АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц - 3678/ 2010 Головуючий в 1 інстанції - Румянцев О.П.
Категорія - 57 Доповідач - Пищида М.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 серпня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Кочкової Н.О.
суддів - Пищиди М.М, Григорченко Е.І.
при секретарі - Грало О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради, третя особа – Центр по нарахуванню і виплаті допомог та здійсненню контролю за правильністю призначення та виплати пенсій та цільових грошових допомог Дніпропетровської обласної державної адміністрації про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити дії, зокрема нарахувати та виплатити суму недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та визнання дій протиправними, -
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2009 року позивачка звернувся до суду з вище зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідачем при призначенні їй одноразової допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, порушені вимоги Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», а саме зазначені види допомоги виплачені та продовжують виплачуватися не в повному обсязі. Тому позивачка звернулась до суду і просила стягнути з відповідача на свою користь суму недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 9269, 28 грн., недоплачену одноразову допомогу при народженні дитини у сумі 766 грн., інфляційні у сумі 638, 02 грн., моральну шкоду у розмірі 1700 грн. та 3% річних у сумі 207, 99 грн.
Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 лютого 2010 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 – відмовлено (а.с. 33-34).
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги слід відхилити, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка має дитину – ІНФОРМАЦІЯ_1, в зв'язку з чим з 01.04.2007 року їй почала виплачуватися допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Тому, враховуючи те, що відповідач наполягав на відмові у задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано застосував положення ч.2 ст. 99 КАС України, яке передбачає річний строк звернення до суду за захистом своїх порушених прав та відмовив позивачці в задоволенні її позовних вимог в частині перерахування допомоги за 2007 рік
Відповідно до ст. 46 «Про державний бюджет України на 2009 рік» допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України вказані положення неконституційними не визнавались.
Доводи апеляційної скарги, про те, що відповідач повинен був керуватись при нарахуванні допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» не можна прийняти до уваги, оскільки вказаний Закон є спеціальним і регулює підстави здійснення виплати Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а не відповідачем.
Суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з’ясував права та обов’язки сторін, обставини справи та дав їм належну правову оцінку, ухвалив постанову, яка відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, приведені в апеляційній скарзі доводи позивача не спростовують правильність висновків суду, тому постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити.
Постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 лютого 2010 року – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: