Справа № 2-947/10

                                   Р І Ш Е Н Н Я

                                         І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

13 серпня 2010 р.                          

 Близнюківський районний суд Харківської області в  складі:

                                   головуючого        -     судді  Мороза О.І.,  

                                     за участю секретаря              Коняєвої Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  смт. Близнюки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1   до Управління праці та соціального захисту населення  Близнюківської  районної державної адміністрації  Харківської області, Головного управління праці та соціального захисту населення  Харківської обласної державної адміністрації про призначення, нарахування та виплату недоотриманих сум соціальних виплат,-  

В С Т А Н О В И В :   

Позивач звернувся до суду  з позовом до  Управління праці та соціального захисту населення  Близнюківської районної державної адміністрації  яким просив зобов'язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити  недоотримані суми щорічної допомоги на оздоровлення та разової грошової допомоги до 5 травня за 2007,2008 та 2009 роки в сумі  14967, 42 грн.  Другого відповідача просить зобов’язати перечислити ці суми позивачу а крім того здійснити контроль  за їх нарахуванням та виплатою.

В обґрунтування своїх  позовних вимог позивач  зазначив, що він відноситься до 1-ї категорії учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і є інвалідом 3-ї групи. Відповідно до ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  передбачена виплата щорічної грошової допомоги в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Крім того, згідно з ч.5 ст. 13 Закону України  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” він має право на отримання щорічної до 5 травня грошової допомоги в розмірі 7 -ми мінімальних пенсій за віком. Статтею 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489-V  від 19.12.2006 року  встановлені розміри мінімальної заробітної плати з 01.01.2007 року - 400,00 грн. на місяць, з 01.04.2007 року - 420,00 грн. на місяць, з 01.07.2007 року - 440,00 грн. на місяць та з 01.10.2007 року - 460,00 грн. на місяць, а ст. 62 встановлений розмір мінімальної пенсії за віком - 415, 11 грн. У 2007 році  щорічна допомога на оздоровлення виплачена йому лише в розмірі 90,00 грн., згідно Постанови Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року до 5 травня разова грошова допомога була виплачена у розмірі 300 грн. Згідно зі ст. 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік” за 2008 рік щорічна допомога на оздоровлення виплачена  в розмірі 90,00 грн., а разова грошова допомога в сумі 350,00 грн., тобто недоплаченою на його думку  залишилась грошова допомога на оздоровлення та разова грошова допомога за 2007 -2008 р.р. в сумі 9267,42 грн.

    В 2009 р. йому виплачено відповідно 90 та 370 грн., тобто недоплачено 2430 та 3270 грн.

З приводу проведення перерахунку одноразової допомоги на оздоровлення та щорічної допомоги до 5 травня він звертався до Управління праці та соціального захисту населення, але йому було відмовлено, що і стало підставою для звернення до суду з цим  позовом.

      До проведення попереднього судового засідання позивач надав до суду  письмову заяву в  якій від вимог до другого відповідача відмовився, а в іншому позов залишив без змін.

В відкрите судове засідання позивач та представник Управління праці та соціального захисту населення Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, не з'явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

    Позивач на задоволенні своїх змінених вимог наполягає.

    Управління праці та соціального захисту населення  Близнюківської райдержадміністрації проти позову заперечує  та зазначає, що  програма з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи має виключно державне значення, видатки на виконання цієї програми здійснюються з Державного бюджету України, тому управління праці та соціального захисту населення  не може нараховувати та здійснювати виплати всупереч вимогам діючого законодавства.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність  і взаємний зв’язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов  підлягає задоволенню частково  з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач по справі віднесений до 1-ї категорії осіб, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи,  є інвалідом 3-ї групи і має статус ветерана війни - інваліда війни, оскільки його інвалідність пов'язана з перебуванням на військовій службі, що підтверджується  відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 та посвідченням серії НОМЕР_2, що також не заперечується відповідачем по справі (а.с.5,6).

Згідно з довідкою серії МСЕ №013651, виданої  Харківським обласним центром медико-соціальної експертизи,  він має 111 безстрокову  групу інвалідності з 01.04 2006 року, хвороба якого пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.10).

Позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення  Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області з проханням провести йому відповідні доплати. Проте, листом Управління праці та соціального захисту населення  Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області  йому було відмовлено в цьому (а.с.15,16).

Згідно ч.4 ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” інвалідам ІI1  групи виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Відповідно до вимог ч. 5  ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII, в редакції від 01.01.07р.,  щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Зазначені виплати до 5 травня та щорічної грошової допомоги на оздоровлення здійснюються щороку та мають разовий характер. Таким чином,  право особи на їх  отримання та обов'язок органів соціального захисту населення здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення.

Відповідно до листа Управління праці та соціального захисту населення Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області позивачу  допомога на оздоровлення була виплачена в менших розмірах (а.с.15).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та  законами України.

З 01.01.2007 року по 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року конкретні розміри разової грошової допомоги до 5 травня та щорічної допомоги на оздоровлення, особам, які постраждали, внаслідок ліквідації на Чорнобильській АЕС були встановлені певними нормами: Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" відповідно.

Таким чином, органи соціального захисту населення, здійснивши у зазначений період, виплату щорічної грошової допомоги до 5 травня або щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах, встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік, правомірно діяли, на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством України.

Отже, з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року органи соціального захисту населення не мали повноважень здійснювати зазначені виплати у розмірах встановлених ч.5 ст. 12-15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки протягом цього часу положення базових законів не діяли.

Застосування законодавства України у такій спосіб, ґрунтується на висновках Конституційного Суду України, наведених в мотивувальній частині рішення від 03.10.1997 року; 3-зп, який у п.3  зазначив наступне: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняття нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".

Виходячи з наведеного, суд знаходить позовні вимоги про стягнення зазначених сум за 2007-2008 роки  необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки    позивач  отримав допомогу до 5 травня,  а також щорічну грошову допомогу на оздоровлення  відповідно, у розмірах встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік. Протягом цього часу органи соціального захисту населення діяли у відповідності з приписами діючого законодавства, а враховуючи разовий характер цих виплат, в момент хїх здійснення особа реалізує своє право на їх отримання, і як наслідок, у органу соціального захисту населення припинився обов'язок щодо їх виплати.

Щодо неправомірності виплат сум грошової допомоги на оздоровлення та разової грошової допомоги за 2009 р. суд виходить зі слідуючого.

Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Наявність у позивача права на призначення йому щорічної  допомоги на оздоровлення в розмірі  п’яти   мінімальних заробітних плат та разової грошової допомоги в розмірі восьми  мінімальних пенсій за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується  ч.2 ст. 46 Конституції України.

Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення позивачеві   підлягає застосуванню ст. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи», з якої вбачається, що при визначенні розміру виплат  за основу їх нарахування береться мінімальна заробітна плата, та   ч.5 ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а не згадана вище постанова Кабінету Міністрів України  №562 від 12.07.2005 року  «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.

Розмір виплат, передбачених постановою Кабінету Міністрів України  №562 від 12.07.2005 року « Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не відповідає визначеному Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розміру, кратному мінімальній заробітній платі, яка  відповідно до ст. 55 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» складає з 1 квітня 2009 року 625 гр.

Згідно із ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому надання законодавцем Кабінету Міністрів України права визначати порядок виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав таких осіб, встановлених цим же Законом. Тобто Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону.

Суд вважає, що посилання відповідача на відсутність  коштів, як на причину невиконання своїх обов’язків, які встановлені про  ст.46 Конституції України та Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо визначення розміру та виплати грошової допомоги є незаконним.

    Судом також встановлено, що відповідач відмовив позивачеві у  перерахунку розміру допомоги, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення та разової грошової допомоги  за 2009 рік відповідно до ч.4 ст.48 Закону ««Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі п’яти   мінімальних заробітних плат та   ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. (частина 7 статті 48 Закону № 796-ХІІ).

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до  висновку, що позов в цій частині є  обґрунтованим, а тому  необхідно визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення  Близнюківської райдержадміністрації  щодо відмови позивачу  в начисленні

та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення та разової грошової допомоги за 2009 рік  відповідно до вимог ч.4 ст.48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної заробітної плати та  ч.5  ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановлених ст.55 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», зобов’язати відповідача провести йому перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення  та грошової допомоги до 5 травня.

  Вимоги позивача про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Близнюківської районної державної адміністрації  Харківської області  недоотриманих сум  у конкретно визначених розмірах не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати йому не були нараховані, а суд не може перебрати на себе  функцію здійснення перерахунку та нарахування  недоотриманих сум замість органу якому надані такі повноваження.   

       Вимог щодо стягнення на свою користь понесених судових витрат позивачем не заявлено. В іншому судові втрати слід віднести за рахунок держави.     

   На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  10,11,57, 60, 209,212,214-215, 217 та 218 ЦПК  України,  ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.ст.46, 48, 64, п.1 ч.1 ст.92 Конституції України, ч.1 ст.19 Закону України «Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії”, рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, ст.71, Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Постановою КМУ № 279 від 13.03.2002 р., Постановою КМУ № 562 від 12.07.2005 р., Порядком використання коштів державного бюджету, затверджений Постановою КМУ № 936 від 20.09.2005 р., ст. 55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»,    рішенням   Конституційного суду № 10 рп від 22.05.2008 року, суд,  -

                                              П О С Т А Н О В И В :

       Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправними дії  Управління праці та соціального захисту населення Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області  щодо відмови ОСОБА_1    в призначенні щорічної допомоги на оздоровлення та разової грошової допомоги до 5 травня  за 2009 рік відповідно до вимог ч.4  ст.48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч.5  ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, виходячи відповідно  з законодавчо встановлених  розмірів  мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язати   Управління праці та соціального захисту населення Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області  провести ОСОБА_1    перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 р. відповідно до ч.4  ст.48 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі чотирьох  мінімальних заробітних плат та  разової грошової допомоги до 5 травня  відповідно до  ч.5 ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у розмірі семи  мінімальних пенсій за віком.

    В іншій частині  позову    -  відмовити.

    Судові витрати віднести за рахунок держави.

 Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом  10 днів з дня  проголошення рішення.  Особи, які брали участь у справі але не були присутні в судовому засіданні  під час проголошення рішення, можуть подати  апеляційну скаргу протягом  десяти днів  з дня отримання копії цього рішення.

        Суддя