Справа №2-а-365/10
ПОС Т А Н О В А
Іменем України
11 серпня 2010 року. Володимирецький районний суд Рівненської області в складі
головуючого судді Котик Л.О.
при секретарі Басик Г.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володимирець Рівненської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Володимирецького ВДАІ Килюшика Володимира Сергійовича про визнання дій незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1. звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора ДПС Володимирецького ВДАІ Килюшика Володимира Сергійовича про скасування постанови ВК 127587 від 6.07.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи тим, що 6.07.2010 року, відповідачем складено на нього протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення штрафу в сумі 255 грн.
У постанові вказано, що 6.07.2010 року, о 15 год 43 хв., в смт. Володимирець по вул.. Повстанців, ОСОБА_1, керував автомобілем марки « Форд скорпіо», державний номер НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті, позначена дорожнім знаком 5.48 «Початок населеного пункту», рухався із швидкістю 85 кмгод. Швидкість вимірювалась приладом «Беркут».
Вважає винесену інспектором ДПС Володимирецького ВДАІ Килюшиком Володимиром Сергійовичем постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню із слідуючих підстав: 6.07.2010 року, о 15 год 43 хв., в смт. Володимирець по вул.. Повстанців, він дійсно їхав на автомобілем марки «Форд скорпіо», державний номер НОМЕР_1. Швидкості руху не перевищував. А отже, Правил дорожнього руху України не порушував, ніякого адміністративного правопорушення не вчиняв. Копію постанови йому не вручили.
Відповідач в судове засідання з»явився , позовні вимоги не визнав. Адміністративне стягнення накладене в межах санкції статті.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд рахує, що позов підлягає до часткового задоволення із слідуючих підстав:
Як зазначено у ст.. 251 КупАП , доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь – які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото – і кінозйомки, відеозапису правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Однак відповідачем не надано доказів, які б встановлювали наявність адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КупАП. Фотознімки відсутні, а також не надано доказів у підтвердження того, що позивач перевищив швидкість. Не зрозуміло, яке було обмеження швидкості і з чого це вбачається.
Отже в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад даного адміністративного правопорушення.
З вище викладеного вбачається, що постанова, винесена інспектором ДПС Володимирецького ВДАІ Килюшиком Володимиром Сергійовичем по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП є незаконною і підлягає скасуванню, хоча відповідач діяв у межах своїх повноважень.
Керуючись ст.ст. 1,3, 14, 18, 19, 163, 171-2 КАС України, ст.ст.256, 279-280,294 КУпАП України, суд,-
П о с т а н о в и в :
Адміністративний позов задовольнити частково.
. Визнати постанову інспектора ДПС Володимирецького ВДАІ Килюшика Володимира Сергійовича ВК 127587 від 6.07.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП – незаконною і скасувати її.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за їх безпідставністю
Звільнити Килюшика В.С. від сплати державного мита на підставі ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито».
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає
Суддя: