Справа № 2 – 440/2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 липня 2010 року                      Шаргородський районний суд Вінницької  області

в складі: головуючого                  судді      Славінської Н.Л.

при секретарі                                                Бородавка В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

6.07.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому зазначив, що він перебуває в зареєстрованому  шлюбі з відповідачкою з 28.12.1968 року. Від даного шлюбу вони неповнолітніх дітей не мають.

ОСОБА_1 просить шлюб розірвати, посилаючись на те, що його спільне життя з відповідачкою не склалося через те, що відповідачка не поважає його, однією сім’єю вони не проживають понад один рік. Розірвати шлюб через органи РАЦСу відповідачка відмовляється.  

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, але від нього до суду надійшла заява про те, щоб справу розглянути у його відсутності, позов він підтримує (а.с.7).

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 позов визнала, миритися з позивачем не бажає, згодна на розірвання шлюбу.  

Вирішуючи спір суд встановив, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 27.12.1968 року (а.с.6).  Від даного шлюбу вони неповнолітніх дітей не мають. Сторони наполягають на розлученні, миритись не бажають, однією сім’є не проживають близько двох років.   Подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам сторін.

          Даному факту відповідають сімейні правовідносини, які регулюються ст.ст.105,110,112 СК України,  відповідно до яких шлюб розривається судом за  позовом  одного із подружжя, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило  б інтересам одного з них чи інтересам неповнолітньої дитини.

Згідно ст.51 Конституції. України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов’язки  у шлюбі та сім’ї.  

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що збереження шлюбу та подальше спільне проживання  подружжя суперечить інтересам позивача, то суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.6,10,60,212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 105,110,112 СК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований Білозерською міськрадою  міста Добропілля Донецької області 27.12.1968 року, актовий запис за №128.

              При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 державне мито на користь держави в сумі по 8 гривень 50 копійок з кожного.  

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги  або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили через 10 днів після його проголошення, якщо заяву про апеляційне оскарження рішення не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження рішення, але апеляційну скаргу не було подано протягом 20 днів, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги  рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: