АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц – 5399 / 2010 Головуючий в 1 інстанції - Бондарьова Г.М. Категорія - 57 Доповідач - Прозорова М.Л.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частини)
10 серпня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Можелянської З.М.
суддів - Прозорової М.Л., Куценко Т.Р
при секретарі - Панченко Д.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
Управління праці та соціального захисту населення виконкому Першотравенської міської ради в м.Першотравенську
на постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Першотравенської міської ради в м.Першотравенську про визнання відмови у виплаті щорічної одноразової допомоги незаконною та стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги учасникам бойових дій, -
ВСТАНОВИЛА:
Виходячи з конкретних обставин справи та зважаючи на потребу в часі для викладення повного тексту ухвали, колегія суддів вважає за необхідне проголосити її вступну та резолютивну частини
Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Першотравенської міської ради в м.Першотравенську – задовольнити.
Постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2009 року – скасувати у частині визнання незаконною відмови Управління праці та соціального захисту населення Першотравенської міської ради в м. Першотравенську Дніпропетровської області від сплати на користь ОСОБА_1 щорічної одноразової допомоги як учаснику бойових дій за 2008 рік та стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Першотравенської міської ради в м. Першотравенську Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 в рахунок недоплаченої щорічної допомоги за 2008 рік в розмірі 2095 грн. – скасувати, відмовивши в задоволенні цієї частини позовних вимог.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц – 5399 / 2010 Головуючий в 1 інстанції - Бондарьова Г.М. Категорія - 57 Доповідач - Прозорова М.Л.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Можелянської З.М.
суддів - Прозорової М.Л., Куценко Т.Р
при секретарі - Панченко Д.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
Управління праці та соціального захисту населення виконкому Першотравенської міської ради в м.Першотравенську Дніпропетровської області
на постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Першотравенської міської ради в м.Першотравенську Дніпропетровської області про визнання відмови у виплаті щорічної одноразової допомоги незаконною та стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги учасникам бойових дій, -
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Першотравенської міської ради в м.Першотравенську Дніпропетровської області, посилаючись на те, що є учасником бойових дій і щорічно до 5-го травм повинен отримувати грошову змогу у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, проте відповідач такі виплати у 2003-2008 роках в повному обсязі не проводив, тому позивач просив суд поновити строк на звернення до суду, визнати незаконною відмову відповідача щодо виплати соціальної грошової допомоги у розмірах менших ніж це встановлено ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» протягом 2003-2008 років, стягнути зна його користь суму недоплаченої одноразової щорічної допомоги у розмірі 7309,05 грн.
Постановою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2009 року позов задоволено частково, визнано незаконною відмова Управління праці та соціального захисту населення Першотравенської міської ради в м. Першотравенську Дніпропетровської області від сплати на користь ОСОБА_1 щорічної одноразової допомоги як учаснику бойових дій за 2008 рік, стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Першотравенської міської ради в м. Першотравенську Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 в рахунок недоплаченої щорічної допомоги за 2008 рік в розмірі 2095 грн.
В задоволені решти позовних вимог відмовлено /а.с.42-44/.
В апеляційній скарзі УПСЗН Першотравенської міської ради в м. Першотравенську Дніпропетровської області, ставить питання про скасування постанови суду в частині задоволених позовних вимог та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 (ас. 5) і користується пільгами, встановленими Законом України «Про статус ветеранів и, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 2, 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».
Правовий статус учасників бойових дій ВОВ, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 цього Закону щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п»яти мінімальних пенсій за віком.
Фактично позивач отримав одноразову допомогу від відповідача в 2008 р. у розмірі 310 грн., відповідно р. 2 ст. 20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року № 183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань». Виплата була здійснена до 9 травня 2008 року (а.с. 13).
Положення п.п. «б» п.п. 2 пункту 20 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», згідно якого розмір допомоги до 5 травня визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України" визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від № 10-рп від 22.05.2008 р.
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, втрачають силу з дня постановлення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, Рішення Конституційного суду України зворотної сили не мають.
Відповідач сплатив визначені діючим на час виплат законодавством суму щорічної разової допомоги до Дня Перемоги, доки Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» ще не був визнаний неконституційним. Тобто, на час вчинення оскаржуваної дії (сплати певної суми) орган владних повноважень діяв в межах закону, тому його дії не можна вважати протиправними.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про застосування річного строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України щодо стягнення разової грошової допомоги за 2003-2007 роки, оскільки позивачем такий строк пропущено, будь-яких поважних причин позивач не вказував, і на застосуванні цього строку наполягав відповідач.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне постанову суду скасувати в частині задоволення позовних вимог за 2008 рік, та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог за 2008 рік.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ЗОЗ, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Першотравенської міської ради в м.Першотравенську – задовольнити.
Постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2009 року – скасувати у частині визнання незаконною відмови Управління праці та соціального захисту населення Першотравенської міської ради в м. Першотравенську Дніпропетровської області від сплати на користь ОСОБА_1 щорічної одноразової допомоги як учаснику бойових дій за 2008 рік та стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Першотравенської міської ради в м. Першотравенську Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 в рахунок недоплаченої щорічної допомоги за 2008 рік в розмірі 2095 грн. – скасувати, відмовивши в задоволенні цієї частини позовних вимог.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 квітня 2009 року у справі № 2-а-396/09 – задовольнити.
Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 квітня 2009 року у справі № 2-а-396/09 – скасувати.
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щорічної одноразової грошової допомоги, як учаснику бойових дій, за 2005, 2006, 2007, 2008 роки у сумі 6320,30 грн. – відмовити.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні. Постанова у повному обсязі складена 02 листопада 2009 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в п
Згідно довідки відповідача позивачу щорічна разова грошова допомога до 5 травня виплачена: за 2006 рік - 250 грн.; за 2007 рік - 280 грн., за 2008 рік - 310 грн. (ас.13).
Відповідно до положень ст. 12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій, щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі ' п'яти мінімальних пенсій за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до
законодавчих актів України» частина 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, та їх
соціального захисту» викладено в такій редакції:
"Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у
розмірі який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет У країни"
В 2008 році розмір вказаних виплат встановлювався постановою КМУ від 12.03.2008р. №183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», відповідно до п.1 яким учасникам бойових дій встановлена виплата разової грошової допомоги у розмірі 310 гривень.
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 28/2008 (№ 10-рп/2008) було визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги, у зв'язку з чим вони втратили чинність, а ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» почала діяти в попередній редакції.
Судом встановлено, що відповідач виплатив позивачу допомогу до 5 травня 2008 року відповідно до постанови КМУ від 12.03.2008р. №183 у розмірі 310 гривень до 22 травня 2008 року. Отже на час виплати допомога позивачу за 2008 рік діяла редакція частини 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», встановлена Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яка на момент виплати не була визнана неконституційною.
Відповідно до ст. 19 Конституції України суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі та в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами України.
Колегія суддів вважає, що відповідач, виплативши разову грошову допомогу до 5 травня в передбаченому постановою КМУ від 12.03.2008р. №183, діяв правомірно, а тому підстав для визнання його дій неправомірними немає.
Відповідно в даному випадку не можна прийняти до увага рішення Конституційного Суду України, оскільки вказане рішення було прийняте після виплати позивачу допомоги.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині визнання незаконною відмову відповідача щодо невиплати позивачу грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік в розмірах визначених Законом України «Про статус ветеранів сни, гаранта їх соціального захисту», та стягнення з відповідача на користь позивача в рахунок недоплаченої щорічної допомоги за 2008 рік в 2095 грн., з відмовою в задоволенні позовних вимог за 2008 рік, оскільки на час виплати суми допомоги за 2008 рік відповідач діяв в межах наданих повноважень .
Відмовляючи в задоволені позовних вимог щодо стягнення разової грошової допомоги до 5 травня 2003-2007 роки, суд першої інстанції посилався на пропуск позивачем річного строку звернення до адміністративного суду з зазначеними позовними вимогами та на зупинення на 2006 рік дії Закону загни «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. В запереченнях на позов, відповідач наполягав на застосуванні до спірних правовідносин річного строку для звернення з позовом.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позивача )9 рік.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що обставини справи встановлені повно і правильно, дц першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до ухвалення помилкового ня, у зв'язку з чим постанову суду необхідно скасувати в частині задоволення позовних вимог за )ік та відмову у позові за 2009 рік, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог 7 рік та задовольнити позов за 2009 рік.
Керуючись ст.ст.209,218, ст.ЗОЗ, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Управління Пенсійного фонду України у Дніпровського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (далі УПФУ у Дніпровського району м. Дніпродзержинська ) звернулося до суду з апеляційною скаргою в якій просить постанову Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09 лютого 2010 року скасувати та ухвалити нову, якою відмовити позивачу в його позовних вимогах в повному обсязі, посилаючись на те, що постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права та неправильно застосовані положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», постанови Кабміну України від 28.05.2008 року № 530 /а. с. 20/.
Зазначеною постановою від 09.02.2010 р. позов ОСОБА_2. – задоволено частково.
Суд визнав неправомірною бездіяльність ї УПФУ у Дніпровського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, щодо не вчинення дій по перерахунку та виплати ОСОБА_2 30 % надбавки до пенсії, як дитині війни що дораховуються до загального розміру пенсії і виплачується разом, за період з 09.07.07р. по 31.12.07р. та з 22.05.08р. по 31.12.08р.,
Також суд зобов’язав відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну надбавку до пенсії за період з 09.07.07р. по 31.12.07р. та з 22.05.08р. по 31.12.08р. в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлена в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що складає 3891, 90 грн., відмовивши в задоволенні іншой частині позовних вимог /а.с. 18/
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є дитиною війни, як це визначено ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», про що свідчить відмітка в пенсійному посвідченні на а.с. 24.
Згідно ст.6 Закону № 2195-1У – дітям війни пенсії підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Така редакція цієї стаття набула чинності з 01.01.2006 року.
Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-1У – мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Отже, відповідно до положень вище зазначених законів пенсія позивача за віком повинна виплачуватись із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни.
Водночас, щодо такого права позивача на 2007 рік, то п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-У, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.111 Закону № 489-У.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», з урахуванням ст.111 цього Закону, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відносно підвищення пенсії дітям війни у 2008 році, то відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено в такій редакції: « Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів»
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 09.07.07р. по 31.12.07р., з 22.05.08р. по 31.12.08р., та з 01.01.09р. по 31.12.09р. та по день ухвалення рішення по справі судом першої інстанції, - спірні правовідносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 01.01.2007 року, тобто відповідач зобов’язаний був нараховувати та виплачувати державну соціальн у підтримку у вигляді підвищення пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, а розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється, згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в розмірі прожиткового мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Отже, суд першої інстанції прийшов до висновку, що за конституційними нормами та виходячи з пріоритетів законів над підзаконними актами, - відповідач повинен здійснювати нарахування та виплату підвищення пенсії дітям війни виходячи з розмірів встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-1У.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України - для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З урахуванням вище наведених обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню в визнанні неправомірною бездіяльність УПФУ у Дніпровського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_2 за період з 09.07.07р. по 31.12.07р., та за період з 22.05.08р. по 31.12.08р., а також в частині здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії за період з 09.07.07р. по 31.12.07р., за період з 22.05.08р. по 31.12.08р., в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням різниці яка була сплачена в цей період.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з’ясував права та обов’язки сторін, обставини справи та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
При вище викладених обставинах суд першої інстанції, в силу ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3
Приведені в апеляційній скарзі доводи УПФУ в Індустріальному районі м. Дніпропетровська не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права.
Що ж стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення пенсії, то суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду та встановлені обставини.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Першотравенської міської ради в м.Першотравенську – задовольнити частково.
Постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2009 року – змінити.
Абзац третій резолютивної частини постанови Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради Дніпропетровської області - задовольнити частково.
Постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2009 року змінити.
Абзац другий резолютивної частини постанови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2009 року викласти в наступній редакції:
«зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Першотравенської міської ради в м. Першотравенську нарахувати та виплати на користь ОСОБА_1 суму щорічної одноразової допомоги до Дня Перемоги за 2008 рік, з урахуванням сум, що ним отримані, у відповідності з вимогами п.27 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з розрахунку п’яти мінімальних пенсій за віком, встановленому Законом України «Про державний бюджет України у 2008 році».
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
Абзац третій резолютивної частини постанови Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради Дніпропетровської області - задовольнити частково.
Постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2009 року змінити.
Абзац другий резолютивної частини постанови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2009 року викласти в наступній редакції:
«зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Першотравенської міської ради в м. Першотравенську нарахувати та виплати на користь ОСОБА_1 суму щорічної одноразової допомоги до Дня Перемоги за 2008 рік, з урахуванням сум, що ним отримані, у відповідності з вимогами п.27 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з розрахунку п’яти мінімальних пенсій за віком, встановленому Законом України «Про державний бюджет України у 2008 році».
В іншій частині постанову суду залишити без змін
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Першотравенської міської ради в м.Першотравенську – задовольнити частково.
Постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2009 року – змінити.
Абзац третій резолютивної частини постанови Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради Дніпропетровської області - задовольнити частково.
Постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2009 року змінити.
Абзац другий резолютивної частини постанови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2009 року викласти в наступній редакції:
«зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Першотравенської міської ради в м. Першотравенську нарахувати та виплати на користь ОСОБА_1 суму щорічної одноразової допомоги до Дня Перемоги за 2008 рік, з урахуванням сум, що ним отримані, у відповідності з вимогами п.27 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з розрахунку п’яти мінімальних пенсій за віком, встановленому Законом України «Про державний бюджет України у 2008 році».
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.