донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
03.08.2006 р. справа №29/334а
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Москальової І.В. |
суддів | Алєєвої І.В., Запорощенка М.Д., |
при секретареві судового засідання | Проскурня С.С. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Сороколіт А.П. - за довіреністю б/н від 01.08.06р., |
від відповідача: | Арабаджі В.В. - за довіреністю № 120 від 08.11.05 р., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерлікон" м.Маріуполь |
на постанову господарського суду | Донецької області |
від | 08.06.2006 року (підписана 13.06.06 р.) |
по справі | №29/334а (суддя Гаврищук Т.Г.) |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерлікон" м.Маріуполь |
до | Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполь |
про | визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 18.08.05р. №0001122242/2 та № 0001132342/2 |
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Ерлікон” м.Маріуполь, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 18.08.2005р. №0001122342/2 та №0001132342/2.
Постановою господарського суду Донецької області від 08.06.06р. у справі № 29/334а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Ерлікон” задоволені частково. Визнані частково недійсними податкові повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя: від 18.08.2005р. №0001122342/2 в частині визначення позивачеві суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у вигляді штрафних санкцій в сумі 411100 грн. та податкове повідомлення-рішення від 18.08.2005р. №0001132342/2 в частині визначення позивачеві суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 337413 грн., у т.ч. основний платіж 7200 грн., штрафні(фінансові) санкції в сумі 330213 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції, враховуючи приписи п.1.7 ст.1, п.п.7.4.1 п. 7.4, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.2.4 п.7.2, п. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, Порядок заповнення податкової накладної, затв. наказом ДПА України від 30.05.97р. за №165, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за №233/2037 та рішення місцевих судів, встановив, що у господарських операціях позивача з Приватними підприємствами „КермиПромТехника”, „Техноклімат”, „Гічерз” на стороні продавця діяла особа, яка не мала законних повноважень на здійснення цих операцій та підписання документів податкової звітності, а стосовно включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, які були складені приватними підприємствами «Авекс 2001”, «Інтерфлекс” , «Адлер”, встановив, що на момент складання таких накладних наведені підприємства не були зареєстровані як платники податку на додану вартість, тому не мали права на нарахування податку та складання податкових накладних, визнав обґрунтованим висновок відповідача про завищення позивачем податкового кредиту в сумі 647466,42 грн.
Що стосується донарахування позивачу за спірним податковим повідомленням-рішенням суми податкового зобов‘язання з податку на прибуток в розмірі 1588600 грн.. місцевий господарський суд, враховуючи приписи п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, п.2 ст.2, ст..9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, а також те, що первинні бухгалтерські документи були складені контрагентами позивача після прийняття районними судами рішень про визнання недійсними статутних документів та скасування державної реєстрації таких підприємств, визнав обґрунтованим висновок податкового органу про завищення позивачем валових витрат та донарахування останньому податку на прибуток сумі 822300грн.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Ерлікон” м. Маріуполь, не погодився з постановою господарського суду Донецької області та подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду від 08.06.06р. скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та визнати недійсними спірні податкові повідомлення-рішення в повному обсязі.
Зазначає, що місцевим господарським судом не враховані порушення відповідачем строків проведення перевірки в порушення норм Закону України № 2322-ІУ від 12.01.05р. (зі змінами від 25.03.05р.), відповідно до якого такий строк не може перевищувати 20 робочих днів та вважає, що відповідачем було здійснено порушення Порядку оформлення результатів документальних перевірок відповідно до Наказу ДПАУ № 429 від 16.09.02р.
Не погоджується з висновками акту перевірки щодо завищення загальної суми валових витрат та складу податкового кредиту, оскільки такі суми підтверджені в бухгалтерському звіті підприємства первинними документами, договори не визнанні недійними, як і не визнані в установленому порядку недійсними податкові накладні, надані позивачу. Посилається на постанови Верховного суду України від 10.06.03р. та Вищого господарського суду України від 27.04.05р. по справам № 6/351 та від 24.03.05р. № 29/293 та від 23.05.02р. та інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-8-380 від 31.07.00р..
Відповідач, Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція в м.Маріуполі, письмових заперечень на апеляційну скаргу не надав, в засіданні апеляційної інстанції доводи скаржника відхилив, постанову місцевого господарського суду вважає законною та обґрунтованою, прийнятою відповідно до вимог діючого законодавства.
За розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 03.08.06р. для розгляду апеляційної скарги ТОВ „Ерлікон” м. Маріуполь призначена колегія суддів у складі: судді Москальової І.В. (головуючий), судді Алєєвої І.В., судді Запорощенка М.Д.
Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
За результатами комплексної планової документальної перевірки позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.2003р. по 01.01.2005р., Жовтневою МДПІ в м. Маріуполі складений акт від 11.05.2005р. № 90/23-111-1/21985514 (т.1, а.с. 43-66), на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.08.2005р.
- №0001132342/2 про визначення позивачу суми податкового зобов‘язання з податку на додану вартість в розмірі 1308094 грн., у тому числі основний платіж –654666грн., штрафні(фінансові) санкції –653428 грн. (т.3, а.с. 98)
- №0001122342/2 про визначення позивачу суми податкового зобов‘язання з податку на прибуток в розмірі 1588600 грн., у тому числі основний платіж – 822300 грн., штрафні(фінансові) санкції – 766300 грн.(т.3, а.с. 99).
Відповідно до ст..195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Стосовно донарахування позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням №0001132342/2 від 18.08.2005р. із акту перевірки вбачається, що однією із підстав для визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість послужив висновок податкового органу про порушення позивачем п.п.7.2.1,7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” через включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість 647466,42 грн. за податковими накладними , складеними ПП „Гічерз” на суму ПДВ 107764,32 грн., ПП „Техноклімат” на суму ПДВ 74696,96 грн., ПП „Авекс 2001” на суму ПДВ 112453 грн., ПП „Інтерфлекс” на суму ПДВ 104101,33 грн., ПП „Адлер” на суму ПДВ 162237,29 грн., ПП „Керміпромтехніка” на суму ПДВ 86213,52 грн., в той час як рішеннями суду були визнані недійсними статути цих підприємств, скасована державна реєстрація та свідоцтва платників податку на додану вартість.
Місцевим господарським судом відповідно до матеріалів справи встановлено, що позивачем були отримані товари від:
- Приватного підприємства «Гічерз” згідно договорів без номерів купівлі-продажу від 01.12.2003р.(т.2, а.с. 38), від 01.12.2003р.(т.2, а.с.37), від 02.12.2003р.(т.2, а.с.36), від 03.12.2003р.(т.2, а.с.35), від 05.01.2004р.(т.2, а.с. 34), від 23.02.2004р.(т. 2, а.с.32-33), від 24.03.2004р. (т.2, а.с. 39) на підставі податкових накладних, складених протягом грудня 2003, січня - березня 2004 року на загальну суму 646585,92 грн., у т.ч. ПДВ –107764,32 грн. (т.2, а.с. 78, 81, 84, 87, 89, 91,92);
- Приватного підприємства «КермиПромТехника” згідно договорів без номерів купівлі-продажу від 09.01.2004р.(т.2, а.с. 6), від 04.03.2004р.(т.2, а.с. 2-3, ), від 11.03.2004р.(т.2, а.с.3), від 05.04.2004р.(т.2, а.с.4), на підставі податкових накладних, що складені протягом грудня 2003р., січня, березня-квітня 2004 від 26.12.03р. на загальну суму 517281,12 грн., у т.ч. ПДВ –86213,52 грн. (т.2, а.с.12, 15,18, 21, 24, 27,30);
- Приватного підприємстві «Техноклімат” згідно договорів без номерів купівлі-продажу від 01.02.2004р.(т.2, а.с. 153), від 02.02.2004р.(т.2, а.с. 152), від 22.02.2004р.(т.2, а.с. 151), від 05.03.2004р.(т.2, а.с. 150), від 12.04.2004р.(т.2, а.с. 149), на підставі податкових накладних, що складені протягом січня - квітня 2004р. на загальну суму 448181,76 грн., у т.ч. ПДВ –74696,96 грн. .(т.2, а.с. 99,102,105, 108,111,114,117,120,123,126,129,132,135,147);
- Приватного підприємства «Авекс-2001” згідно договорів без номерів купівлі-продажу товару від 02.02.2004р.(т.2, а.с. 179-180), від 04.02.2004р.(т.2, а.с. 181-182), від 09.04.2004р.(т.2, а.с. 177-178), від 11.05.2004р.(т.2, а.с175176), від 03.06.2004р.(т.2, а.с. 173-174), від 01.07.2004р.(т.2, а.с. 171-172), від 12.07.2004р.(т.2, а.с. 169-170), від 01.09.2004р.(т.2, а.с. 165-166), від 01.10.2004р.(т.2, а.с. 167-168), від 01.11.2004р.(т.2, а.с.161), від 01.11.2004р.(т.2, а.с. 164), від 06.12.2004р.(т.2, а.с. 162-163), на підставі податкових накладних, складених у лютому - липні, вересні, жовтні - листопаді 2004р. на загальну суму 674718 грн., у т.ч. ПДВ –112453 грн. (т.2, а.с. 185, 188, 191, 194, 197, 200, 203, 206, 209, 212, 215, 218, 221, 224, 227, 229, 248);
- Приватного підприємства «Інтерфлекс” згідно договорів без номерів купівлі-продажу від 01.04.2004р.(т.3, а.с.7), від 07.05.2004р.(т.3, а.с. 6), від 01.06.2004р.(т. 3, а.с. 8),від 05.07.2004р., від 02.08.2004р. (т.3, а.с. 3), від 05.08.2004р. (т.3, а.с. 2), на підставі податкових накладних, що складені протягом квітня - серпня, листопада - грудня 2004р. на загальну суму 624608,58 грн., у т.ч. ПДВ – 104101,43 грн. (т. 3, а.с. 12,15,18,21,24,27,30,33,36,41) ;
- Приватного підприємства «Адлер” згідно договорів без номерів купівлі-продажу від 03.03.2004р.(т.3, а.с.48), від 05.05.2004р.(т.3, а.с.46), від 05.05.2004р.(т.3, а.с.47), від 01.06.2004р.(т.3, а.с. 44), від 03.06.2004р.(т.3, а.с. 45), від 01.11.2004р.(т.3,а.с.43), на підставі податкових накладних, що складені протягом березня,травня-червня,листопада 2004р. на загальну суму 973422,94 грн., у т.ч. ПДВ –162237,29грн. (т.3, а.с. 50,54,57,60,63).
Наведені обставини встановлені податковим органом в акті перевірки та визнаються позивачем .
Як вбачається рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03.12.2003р. по справі №2-2712-1/03 ( яке набрало законної сили 04.01.2004р. ) визнані недійсними з 28.07.2003р. свідоцтво про державну реєстрацію, статут, установчий договір та свідоцтво платника податку на додану вартість ПП „Гічерз” шляхом його анулювання з 28.07.2003р., та фінансово-господарські документи, видані від імені ПП „Гічерз” (т.1 а.с.133).
Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва 28.11.2003р. складений акт №9 про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ПП „Гічерз” №36364486 (т.3, а.с.136).
Наведеним рішенням суду встановлено, що „засновником ПП „Гічерз” є Дмитрук О.Ю., який зареєстрував підприємство на прохання громадянина Мельник С. за винагороду, зміст та значення підписання всіх документів підприємства він не усвідомлював, ніякої господарської діяльності від імені товариства не здійснював, наміру займатись підприємницькою діяльністю не мав.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 21.11.2003р. по справі №2-6756/2003р визнані недійсними з дати передачі права власності з 05.08.2003р. статут, свідоцтво про державну реєстрацію, реєстрацію ПП „Техноклімат” в якості платника податку на додану вартість та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №35610771 з 05.08.2003р., визнані недійсними фінансово-господарські документи, документи бухгалтерського та податкового обліку, які складені від імені ПП „Техноклімат” з моменту передачі права власності ПП „Техноклімат” з 05.08.2003р., а саме: накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, касові документи (видаткові та прибуткові ордери), векселі, акти заліків, акти приймання-передачі векселів, виконаних робіт (послуг) та інші документи, які відображують здійснення господарських операцій вказаним підприємством (т.1, а.с.113-114).
Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м.Києва 20.05.2004р. складений акт №19-321/164 про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ПП „Техноклімат” №35610771 (т.3, а.с. 132).
Наведеним рішенням суду встановлено, що ПП „Техноклімат” з моменту зміни власника, а саме з 05.08.2003р. передано у власність невстановленим особам, підприємницька діяльність підприємства здійснювалась протиправно та суперечить інтересам держави і суспільства.
Рішенням місцевого суду Пролетарського району м.Донецька від 19.09.2003р. по справі №2-3639/03р ( яке набрало законної сили 20.10.2003р. ) визнані недійсними з моменту реєстрації, а саме з 21.08.03р., статут, свідоцтво про державну реєстрацію, свідоцтво платника податку на додану вартість №08039523 ПП „КермиПромТехника” та виключено його із реєстру платників податку на додану вартість з 27.08.2002р., визнані недійсними фінансово-господарські документи, видані від імені ПП „КермиПромТехника” та підписані від імені засновника та директора Зудилина Д.О. з 21.08.2002р. (т1.а.с.109)
Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м. Донецька 17.11.03р. складений акт №247 про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ПП „КермиПромТехника” №08039523(т.3, а.с. 139).
Рішенням суду встановлено, що засновником та директором ПП „КермиПромТехника” є Зудилин Д.О., який зареєстрував підприємство на прохання невідомих осіб за винагороду, без наміру займатись підприємницькою діяльністю, ніякого відношення до підприємства не має, підписів на договорах та інших фінансово-господарських документах відносно діяльності підприємства не здійснював, про місцезнаходження підприємства нічого не знає та не має на руках засновницьких документів та печаток.
Вищевикладені обставини підтверджують висновки суду першої інстанції про те, що у господарських операціях з Приватними підприємствами „КермиПромТехника”, „Техноклімат”, „Гічерз” на стороні продавця діяла особа, яка не мала законних повноважень на здійснення цих операцій та підписання документів податкової звітності, у зв”язку з чим включення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість не відповідає фактичним податковим зобов’язанням платника податку-продавця та суперечить приписам п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, згідно якого право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
За приписами п.9.8 ст.9 наведеного Закону реєстрація діє до дати її анулювання. Вищенаведеними рішеннями суду свідоцтва платників податку на додану вартість, а саме Приватних підприємств „КермиПромТехника”, „Техноклімат”, „Гічерз” визнанні недійсними з моменту їх видачі. З огляду на вищенаведені приписи п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” не приймаються до уваги ствердження скаржника в апеляційній скарзі.
Щодо інших контрагентів позивача, то з матеріалів справи вбачається наступне.
Рішенням господарського суду м.Києва від 08.10.2003р. по справі №16/651 скасовано державну реєстрацію Приватного підприємства “Інтерфлекс”, зареєстрованого Печерською районною державною адміністрацією м. Києва 22.11.2001р., у зв’язку з ненаданням до органів державної податкової служби з 10.01.02р. звітності про фінансово-господарську діяльність (т.3, а.с. 114-115). Державною податковою інспекцією у Печерському районі м.Києва 01.12.2003р. складений акт №2780 про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ПП „Інтерфлекс” №37581210(т.3, а.с. 133).
Рішенням господарського суду м.Києва від 07.10.2003р. по справі №42/56, що набрало законної сили 21.10.2003р., скасовано державну реєстрацію Приватного підприємства “Авекс- 2001”, зареєстрованого Печерською районною державною адміністрацією м. Києва 29.11.2001р., у зв’язку з ненаданням до органів державної податкової служби протягом року звітності про фінансово-господарську діяльність. (т.1 а.с. 138). Державною податковою інспекцією у Печерському районі м.Києва 01.12.2003р. складений акт №2781 про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ПП „Авекс-2001” №37581190 (т.3, а.с. 137).
Рішенням господарського суду Черкаської області від 26.12.2003р. по справі №07/4454, що набрало законної сили 09.01.2004р., скасовано державну реєстрацію Приватного підприємства „Адлер”, зареєстрованого Корсунь-Шевченківською районною державною адміністрацією 17.12.1999р. (т.1а.с.106). Корсунь-Шевченківською міжрайонною державною податковою інспекцією 08.01.2004р. складений акт №2 про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ПП „Адлер” №32361380 (т.3, а.с. 138).
З викладеного вбачається, що наведені в акті перевірки податкові накладні були складені приватними підприємствами «Авекс 2001” , «Інтерфлекс” , «Адлер” після скасування їх державної реєстрації та анулювання Свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість, у зв”язку з чим місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що на момент складання податкових накладних наведені підприємства не були зареєстровані як платники податку на додану вартість, тому не мали права на нарахування податку та складання податкових накладних відповідно до умов пп..7.2.1, 7.2.4 п.7.2 ст.7, ст.9 Закону України „Про податок на додану вартість”.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про правомірність донарахування відповідачем сум податку на додану вартість через встановлення факту завищення позивачем податкового кредиту на суму 647 466,42 грн. є таким, що грунтується на вимогах пп..7.2.1, 7.2.4 п.7.2 ст.7, ст.9 Закону України „Про податок на додану вартість” та підтверджується матеріалами справи.
Посилання скаржника в судовому засіданні апеляційної інстанції на те, що до акту перевірки податковим органом не додані в якості додатку вищенаведені рішення суду щодо визнання недійсними статутних документів та скасування державної реєстрації не зумовлюють скасування судового рішення через підтвердження під час судового розгляду справи фактичних обставин, що зумовили донарахування спірної суми податку. Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства, доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Щодо інших стверджень позивача в апеляційній скарзі , то недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. В даному випадку спірні податкові повідомлення-рішення в оскарженій частині узгоджуються з вимогами чинного законодавства і прийняті відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірними по суті, у зв”язку з чим окремі порушення встановленої процедури прийняття акта, на чому наполягає скаржник в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для визнання недійсними спірних рішень.
Посилання скаржника в апеляційній інстанції на постанови Верховного суду України та Вищого господарського суду України від 27.04.05р. також не приймаються до уваги , оскільки вказані постанови, прийняті за участю інших сторін і не може бути доказом по даній справі.
Щодо донарахування за податковим повідомленням-рішенням №0001122342/2 від 18.05.2005р. суми податкового зобов‘язання з податку на прибуток в розмірі 1588600 грн., у тому числі основний платіж –822300 грн., штрафні(фінансові) санкції –766300 грн. , то з акту перевірки вбачається, що підставою для визначення суми податкового зобов’язання став висновок податкового органу про те, що позивачем в порушення вимог п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” занижено податок на прибуток на суму 822,3 тис.грн., у тому числі за 4 квартал 2003р. на 77,7 тис.грн., 1 квартал 2004р. на 389,3 тис.грн., 2 квартал 2004р. на 210,0 тис.грн., 4 квартал 2004р. на 91,8 тис.грн., 4 квартал 2004р. на 53,5 тис.грн. через не обґрунтоване віднесення позивачем до складу валових витрат витрат з придбання товарів ( робіт, послуг) від ПП „Гічерз”, ПП „Техноклімат”, ПП „Авекс 2001”, ПП „Інтерфлекс”, ПП „Адлер”, ПП „Керміпромтехніка”, фінансово-господарська діяльність яких була визнана недійсною згідно рішень суду.
Як вище зазначалось, позивачем був отриманий товар від ПП „Гічерз” на суму 646585,92грн., у т.ч. ПДВ - 107764,32 грн., ПП „Техноклімат” на суму 448181,76 грн., у т.ч. ПДВ - 74696,96 грн., ПП „Авекс 2001” на суму 674718 грн., у т.ч. ПДВ 112453 грн., ПП „Інтерфлекс” на суму 624608,58 грн., у т.ч. ПДВ - 104101,43 грн., ПП „Адлер” на суму 973422,94 грн., у т.ч. ПДВ - 162237,29 грн., ПП „Керміпромтехніка” на суму 517281,12 грн., у т.ч. ПДВ - 86213,52 грн. Витрати по придбанню цього товару були віднесені позивачем до складу валових витрат у відповідні податкові періоди. Наведені обставини не заперечуються та визнаються позивачем.
Згідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Пунктом 2 ст.2 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” встановлено, що податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. За приписами ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, та які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо –безпосередньо після її закінчення з обов”язковим визначенням певних обов”язкових реквізитів.
З матеріалів справи вбачається, що первинні бухгалтерські документи були складені приватними підприємствами „Авекс 2001”, „Інтерфлекс”, „Адлер”, „Гічерз”, „Техноклімат”, „КермиПромтехніка” після прийняття судами рішень про визнання недійсними статутних документів та скасування державної реєстрації. Встановлені рішеннями Святошинського районного суду м. Києва від 03.12.2003р. по справі №2-2712-1/03 , Деснянського районного суду м. Києва від 21.11.2003р. по справі №2-6756/2003р”, місцевого суду Пролетарського району м.Донецька від 19.09.2003р. по справі №2-3639/03р. обставини свідчать про те, що у господарських операціях з ПП „Техноклімат”, „Кермипромтехніка”, „Гічерз” на стороні продавця діяла особа, яка не мала законних повноважень на здійснення цих операцій та підписання документів. Наведеними рішеннями судів визнані недійсними фінансово-господарські документи, що складені від імені цих підприємств.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність спірного податкового повідомлення-рішення в частині донарахування суми податку на прибуток сумі 822300грн..
Оцінюючи наявні в матеріалах справи, а також досліджені в судовому засіданні докази, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що постанова господарського суду Донецької області від 08.06.06р. по справі № 29/334а прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права і скасуванню з підстав, викладених в скарзі, не підлягає.
Керуючись п.1-3 ст. 160, п.2 ч.2 ст.162, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ст.198, ст.200, п.1 ст.205, ст..207 п.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 та п.7 розділу VІІ “Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ерлікон” м.Маріуполь на постанову господарського суду Донецької області від 08.06.06р. по справі № 29/334а –залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Донецької області від 08.06.06р. по справі № 29/334а –залишити без змін
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її складення в повному обсязі.
Ухвала складена в повному обсязі 07.08.2006 року.
Головуючий: І.В. Москальова
Судді: І.В. Алєєва
М.Д. Запорощенко