіяно матеріальну шкоду у сумі 395 гривень.
Оскільки вищезазначена матеріальна шкода до теперішнього часу не відшкодована, вона підлягає примусовому стягненню.
Також на думку суду грунтуються на правовій основі і вимоги позивача про стягнення на користь малолітнього ОСОБА_11 моральної шкоди.
Таке його право передбачено ч. 1 ст. 467 Цивільного кодексу України, згідно якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Всі складові передбачені цим законом для відшкодування моральної шкоди в конкретному випадку наявні.
Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди яку належить стягнути з відповідача суд враховує, що саме за виною поведінки відповідача для позивача наступили негативні наслідки, а саме йому було заподіяно тілесні ушкодження, у зв’язку з чим він перебував як на стаціонарному так і на амбулаторному лікуванні, у наслідок чого він морально та фізично страждав, та змінився на деякий час його образ життя.
З погляду на викладене суд вважає, що моральна шкода ОСОБА_14 повинна бути відшкодована в сумі 500 гривень. Саме така сума на думку суду є рівнозначною компенсацією ОСОБА_11 за завдану йому моральну шкоду.
При цьому оскільки як матеріальна так і моральна шкода була завдана малолітнім ОСОБА_12 під час його перебування під наглядом навчального закладу, вона повинна бути відшкодована останнім, оскільки саме його працівники неналежним чином виконували покладені на них обов’язки щодо нагляду за малолітніми дітьми, що призвело до нещасного випадку. Зазначена шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення батьків від здійснення виховання та нагляду за малолітніми особами.
У задоволенні позовних вимог заступника прокурора м. Ялти до ОСОБА_4 та управління освіти Ялтинської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди повинно бути відмовлено.
Оскільки позов задоволено частково та позивач звільнений від сплати судових витрат за подання даного позову, вони підлягають стягненню з відповідача – навчального закладу на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,60,212-215 ЦПК України, ст. ст.. 1166, 1167, 1178 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов заступника прокурора Ялти в інтересах неповнолітнього ОСОБА_11 , а також в інтересах держави в особі Ялтинської міської лікарні – задовольнити частково.
Стягнути з середньої загальноосвітньої школи 1 ступеню № 13 на користь держави в особі Ялтинської міської лікарні матеріальну шкоду пов’язану з лікування неповнолітнього ОСОБА_11 в сумі 395 ( триста дев’яносто п’ять ) гривен.
Стягнути з середньої загальноосвітньої школи 1 ступеню № 13 на користь неповнолітнього ОСОБА_11 матеріальну шкоду в сумі 75 ( сімдесят п’ять) гривень, та моральної шкоди в сумі 500 ( п’ятсот ) гривен, а всього 575 ( п’ятсот сімдесят п’ять) гривен.
У задоволенні решти позовних вимог заступника прокурора м. Ялти в інтересах неповнолітнього ОСОБА_11 про стягнення матеріальної та моральної шкоди – відмовити.
У задоволенні позовних вимог заступника прокурора м. Ялти до ОСОБА_4, управління освіти Ялтинської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – відмовити.
Стягнути з середньої загальноосвітньої школи 1 ступеню № 13 на користь держави судовий збір в сумі 51 ( п’ятдесят одна) гривна , витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 (сто двадцять) гривень.
Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку через Ялтинський міський суд АРК у порядку встановленому ст. ст. 294, 296 ЦПК України.
СУДДЯ